Справа № 640/19469/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
10 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХІД» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
18.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОЗАХІД" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, апелянт, НКРЕКП) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова "Про накладення штрафу на ТОВ "ЕНЕРГОЗАХІД" за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу" від 15.07.2020 №1412 є протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує законні інтереси позивача.
Позивач зазначає, що здійснює операції з постачання електричної енергії споживачу та операції з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на підставі наявної ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу без отримання окремої ліцензії на право провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність).
Також, на думку позивача, звернення щодо можливого маніпулювання не може вважатись обґрунтованим зверненням фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав. Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, що є також підставою для скасування постанови.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.07.2020 №1412 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД» за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу».
Позиція суду мотивована тим, що допущення позивачем від'ємної сальдової величини за результатами здійснення операцій з купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, на ринку «на добу на перед» та імпорту/експорту електричної енергії не свідчить про порушення ліцензійних умов та Правил № 307, оскільки норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не містили відповідної заборони, а для урегулювання можливого виникнення такої ситуації існував балансуючий ринок. Оскільки позивач приєднався до публічного договору ПрAT «Укренерго» про врегулювання небалансів від 23 квітня 2019 року №0168-01024, своєчасно здійснював оплату за постачання енергії на балансуючому ринку, то це свідчить про вжиття позивачем заходів для урегулювання небалансів на ринку електричної енергії. Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для застосування до позивача санкцій, визначених статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки ТОВ «ЕНЕОГОЗАХІД» не допустило порушень, зафіксованих в акті перевірки та спірній постанові НКРЕКП.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі № 640/19469/20; прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД» у задоволені позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт вказує, що у рішенні суду не спростовано ту обставину, що позивач здійснював продаж електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину (повітря) (тобто НЕК «УКРЕНЕРГО» під час визначення балансу електричної енергії у кінці доби продавав Товариству електричну енергію, яка була продана Товариством раніше, без її купівлі (покривав дефіцит, що виник)), а дефіцит електричної енергії, що виник від продажу електричної енергії у обсягах більших, покривався за рахунок купівлі електричної енергії на балансуючому ринку.
Також зазначає, що Регулятором правомірно встановлено порушення Ліцензіатом Закону про ринок, постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, а саме порушення прямих норм чинного законодавства, дотримання яких покладається в обов'язок Ліцензіата.
Ліцензіата правомірно притягнуто до відповідальності у зв'язку з наявністю різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії, що свідчать про недотримання вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії (у т.ч. пункту 1.10.2 Правил ринку РДН та ВДР, статті 3 та 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»), оскільки підприємство продавало повітря та накладено мінімальний штраф у розмірі 85 000 гривень, з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 та від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у письмовому провадженні.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХІД» здійснює діяльність на ринку електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, яка видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) відповідно до постанови від 11.09.2018 №980.
До НКРЕКП надійшли звернення ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» щодо випадків можливого маніпулювання деякими учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку у грудні 2019 року - лютому 2020 року, зокрема подання заявок на купівлю-продаж електричної енергії за заниженими цінами, заявок на продаж електричної енергії, обсяги якої фактично попередньо не купувались на ринку двосторонніх договорів, та/або у виробників електричної енергії, та/або імпортувалися, а також заявок на купівлю електричної енергії, обсяги яких не підтверджені укладеними договорами із споживачами електричної енергії та/або учасниками ринку тощо, зокрема, ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД».
З метою перевірки інформації, зазначеної у зверненнях ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» щодо порушення Ліцензіатом вимог законодавства, НКРЕКП прийнято постанову від 03 червня 2020 року №1033 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу. Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) та Ліцензійних умов зі здійснення функцій гарантованого покупця деякими ліцензіатами».
Актом від 22.06.2020 №222 встановлено та зафіксовано недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП 27.12.2017 №1468, зокрема:
- підпункту 2 пункту 2.4 глави 2 щодо обов'язку учасників РДН/ВДР не займатися діяльністю, що може призвести до маніпулювання ринком;
- підпункту 4 пункту 4.4 глави 4 щодо заборони учасникам РДН/ВДР здійснювати маніпулювання ринком;
- Ліцензійних умов № 1469, а саме: підпункту 15 пункту 2.2 щодо обов'язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку;
- підпункту 17 пункту 2.2 щодо обов'язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії;
- Ліцензійних умов № 1468, а саме: підпункту 12 пункту 2.2 щодо обов'язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії;
- підпункту 19 пункту 2.2 щодо обов'язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку.
Комісією з перевірки встановлено, що загальний баланс купівлі/продажу/ постачання електричної енергії склав:
у грудні 2019 року
купівля 129 500,231 МВт·год = 106 583,9 (РДД ОЕС) + 3 326,0 (балансуюча група) + 19 590,33 (врегулювання небалансів); продаж 129 560,253 МВт·год = 43 682,0 (балансуюча група) + 778,856 (врегулювання небалансів) + 85 099,397 (споживачі ОЕС); постачання споживачу 85 099,397 МВт·год, становить 65,7% від загального обсягу купівлі Ліцензіатом електричної енергії;
у січні 2020 року
купівля 151 960,21 МВт·год = 3 012,2 (РДН ОЕС) + 3 419,2 (ВДР ОЕС) + 75 585,0 (РДД ОЕС) + 69 943,813 (врегулювання небалансів); продаж 151 553,523 МВт·год = 22 607,9 (РДН ОЕС) + 56 599,0 (балансуюча група) + 180,199 (врегулювання небалансів) + 72 166,424 (споживачі ОЕС); постачання споживачу 72 166,424 МВт·год, становить 47,6% від загального обсягу купівлі Ліцензіатом електричної енергії;
у лютому 2020 року
купівля 149 973,090 МВт·год = 9 000 (РДН БуОс) + 29 304,1 (РДН ОЕС) + 2 269,4 (ВДР ОЕС) + 67 425,0 (РДД ОЕС) +50 974,590 (врегулювання небалансів); продаж 149 685,062 МВт·год = 12 751,50 (РДН ОЕС) + 35,40 (ВДР ОЕС) + 48 362 (балансуюча група) + 11 432,182 (врегулювання небалансів) + 77 103,98 (споживачі ОЕС); постачання споживачу 77 103,98 МВт·год, становить 51,4% від загального обсягу купівлі Ліцензіатом електричної енергії.
Комісією з перевірки встановлено, що загальний баланс купівлі/продажу/ постачання електричної енергії споживачу склав протягом грудня 2019 року - лютого 2020 року на рівні 65,7 %, 47,6 % та 51,4 % (відповідно).
НКРЕКП, проаналізувавши наведену в Акті перевірки інформацію, встановлено загальний обсяг купівлі-продажу електричної енергії у різних торгових зонах, різниця між купленою та проданою Ліцензіатом електричною енергією: на ОЕС становить від -18 959,23 МВт. год до -69 347,14 МВт. год, що складає від 14,7 % до 45,8 % обсягу товарної продукції Ліцензіата; на БуОС у грудні 2019 року становить -12,265 МВт. год, або 100 % та у січні 2020 року -9,785 МВт. год, або 100 % обсягу товарної продукції Ліцензіата.
З огляду на зазначене, 15.07.2020 на засіданні Комісії НКРЕКП, була прийнята постанова № 1412, якою відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону про НКРЕКП та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накладено штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень на ТОВ «Енергозахід» за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, а саме:
- підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії;
- підпункту 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов'язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Разом з цим, відповідно до частини другої статті 2 Закон № 877-V дія цього Закону не поширюється на відносини, зокрема, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
Таке правове регулювання було обумовлено набранням чинності Законом України від 19.12.2019 № 394-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг», яким частину другу статті 2 Закону № 877-V було доповнено словами «державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг».
Водночас, повноваження Нацкомісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом № 1540-VIII та Законом України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон № 2019-VIII) (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1540-VIII Нацкомісія (Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг (частина друга статті 3 Закону № 1540-VIII).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором.
Частинами першою-третьою статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки (частина сьома статті 19 Закону № 1540-VIII).
Відповідно до пункту 8 статті 19 Закону № 1540-VIII позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є: 1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації; 2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах; 3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення; 5) обґрунтоване звернення суб'єкта господарювання або споживача про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов; 6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.
Позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.
Згода суб'єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов'язковими.
Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.
За положенням частин четвертої та п'ятої статті 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регламентована положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII, за правилами частини другої якої за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді, зокрема, накладення штрафу.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону №1540-VIII).
Частиною четвертою статті 22 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом та, зокрема Законом № 2019-VIII.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 77 Закону № 2019-VIII правопорушеннями на ринку електричної енергії є створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю);
Частиною третьою статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
При цьому, згідно із частино дванадцятою статті 2 Закону № 2019-VIII рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.
Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.
Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень не можуть призводити:
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов'язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов'язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
В свою чергу, обов'язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.
Так, підставою виникнення спірних правовідносин є висновок відповідача про здійснення позивачем продажу електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину (тобто НЕК «УКРЕНЕРГО» під час визначення балансу електричної енергії у кінці доби продавав Товариству електричну енергію, яка була продана Товариством раніше, без її купівлі (покривав дефіцит, що виник)), а дефіцит електричної енергії, що виник від продажу електричної енергії у обсягах більших, покривався за рахунок купівлі електричної енергії на балансуючому ринку.
НКРЕКП робить висновок, згідно з яким у зв'язку з наявністю у Ліцензіата значної різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за звітні місяці свідчать про недотримання вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об'єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання зазначених графіків.
Відповідно до пунктів 4, 7, 12, 14, 46, 74 та 75 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Баланс між попитом та пропозицією - задоволення прогнозованого попиту споживачів на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання.
Балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.
Відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії.
Ринок електричної енергії «на добу наперед» - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії.
Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про участь у ринку «на добу наперед» та/або внутрішньодобовому ринку; про участь у балансуючому ринку; про врегулювання небалансів.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що з метою підтримання балансу між попитом та пропозицією на електричну енергію: 1) правила ринку та правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку мають створювати умови для забезпечення об'єктивних цінових сигналів для виробників та споживачів електричної енергії; 2) оператор системи передачі має забезпечити необхідний резерв генеруючих потужностей для цілей балансування та/або застосувати еквівалентні ринкові заходи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються:
1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби;
2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.
Для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку.
Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку.
Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 затверджено Правила ринку електроенергії.
Пунктом 1.1.2 цих Правил визначено, що послуга з балансування - послуга купівлі та продажу електричної енергії, що надається оператору системи передачі постачальником послуг з балансування з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та електричної енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України.
Відповідно до пункту 1.5.1 Правил № 307 усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов'язаний стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору.
Пунктом 4.1.4 Правил № 307 передбачено, що на балансуючому ринку здійснюється купівля/продаж електричної енергії для балансування в реальному часі обсягів виробництва, імпорту, експорту, споживання електричної енергії та системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України.
Згідно з пунктом 4.2.1 Правил № 307 для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати оператору системи передачі заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру постачальника послуг з балансування. Форма заяви оприлюднюється оператором системи передачі на власному офіційному веб-сайті.
Відповідно до пункту 5.1.2 Правил № 307 адміністратор розрахунків (AT «Укренерго») створює і підтримує ринкові рахунки для кожного учасника з метою здійснення операцій зі списання та зарахування коштів, що випливають з їх участі на ринку електричної енергії.
Відповідно до розділу V Правил № 307 на балансуючому ринку постачальник має можливість купити заявлений (прогнозний) обсяг електричної енергії до початку фактичної доби постачання електричної енергії. Після доби постачання оператори систем розподілу надають в AT «Укренерго» по кожному постачальнику по кожній годині доби окремо дані щодо фактичних погодинних обсягів спожитої споживачами постачальника електричної енергії. Після цього АТ «Укренерго» розраховує для кожного постачальника погодинно різницю між фактично спожитим обсягом та купленим обсягом електроенергії та примусово продає або викуповує надлишки електричної енергії як небаланси електричної енергії за цінами, що встановлює AT «Укренерго» відповідно до методик НКРЕКП. Вся електрична енергія, яка не була куплена, але була спожита чи продана автоматично купується таким учасником ринку за цінами, встановленими AT «Укренерго».
Зміст оскаржуваної постанови відповідача свідчить, що позивач був притягнутий до відповідальності за порушення на ринку електричної енергії, яке виявилось виключно у порушенні ним, як ліцензіатом, відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, а саме підпункт 12 пункту 2.2 та пп. 17 п. 2.2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
При цьому, під час перевірки позивача, відповідачем не було встановлено обставин постачання електричної енергії споживачам без здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено укладення позивачем договорів, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, зі змінами, доповненнями та додатками, з урахуванням вимог та положень Закону України «Про ринок електричної енергії»:
з ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ»:
- ?договір від 28 червня 2019 року №57/01 про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, предметом якого є забезпечення оператором ринку функціонування ринку РДН та ВДР, створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за Правилами РДН та ВДР, укладання і виконання договорів про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР та розрахунків за ними, та використання Товариством таких умов з метою участі у торгах, купівлі-продажу електричної енергії та врегулювання відповідних фінансових зобов??язань, згідно з Правилами РДН та ВДР:
- ?договір від 28червня 2019 року №57/01 ВДР про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, предметом якого є здійснення купівлі-продажу електричної енергії на ВДР;
- договір від 28червня 2019 року №57/01 РДН про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед», предметом якого є здійснення купівлі-продажу електричної енергії на РДН.
з ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО»:
- договір від 01січня 2019 року №0168-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії;
- ?договір про врегулювання небалансів електричної енергії ?(публічний), дата акцептування 23 квітня 2019 року, ідентифікатор договору №0168-01024.
Також з метою врегулювання небалансів Товариством укладено договір із учасником ринку (ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ») від 27 червня 2019 року №32-БГ про участь у балансуючій групі, згідно з яким ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД» є стороною відповідальною за баланс балансуючої групи, яка складається з 2-х учасників.
З операторами системного розподілу (ОСР) Товариством укладено публічні договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії та внесено до реєстрів постачальників: ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО», АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО», ПрАТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПрАт «РІВНЕОБЛЕНЕРГО», АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».
За висновками Верховного Суду у справі № 640/19174/20, допущення від'ємної сальдової величини за результатами здійснення операцій з купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, на ринку «на добу на перед» та імпорту/експорту електричної енергії не свідчить про порушення ліцензійних умов та Правил № 307, оскільки норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не містили відповідної заборони, а для урегулювання можливого виникнення такої ситуації існував балансуючий ринок.
Судова колегія зазначає, що згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» та статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД» вимог ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Надаючи оцінку твердженням апелянта щодо наявності описок у тексті оскаржуваного рішення суду, судова колегія зазначає, що наведені обставини підлягають виправленню судом першої інстанції за клопотанням сторін або за власною ініціативою в порядку статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції в його оскаржуваних частинах.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан