Справа № 640/17768/22
про повернення апеляційної скарги
09 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройкомплекс Інжинірінг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стройкомплекс Інжинірінг» задоволено.
В апеляційній скарзі, поданій 14 травня 2025 року, Головне управління ДПС у м. Києві просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору. Апелянту надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року продовжено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять робочих днів.
Зазначену ухвалу суду доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Київській області 12 червня 2025 року о 21 год. 10 хв., тобто останнім днем для усунення недоліків є 19 червня 2025 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору з мотивів неможливості своєчасного проведення платежів, недостатністю фінансування та скрутним майновим станом.
Колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В силу положень частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування, тому має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б вказували на неналежний майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень.
Також слід зазначити, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для відстрочення цьому суб'єкту владних повноважень сплати судового збору.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19, яка за правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, тому застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими така апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройкомплекс Інжинірінг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Черпак Ю.К.
Судді Кобаль М.І.
Штульман І.В.