09 липня 2025 року м. Дніпросправа № 280/213/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільської митниці
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2025р. у справі №280/213/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ»
до: про: Тернопільської митниці визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів
10.01.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі- ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ»), за допомогою засобів системи «Електронний суд», звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, судом першої інстанції позов зареєстровано 10.01.2025р. /а.с. 1-9/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2025р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/213/25 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 51/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту та на підставі супровідних документів здійснено поставку партій товару на митну територію України та ним 26.11.2024р. з метою митного оформлення подано митну декларацію №24UA403070009521U0 із всіма необхідними документами з метою митного оформлення товару - трактори для сільськогосподарських робіт, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, але відповідач витребував у декларанта додаткові документи на підтвердження визначеної ним митної вартості задекларованого товару, та після надання додаткових документів 27.11.2024р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/0000306/2, яким митну вартість задекларованого товару визначена за резервним методом. Позивач вважає, що митним органом необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи в підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України з огляду на те, що подані разом із митною декларацією документи дозволяли визначити складові частини митної вартості задекларованого товару та не містили будь-яких розбіжностей, вважає прийняте митним органом рішення про визначення митної вартості необґрунтованим і безпідставним, тому просив суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем 27.11.2024р. рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/0000306/2.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2025р. у справі №280/213/25 адміністративний позов ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/0000306/2 від 27.11.2024р. /а.с. 88-94/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 26.03.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 27.03.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2025р. у справі №280/213/25 вищезазначена апеляційна скарга була залишена без руху та відповідачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги.
У межах наданого судом апеляційної інстанції строку на усунення недоліків, з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 28.03.2025р. у цій справі, відповідачем недоліки апеляційної скарги були усунуті та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025р. у справі №280/213/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2025р. у справі №280/213/25 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/213/25.
Матеріали адміністративної справи №280/213/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 23.04.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 10.06.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - Тернопільська митниця, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 27.02.2025р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що в межах укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (покупець) і YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINARY CO., LTD. (Китай) (продавець) 27.12.2022р. контракту на поставку продукції №KL/4, відповідно до специфікації №2024-5 від 21.05.2024р., рахунку-фактури (інвойсу) №KL2024-5 від 24.07.2024р., згідно міжнародних торгівельних правил «Інкотермс 2010», на адресу позивача у справі (покупця за контрактом) була поставлена партія товару, а саме:
-товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32 шт., марка - KENTAVR, модель - 350BP, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1709см3, потужність двигуна - 25,7кВт/35к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_1 (двигун № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун № НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун № НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун № НОМЕР_28 ); НОМЕР_29 (двигун № НОМЕР_30 ); НОМЕР_31 (двигун № НОМЕР_32 ); НОМЕР_33 (двигун № НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун № НОМЕР_36 ); НОМЕР_37 (двигун № НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 (двигун № НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун № НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун № НОМЕР_44 ); НОМЕР_45 (двигун № НОМЕР_46 ); НОМЕР_47 (двигун № НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун № НОМЕР_50 ); НОМЕР_51 (двигун № НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун № НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун № НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун № НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун № НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун № НОМЕР_62 ); НОМЕР_63 (двигун № НОМЕР_64 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»;
- товар №2 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 30 шт., марка - KENTAVR, модель - 244BP, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1194 см куб., потужність двигуна - 17,6 кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_65 (двигун № НОМЕР_66 ); НОМЕР_67 (двигун № НОМЕР_68 ); НОМЕР_69 (двигун № НОМЕР_70 ); НОМЕР_71 (двигун № НОМЕР_72 ); НОМЕР_73 (двигун № НОМЕР_74 ); НОМЕР_75 (двигун № НОМЕР_76 ); НОМЕР_77 (двигун № НОМЕР_78 ); НОМЕР_79 (двигун № НОМЕР_80 ); НОМЕР_81 (двигун № НОМЕР_82 ); НОМЕР_83 (двигун № НОМЕР_84 ); НОМЕР_85 (двигун № НОМЕР_86 ); НОМЕР_87 (двигун № НОМЕР_88 ); НОМЕР_89 (двигун № НОМЕР_90 ); НОМЕР_91 (двигун № НОМЕР_92 ); НОМЕР_93 (двигун № НОМЕР_94 ); НОМЕР_95 (двигун № НОМЕР_96 ); НОМЕР_97 (двигун № НОМЕР_98 ); НОМЕР_99 (двигун № НОМЕР_100 ); НОМЕР_101 (двигун № НОМЕР_102 ); НОМЕР_103 (двигун № НОМЕР_104 ); НОМЕР_105 (двигун № НОМЕР_106 ); НОМЕР_107 (двигун № НОМЕР_108 ); НОМЕР_109 (двигун № НОМЕР_110 ); НОМЕР_111 (двигун № НОМЕР_112 ); НОМЕР_113 (двигун № НОМЕР_114 ); НОМЕР_115 (двигун № НОМЕР_116 ); НОМЕР_117 (двигун № НОМЕР_118 ); НОМЕР_119 (двигун № НОМЕР_120 ); НОМЕР_121 (двигун № НОМЕР_122 ); НОМЕР_123 (двигун № НОМЕР_124 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»;
- товар №3 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 34 шт., марка - KENTAVR, модель - 240BP, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1194 см куб., потужність двигуна - 17,6 кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_125 (двигун № НОМЕР_126 ); НОМЕР_127 (двигун № НОМЕР_128 ); НОМЕР_129 (двигун № НОМЕР_130 ); НОМЕР_131 (двигун № НОМЕР_132 ); НОМЕР_133 (двигун № НОМЕР_134 ); НОМЕР_135 (двигун № НОМЕР_136 ); НОМЕР_137 (двигун № НОМЕР_138 ); НОМЕР_139 (двигун № НОМЕР_140 ); НОМЕР_141 ( двигун № НОМЕР_142 ); НОМЕР_143 (двигун № НОМЕР_144 ); НОМЕР_145 (двигун № НОМЕР_146 ); НОМЕР_147 (двигун № НОМЕР_148 ); НОМЕР_149 (двигун № НОМЕР_150 ); НОМЕР_151 (двигун № НОМЕР_152 ); НОМЕР_153 (двигун № НОМЕР_154 ); НОМЕР_155 (двигун № НОМЕР_156 ); НОМЕР_157 (двигун № НОМЕР_158 ); НОМЕР_159 (двигун № НОМЕР_160 ); НОМЕР_161 (двигун № НОМЕР_162 ); НОМЕР_163 (двигун № НОМЕР_164 ); НОМЕР_165 (двигун № НОМЕР_166 ); НОМЕР_167 (двигун № НОМЕР_168 ); НОМЕР_169 (двигун № НОМЕР_170 ); НОМЕР_171 (двигун № НОМЕР_172 ); НОМЕР_173 (двигун № НОМЕР_174 ); НОМЕР_175 (двигун № НОМЕР_176 ); НОМЕР_177 (двигун № НОМЕР_178 ); НОМЕР_179 (двигун № НОМЕР_180 ); НОМЕР_181 (двигун № НОМЕР_182 ); НОМЕР_183 (двигун № НОМЕР_184 ); НОМЕР_185 (двигун № НОМЕР_186 ); НОМЕР_187 (двигун № НОМЕР_188 ); НОМЕР_189 (двигун № НОМЕР_190 ); НОМЕР_191 (двигун № НОМЕР_192 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»,
і з метою митного оформлення цього товару позивачем подано до Тернопільської митниці 26.11.2024р. митну декларацію №24UA403070009521U0 (далі - МД), у якій митну вартість задекларованого товару декларантом визначено за ціною договору (контракту), при цьому на підтвердження заявленої митної вартості декларантом до МД додано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27.12.2022р.; додаток (специфікація) до нього № 2024-5 від 21.05.2024р., рахунок-фактура (інвойс) №KL2024-5 від 24.07.2024; пакувальний лист № б/н від 24.07.2024; коносамент № ZJSM24080306 від 10.08.2024; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №009767 від 09.11.2024; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 009773 від 09.11.2024; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 009788 від 09.11.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C24MA5HADH690025 від 16.08.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №881 від 20.06.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №887 від 24.06.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №920 від 23.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №980 від 29.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2024/PF/302 від 25.11.2024; акт виконаних послуг №92 від 25.11.2024; довідка щодо транспортних витрат від 25.11.2024; заявка на перевезення №132 від 02.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2024-5 від 21.05.2024; Додаткова угода №16 від 20.08.2024; Додаткова угода №18 від 19.09.2024; договір (контракт) про перевезення № 84 від 04.01.2023; інші некласифіковані документи - список номерів шасі від 24.07.2024; технічні характеристики від 24.07.2024.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості останньою виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, та позивачем були надані додаткові документи: комерційна пропозиція, прайс-лист виробника від 10.05.2024р.; але митним органом 27.11.2024р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/0000306/2 /а.с. 42-43/, яким митну вартість задекларованого товару визначена за резервним методом, та яке є предметом оскарження у цій справі.
При цьому необхідно зауважити, що під час розгляду цієї справи відповідач, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, у якості обґрунтування необхідності та правомірності прийняття ним рішення, яке є предметом оскарження у цій справі, посилався на наявність розбіжностей у поданих позивачем на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару документах, які зробили неможливим визначення певних складових частин митної вартості оцінюваних товарів, наслідком чого стала неможливість застосування обраного декларантом способу визначення митної вартості задекларованих товарів за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, та необхідність коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами.
Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною ч.1 ст.50 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
При цьому ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, при цьому такий висновок кореспондується із положеннями п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, і контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України визначено в ст.57 Митного кодексу України, якою передбачено що:
1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Сукупний аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави зробити висновок про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, та має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
З наданої суду копії рішення відповідача, про коригування митної вартості товарів /а.с. 42-43/, яке є предметом оскарження у цій справі, вбачається, що підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що виключає можливість застосування першого методу визначення митної вартості товарів.
Так під час розгляду цієї справи судом встановлено, що за результатами опрацювання наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару відповідачем висновок про наявність розбіжностей в поданих документах, який унеможливлює визначення митної вартості за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору(контракту)) зроблено з огляду на те, що:
1) до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 25.11.2024р. №2024/PF/302, договір про перевезення від 09.11.2024р. №84, у яких експедитором зазначено перевізника - «IMOGATE SOLUTION Sp.z o.o.», а відповідно до залізничних накладних від 09.11.2024р. №009767, №009773, №009788 перевізник - LLC «West container terminal» code 7002204. Інформація, яка б підтверджувала причетність LLC «West container terminal» code 7002204 до перевезення залізничним транспортом окрім накладних ЦІМ/СМГС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z o.o.» та LLC «West container terminal» code 7002204, що може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;
2) прайс-лист №б/н від 10.05.2024р. та комерційна пропозиція від 10.05.2024р. №б/н містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.
Стосовно тверджень митного органу щодо наданого рахунку на перевезення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ст. 1, ч. 1 ст. 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31.03.1978, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу. Коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов'язаний видати вантажовідправнику коносамент.
За приписами ст. 1 «Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25.08.1924, Перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.
Судом встановлено, що в даному випадку перевезення вантажу здійснювалось відповідно до укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (клієнт) та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» (експедитор) договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023р. № 84, предметом якого є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених сторонами послуг.
При цьому, відповідно до умов п.2.1.2 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023р. № 84 експедитор має право укладати від свого імені або від імені клієнта та за рахунок клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Отже експедитор, користуючись умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023р. № 84, залучав третіх осіб для перевезення вантажу позивача, однак безпосередньо у позивача договірні відносини із даними суб'єктами господарювання відсутні, у зв'язку з чим позивач не міг надати зазначені митницею документи.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що позивачем до митного оформлення спірних товарних партій надавались документи, якими підтверджувалась вартість транспортних витрат, як складової митної вартості, зокрема: договір ТЕО, заявки на ТЕО, рахунки на оплату послуг з перевезення, акти виконаних робіт, довідка про транспортні витрати. Вказані документи видані експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», з яким позивач перебуває у договірних відносинах щодо перевезення, зокрема спірних товарних партій. У своїй сукупності надані митниці документи підтверджують повною мірою числові показники транспортних витрат, що є однією з складових митної вартості товарів.
Транспортні витрати до кордону з Україною складаються з ТЕО за межами території України та фрахт з урахуванням перевалки по маршруту Циндао, Китай - Вадул-Сірет, навантажувально-розвантажувальні операції в порту і становлять 16500,00 доларів США.
Вказані документи видані експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», з яким позивач перебуває у договірних відносинах щодо перевезення, зокрема спірних товарних партій. У своїй сукупності надані митниці документи підтверджують повною мірою числові показники транспортних витрат, що є однією з складових митної вартості товарів.
З наведеного вбачається, що використовуючи надані товариством зазначені вище документи, митниця мала можливість здійснити перевірку заявленої товариством вартості транспортних витрат, як складової митної вартості задекларованого товару, тому її твердження є необґрунтованим.
Так Верховний Суд у постанові від 13.08.2020р. у справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію з приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб, а саме: «за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Таким чином, вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп»».
Отже твердження відповідача про не повноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України є необґрунтованими та безпідставними.
Стосовно посилання відповідача на те, що прайс-лист № б/н від 10.05.2024р. та комерційна пропозиція від 10.05.2024р. № б/н містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 01.03.2023 року у справі №420/18880/21, від 08.12.2022 року у справі №420/2792/19, від 23.10.2020 року у справі №810/690/17.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, колегія суддів виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що позивачем під час здійснення митного оформлення задекларованого товару надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження визначення ним митної вартості задекларованого товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, при цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України і ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування вищенаведених положень МК України викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019р. у справі №804/3411/18, від 28.05.2019р. у справі №160/7893/18, від 25.06.2019р. у справі №804/744/18.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що зазначені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості висновки митного органу не є розбіжністю, яка вливає на числові значення митної вартості, оскільки стосуються умов оплати за товар, які чітко визначені сторонами за зовнішньоекономічним контрактом та виконані ними.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості, із посиланням на ненадання декларантом всіх документів, оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тому колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, в порушення вимог ст. 77 КАС України, під час розгляду даної справи не було доведено правомірності застосування обраного ним методу для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, що свідчить про те, що оскаржуване позивачем рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів прийняте митним органом безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, і суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем вимог і постановив у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про те, що заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню та прийнято обґрунтоване рішення щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 27.02.2025р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,--
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2025р. у справі №280/213/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 09.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов