09 липня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9879/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року в адміністративній справі №280/9879/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у не нарахуванні у невиплаті ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 за №168 за період його стаціонарного лікування з 01.05.2024 по 31.05.2024, з 01.07.2024 по 18.07.2024, в наслідок отриманого поранення тяжкого ступеня;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 за №168 за період його стаціонарного лікування з 01.05.2024 по 31.05.2024, з 01.07.2024 по 18.07.2024, в наслідок отриманого поранення тяжкого ступеня;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у ненарахуванні у невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 100000,00 грн. за отримане 18.12.2023 тяжке поранення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 100000,00 грн. за отримане 18.12.2023 тяжке поранення;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у ненарахуванні у невиплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну основну відпустку та компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за період його військової служби з 01.03.2022 по 18.07.2024, за виключенням щорічної основної відпустки за 2023 рік в кількості 10 діб;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку та компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за період його військової служби з 01.03.2022 по 18.07.2024, за виключенням щорічної основної відпустки за 2023 рік в кількості 10 діб.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 за №168 за період його стаціонарного лікування з 10.05.2024 по 30.05.2024, в наслідок отриманого поранення тяжкого ступеня.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 за №168 за період його стаціонарного лікування з 10.05.2024 по 30.05.2024, в наслідок отриманого поранення тяжкого ступеня.
В іншій частині позовної заяви відмовлено.
У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14.06.2024 №79-РС ОСОБА_1 з 18.07.2024 року звільнено у відставку за підпунктом «б» п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок га військову службу» (за станом здоров'я - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку). Проте, при звільнені позивача командуванням військової частини НОМЕР_1 безпідставно не були сплачені в повному обсязі певні види забезпечення та інші належні йому виплати, а саме при звільнені з військової служби не отримав компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку та компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за період військової служби з 01.03.2022 по 18.07.2024, за виключенням щорічної основної відпустки за 2023 рік в кількості 10 діб. Відтак, військова частина НОМЕР_1 повинна нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку та компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за період військової служби з 01.03.2022 по 18.07.2024, за виключенням щорічної основної відпустки за 2023 рік в кількості 10 діб.
Відповідач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Старший солдат ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14.06.2024 року №79-РС ОСОБА_1 з 18.07.2024 року звільнено у відставку за підпунктом «б» п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок га військову службу» (за станом здоров'я - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку).
При звільнені позивача командуванням військової частини НОМЕР_1 не сплачені в повному обсязі певні види забезпечення та інші належні йому виплати.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
У постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено: «На виконання Указів Президента України від 24 лютого 202 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Поліцейським, які виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань додатково до додаткової винагороди, визначеної абзацом першим цього пункту, виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень. Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. 1-1. Установити, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань; військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони; військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів. Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком. Військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень. Військовослужбовцям строкової військової служби щомісяця виплачується винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 6000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Курсантам вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, щомісяця виплачується винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 2350 гривень пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць. 1-2. Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла). …».
За п.11 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: (…); у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
У Довідці від 30.12.2023 за №1013/11062 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої ВЧ НОМЕР_1 , зазначено: «… старший солдат ОСОБА_2 … « 18» 12.2023р. одержав: Вибухова травма Закрита черепномозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротравма. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань У складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 Куп'янський район. Був у засобах захисту (бронежилет, шолом), під впливом наркотичних речовин та в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Адміністративного, та кримінального правопорушення не вчинялись, не є наслідками навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень. …».
У Довідці від 11.03.2024 за №5863 військово-лікарської комісії, виданої Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь», зазначено: «… Старший солдат ОСОБА_1 , 1981 р.н., … За наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 - травма тяжка. …».
Відповідно до: виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2887, оформленої Комунальним некомерційним підприємством «Шевченківська центральна районна лікарня» Шевченківської районної ради Харківської області, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у період з 18.12.2023 року по 25.12.2023 року;
виписки із медичної карти стаціонарного хворого №15, оформленої Військово-медичним клінічним центром Північного регіону, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у період з 01.01.2024 року по 03.01.2024 року;
виписки із медичної карти стаціонарного хворого №21, оформленої Центральним госпіталем, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у період з 03.01.2024 року по 15.03.2024 року;
виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2823, оформленої Комунальним некомерційним підприємством «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у період з 16.03.2024 року по 01.04.2024 року.
виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4768, оформленої Комунальним некомерційним підприємством «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у період з 10.05.2024 року по 30.05.2024 року.
Згідно з Свідоцтвом про хворобу №227 від 12.06.2024 ОСОБА_1 у період з 16.03.2024 по 12.06.2024 перебував на обстеженні і лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області».
Матеріали справи не містять безспірні докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у періоди з 01.05.2024 року по 09.05.2024 року та з 01.07.2024 року по 18.07.2024 року.
Відповідно до Виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 14.08.2024 року позивачу нараховувалась та виплачувалась відповідачем додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», п.11 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».
Із Виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 14.08.2024 року вбачається не нарахування та не виплату позивачу відповідачем додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», п.11 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» у період з 10.05.2024 року по 30.05.2024 року.
Позивачем з посиланням на норми права не доведено, що він має право на виплату одноразової грошової допомоги за отримане 18.12.2023 року тяжке поранення у розмірі 100000 грн.
У ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено: « 1.Військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України, щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.
При цьому, військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою в наступному році. У такому самому порядку надається щорічна основна відпустка і військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.
При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки". У разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з'єднання чи частини, керівника органу військового управління, вищого військового навчального закладу, установи та організації провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця. У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні відпустки не провадяться. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним із списків військової частини, відпустки за період служби в поточному році не надаються. …».
Згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Зі змісту Витягу із Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.07.2024 вбачається, що:
позивач щорічну основну відпустку за 2022 рік не використав, у зв'язку з чим наказано виплатити грошову компенсацію за 23 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік;
позивач використав частину щорічної основної відпустки за 2023 рік у кількості 10 діб з 06.08.2023 по 17.08.2023 без урахування часу необхідного на дорогу, у зв'язку з чим наказано виплатити грошову компенсацію за 18 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік;
позивач щорічну основну відпустку за 2024 рік не використав, у зв'язку з чим наказано виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік.
Із змісту Витягу із Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.07.2024 вбачається, що:
наказано виплатити позивачу грошову компенсацію як учаснику бойових дій за 14 діб невикористаної додаткової відпустки за 2023 рік;
наказано виплатити позивачу грошову компенсацію як учаснику бойових дій за 14 діб невикористаної додаткової відпустки за 2024 рік.
Судом першої інстанції вірно враховано, що надана до суду Виписка по картці/рахунку ОСОБА_1 стосується лише періоду з 01.01.2024 року по 14.08.2024 року, при цьому, останнім днем військової служби було 18.07.2024 року.
Позивачем не надано до суду доказів того, що після 14.08.2024 року на картку/рахунок позивача не зараховувались кошти від відповідача.
Також, позивачем не надано до суду доказів протиправності та скасування Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.07.2024 року стосовно позивача.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у не нарахуванні у невиплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну основну відпустку та компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за період його військової служби з 01.03.2022 року по 18.07.2024 року, за виключенням щорічної основної відпустки за 2023 рік в кількості 10 діб та щодо зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку та компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за період його військової служби з 01.03.2022 року по 18.07.2024 року, за виключенням щорічної основної відпустки за 2023 рік в кількості 10 діб».
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року в адміністративній справі №280/9879/24 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року в адміністративній справі №280/9879/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко