Справа № 620/3009/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
09 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, що полягають у порушенні порядку встановлення відсоткових розмірів премії та надбавки за особливості проходження військової служби ОСОБА_1 при оформленні нових документів та перерахунку виплат, належних йому при звільненні, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі №620/15132/23;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області провести перерахунок та виплату розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , та належних йому сум при звільненні, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (2102 грн), а також додаткових видів грошового забезпечення у відсоткових розмірах, що були встановлені, на період проходження Позивачем служби);
- провести перерахунок та виплату розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 та належних йому сум при звільненні, та видати належним чином оформлений грошовий атестат ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (2270 грн), а також додаткових видів грошового забезпечення у відсоткових розмірах, що були встановлені на період проходження Позивачем служби) для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з моменту її призначення.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі №620/15132/23. Заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на звернення до суду та способи судового захисту і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.
Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.
Колегія суддів звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
При зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 вказав, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі №620/15132/23 скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідних тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови КМ України №704 від 30.08.2017 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру грошового забезпечення з 01.02.2020 та з 01.02.2021. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення (за 24 календарних місяці перед звільненням) для обчислення пенсії ОСОБА_1 , складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017.
Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у справі № 620/15132/23 є право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Порядок розрахунку інших складових грошового забезпечення позивача (одноразові, щомісячні) суд у мотивувальній та резолютивній частині рішення не визначав.
На виконання рішення суду відповідач оформив новий грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення, у яких визначив розмір надбавки за кваліфікацію (4,19%) та надбавку за таємність (8,3%).
Колегія суддів звертає увагу, що у межах цієї справи позивач не погоджується з визначенням відсоткового розміру премії та надбавки за особливості проходження військової служба, а також надбавки за кваліфікацію і надбавки за таємність.
Вказане питання не було предметом позовних вимог та судового розгляду у справі № 620/15132/23 , а тому такі позовні вимоги є новими.
Фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не розглядались та не досліджувались судом у межах справи №620/15123/23.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23 (провадження №Пз/990/6/23), яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, Верховний Суд зазначив «оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі №380/18232/22 зобов'язано відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії, без вказівки зазначення конкретного відсоткового значення (розміру) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, відсутні підстави для звернення позивача до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду».
У вказаному рішенні Верховний Суд звернув увагу, що з метою уникнення спорів через зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення невідповідного (зменшеного) відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розглядаючи справи щодо визначення розміру посадового окладу і окладу за військовим званням відповідно до Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, суд в резолютивній частині рішення має вказувати, у якому розмірі (відсоткове значення) мають бути зазначені у довідках щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія.
Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 380/19324/23, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та зазначив, що заявлені позовні вимоги спрямовані на виконання рішення суду у справі № 620/15123/23 та що у спірних правовідносинах наявні підстави для звернення позивача до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.
Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 25 червня 2024 року справа № 340/5562/23, від 23 жовтня 2024 року у справі 160/14489/24.
Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене та положення КАС України та зважаючи, що вищезазначені вимоги позивача, щодо яких приймались рішення про відмову у відкритті провадження не є ідентичними вимогам, заявленим у цій справі та справі №620/15123/23, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю.Коротких