Справа № 640/7906/20
09 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, суддя Братичак У.В., у справі за адміністративним позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної податкової служби України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2020 №0002014405.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Офісом великих платників податків Державної податкової служби України на підставі акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації ДП обслуговування повітряного руху України (код ЄДРПОУ 19477064) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування наведених в таблиці №1 було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2020 № 0002014405, відповідно до якого Державне підприємство обслуговування повітряного руху України повинно сплатити 12417,76 грн штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
Вважає, що оскаржуване ППР прийняте з неправильним застосуванням вимог законодавства, оскільки штрафні санкції згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України не застосовуються до порушень строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, які не підлягають наданню одержувачу (покупцеві) і складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковують за нульовою ставкою.
Позивачем же здійснювалася реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування саме до податкових накладних, складених відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України, що відповідно виключає відповідальність за невчасне подання коригувальних податкових накладних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 18.04.2024 №03-19/7638/24 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/7906/20 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 30.01.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №7771.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/7906/20.
Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 замінено відповідача - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471) на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) та виключено з числа третіх осіб Державну податкову службу (код ЄДРПОУ 43005393).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.02.2020 №0002014405.
Стягнуто на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (місцезнаходження: а/с 115, Аеропорт, Бориспіль-1, Київська область, 08301; код ЄДРПОУ19477064) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: вул.Кошиця, 3, м. Київ, 02068; код ЄДРПОУ ВП: 44082145) сплачений судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Офісом великих платників податків Державної податкової служби проведено камеральну перевірку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки складено акт від 21.01.2020 №152/28-10-44-05/19477064, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних №7738 від 06.12.2019, №7703 від 29.11.2019, №9249 від 31.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі висновків акта перевірки, Офісом великих платників Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2020 №0002014405, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 12 417,76 грн.
26.02.2020 позивач звернувся зі скаргою № 1-17.1/1822/20 до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України від 18.03.2020 № 9960/6/99-00-08-05-05-06 скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У силу пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує твердження представника позивача про те, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути проведена у рамках камеральної перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм можна зробити висновок, що внесені Законом № 1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Водночас, саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 816/73/18.
Так, пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Відповідно до абз. 3 п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН « 500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
Згідно з п. 11 Порядку № 1307 у зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2 (У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки: 1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України; у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються (п. 16 Порядку № 1307).
Як убачається із матеріалів справи, податкові накладні та розрахунок корегування №7738 від 06.12.2019, №7703 від 29.11.2019, №9249 від 31.12.2019, щодо яких камеральною перевіркою виявлені порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд звертає увагу на те, що:
- податкові накладні, виписані на адресу позивача, складені за наслідками використання товарів/послуг для операцій з постачання послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, які здійснюють внутрішні, міжнародні та транзитні польоти в районах польотної інформації зони відповідальності України, тобто за такими, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно з п. 197.10 ст. 197 ПК України;
- у зареєстрованих позивачем з порушенням граничних термінів податкових накладних №7738 від 06.12.2019, №7703 від 29.11.2019 у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставлено умовний ІПН « 500000000000», у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставлена помітка «X» та зазначений тип причини: « 09», тобто, такі накладні не надавались отримувачу (покупцю), оскільки були складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
- у розрахунку коригування №9249 від 31.12.2019 до зведеної податкової накладної №5750 від 30.09.2019, у графі «Зведена податкова накладна» зазначено код ознаки: « 1» - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, на постачання по операціях, звільнених від оподаткування, в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН « 600000000000», у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставлена помітка «X» та зазначений тип причини: « 09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Тобто, така накладна також не надавалась отримувачу (покупцю) та була складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. При цьому, у відповідності до п. 16 Порядку № 1307 рядки VII-IX не заповнювалися.
Отже, спірні податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, наявні підстави для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, є безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем самостійно у податкових накладних визначені суми податку на додану вартість, а у графі 8 міститься код ставки податку 20%, а тому операції, на які вони складені, не звільнені від оподаткування, оскільки за змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України звільнення від відповідальності передбачено за податковими накладними, які складені не безпосередньо на операції, що звільнені від оподаткування, а на операції на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, тобто саме на ті операції, на які і були складені податкові накладні позивачем.
При цьому, колегія суддів зазначає, що визначальним фактором у спірних відносинах є не зазначення у спірних податкових накладних сум податку на додану вартість та правильного коду ставки податку, а складення платником податкових накладних, які не надаються покупцю, на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.
Обидві умови є наявними у спірних правовідносинах, а тому позивач підпадає під виняток, який передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, оскільки саме зміст операцій є визначальним при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №160/6040/19.
Отже, враховуючи, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не підпадає під відповідальність, передбачену п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, оскільки податкові накладні складені за операціями, які звільнені від оподаткування ПДВ, тому у відповідача відсутні законні підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів їх реєстрації в ЄРПН, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.02.2020 №0002014405 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Мельничук В.П.
Повний текст виготовлено: 09 липня 2025 року.