Справа № 620/1666/25
10 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Беспалова О.О., Мельничука В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження питання стягнення витрат на правничу допомогу за заявою представника ОСОБА_1 - Карпенко Юлії Олегівни за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, суддя Клопот С.Л., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: військова частини НОМЕР_2 , Оперативно-тактичне угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.07.2024 по 31.07.2024 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань зведеним підрозділом першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно за період з 09.07.2024 по 31.07.2024 із розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу у часті у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.07.2024 по 31.07.2024, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати додаткової грошової винагороди.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.07.2024 по 31.07.2024 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань зведеним підрозділом першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно за період з 09.07.2024 по 31.07.2024 із розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Разом з тим , в ході апеляційного розгляду справи представник позивача просила вирішити питання стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Зокрема, в апеляційній скарзі представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.
Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участі.
Оскільки жодна із сторін не виявила бажання бути присутньою в судовому засіданні під час розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу , не подавши відповідного клопотання, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву у відсутності сторін в порядку письмового проввадження.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється у тому ж порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
З матеріалів справи убачається, що 27.01.2025 між Адвокатським об'єднанням «Рябінін, Переверзєв та Партнери» в особі старшого партнера Карпенко Юлії Олегівни (Адвокатське об'єднання») та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до умов договору, Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту правничу допомогу щодо представництва прав та законних інтересів останнього, у судах під час злдійснення у т.ч. адміністравтиного судочинства, в судах всіх інстанцій, з приводу подання до суду позову щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) виплатити додаткову винагороду за постановою КМ України №168 за безпосередню участь у бойових діях у період з 09.07.2024 по 31.07.2024, стягнення компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди.
Правова допомога полягаєв:
- зборі та правовому аналізі інформації, документах та матеріалів, що стосуються справи;
- наданні усних та письмових консультацій та роз'яснень;
- складанні необхідних для справи процесуальних документів, запитів, клопотань, позовних заяв, тощо;
- представництво клієнта, що полягає в забезпеченні реалізації прав та обов'язків Клієнта в судах, в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, підрозділами МО України.
Розмір гонорару становить 10 000 грн, які виплачуються в день підписання договору (а.с. 10).
Згідно прибуткового касового ордеру прийнято від ОСОБА_1 Адвокатським об'єднанням «Рябінін, Переверзєв та Партнери» 27.01.2025 10 000,00 грн на підставі Договору від 27 січня 2025 року (а.с.14).
Відповідно до ордера, адвокатом Карпенко Юлією Олегівною було надано правничу допомогу в Чернігівському окружному адміністративному суді Ковтуну Михайлу Віталійовичу.
27.01.2025 між керівником Адвокатського об'єднання «Рябінін, Переверзєв та Партнери» та Ковтун М.В. складено Акт прийняття-передачі наданих послуг судових витрат (суми гонорару за надану правничу допомогу за Договором про надання правничої допомоги від 27.01.2025): консультація з приводу подання позову стосовно стягнення додаткової винагороди у розмірі 100000 грн - 2000 грн; складання позовної заяви, виготовлення додатків та аналіз законодавства - 8000 грн.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат враховуються:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, гонорар адвоката за надання правничої допомоги може бути зазначений в угоді у фіксованій сумі із зазначенням найменування робіт.
Як вже зазначено судом вище, представником позивача додано до справи договір про надання правничої допомоги позичу, прибутковий касовий ордер про сплату 10 000 грн та акт приймання-передачі.
Окрім того, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
В зазначеному договору сума гонорару визначена сторонами у 10 000 грн.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Військова частина НОМЕР_1 у поданому до суду першої інстанції відзиві (а.с.59) зазначила, що дана справа не є складною, провадження відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, надані послуги зводяться виключно до формулювання позовної заяви, а отже підготовка до справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, затрат значного часу та коштів, а тому заявлена сума у 10 000 грн є неспівмірною зі складністю справи, кількістю витраченого часу та обсягу наданих послуг.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертався до питання співмірності витрат на правничу допомогу, визначаючи критерії та принципи їх розподілу між сторонами. Зокрема, Верховний Суд підкреслює, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи, обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
Суд оцінює витрати на правничу допомогу з урахуванням складності справи, обсягу та часу виконаних робіт, а також значення справи для сторони.
Суд має оцінювати витрати на правничу допомогу з урахуванням їх реальності та розумності, враховуючи конкретні обставини справи.
Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, якщо вони визнані неспівмірними та наявне відповідне клопотання.
Практика Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, зроблено висновок, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Крім цього, підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом (постанова ВС від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17).
З огляду на зазначене, колегія суддів вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, враховує складність справи, Практику Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, зроблено висновок, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
З огляду на вищевикладені доводи, при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу, що розгляд справи відсувся у порядку письмового провадження без участі сторін, а також враховує, що представником позивача було подано лише відзиву на апеляційну скаргу, тобто суд враховує об'єм роботи адвоката з урахуванням їх реальності та розумності, обсяг та час для написання відзиву.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу колегія суддів враховує доводи відповідача щодо неспівмірності суми зазначеної відповідачем суми та, з урахуванням встановлених у справі обставин, вважає, що сума 10 000,00 грн є завищеною та неспівмірною до виконаних адвокатом робіт у справі, а тому приходить до висновку про зменшення суми витрат до 5 000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 252, 311, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Заяву представника ОСОБА_1 - Карпенко Юлії Олегівни про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Беспалов О.О.
Мельничук В.П.