10 липня 2025 р.Справа № 611/176/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 20.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Коптєв Ю.А., м. Барвінково, повний текст складено 26.05.25 по справі №611/176/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції , Поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Пушкаря Андрія Сергійовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП, перший відповідач), поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Пушкаря Андрія Сергійовича (далі - Пушкар А. С., поліцейський, другий відповідач), в якому просив суд:
- скасувати постанову поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Пушкар Андрія Сергійовича серії ЕНА № 4152153 від 26.02.2025, на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн за частиною 1 статті 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 128 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення;
- стягнути на користь позивача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність та незаконність оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4152153 від 26.02.2025, як такої, що винесена відносно особи, яка не є суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), тобто, за відсутності у даному випадку складу адміністративного правопорушення.
Пояснив, що суб'єктами відповідальності у розумінні приписів частини 1 статті 128 КУпАП можуть бути виключно посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності - власники таких транспортних засобів, разом з цим, контракт позивача, який обіймає посаду директора Барвінківського комунального підприємства «Благоустрій» (далі - БКП «Благоустрій), не містить обов'язків, пов'язаних з відповідальністю за технічний стан, експлуатацію транспортних засобів, випуск їх на лінію, тощо, які згідно з наказом БКП «Благоустрій № 12-ОД від 01.01.2015 покладено на механіка - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).
Разом з цим, другим відповідачем не враховано вказані обставини при розгляді справи та безпідставно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 20.05.2025 по справі № 611/176/25 позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Закаблуков Андрій Сергійович, до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Пушкар Андрія Сергійовича про скасування постанови у справі накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задоволено частково.
Скасовано постанову поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Пушкар А. С., серія ЕНА № 4152153 від 26.02.2025, на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн за ч. 1 ст. 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин у справі, порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 20.05.2025 по справі № 611/176/25 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано обставини того, що санкція частини 1 статті 128 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення не лише на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання та експлуатацію транспортних засобів, а і на громадян - суб'єктів господарської діяльності, яким у даному випадку є директор БКП «Благоустрій» Сопко А. Г., який відповідно до умов контракту від 03.03.2020 № 03 має право діяти від імені підприємства, представляти його в установах та організаціях та зобов'язаний забезпечувати належний майновий стан підприємства, у тому числі транспортних засобів.
Крім того, стверджував, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження другого відповідача щодо самостійного визначення суб'єкта правопорушення, чим фактично підмінив собою орган виконавчої влади та порушив сутність адміністративної дискреції, наданої поліцейському.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання та надсилання повісток в системі "Електронний суд".
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серія ЕНА № 4152153 від 26.02.2025 поліцейським 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшим лейтенантом поліції Пушкар А. С. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн за частиною 1 статті 128 КУпАП.
У постанові зазначено, що 26.02.2025 о 10 год. 37 хв., у м. Барвінкове по вул. Мира, 10, громадянин ОСОБА_1 , будучи посадовою особою Барвінківського комунального підприємства «Благоустрій», яка відповідає за технічний стан, експлуатацію ТЗ та випуск його на лінію здійснив випуск ТЗ МАЗ 4371N2 о 08 год. 00 хв., під керуванням водія ОСОБА_3 , 1971 р.н., технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів та правил, що стосується БДР, а саме - відсутній передбачений конструкцією задній захисний пристрій, на задній осі зліва відсутня гайка кріплення колеса та ТЗ підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушено п. 31.4.5є, 31.3б, 31.4.7є ПДР України, ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», щодо участі підприємств, установ, організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху та обов'язків посадових осіб у цій сфері.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування постанови поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Пушкар А. С. серії ЕНА № 4152153 від 26.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн за частиною 1 статті 128 КУпАП та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з не доведеності належними та допустимими доказами факту того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 128 КУпАП, за вчинення якого його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки відповідальною за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, відповідно до наказу БКП «Благоустрій» № 12 - ОД від 01.01.2025 «Про призначення відповідальних осіб за безпечну експлуатацію транспортних засобів», та Посадової інструкції, затвердженої директором БКП «Благоустрій» 01.01.2024, є ОСОБА_2 , який особисто підтвердив вказані обставини у судовому засіданні.
Оскільки адміністративний позов заявлено також до поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Пушкаря Андрія Сергійовича, який є неналежним відповідачем, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених до другого відповідача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення правових та соціальних основ дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища здійснює Закон України “Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі по тексту - Закон № 3353-XII).
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлено Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі по тексту - ПДР України).
За пунктом 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Пунктом 1.5. ПДР України визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 3353-XII посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані: забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку; забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації; не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технічного контролю.
Колегію суддів встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 128 КУпАП, як особу, яка відповідає за технічний стан, експлуатацію ТЗ та випуск його на лінію та здійснила випуск ТЗ МАЗ 4371N2 під керуванням водія ОСОБА_3 , технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів та правил, що стосується безпеки дорожнього руху, а саме, за відсутності, передбаченого конструкцією заднього захисного пристрою, на задній осі зліва, відсутньою гайкою кріплення колеса та не проходження транспортним засобом своєчасного, обов'язкового технічного контролю.
Частиною 1 статті 128 КУпАП визначено, що випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов'язкового технічного контролю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб'єктів господарської діяльності в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 128 КУпАП свідчить, що суб'єктом його вчинення може бути посадова особа, яка відповідальна за належний технічний стан транспортного засобу, за його обладнання або комплектність або громадяни - суб'єкти господарської діяльності. Об'єктивна ж сторона правопорушення полягає у випуску вказаними особами на лінію транспортних засобів, зокрема, технічний стан яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
На виконання пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п'ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В силу вимог пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На виконання вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, доводячи правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 128 КУпАП перший відповідач стверджує, що позивач, як директор БКП «Благоустрій» є суб'єктом відповідальності у розумінні вказаної норми.
Однак, колегія суддів зауважує, що обіймання посади директора БКП «Благоустрій» ОСОБА_1 не є безумовним свідченням того, що позивач є посадовою особою, яка відповідає за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів у розумінні частини другої статті 12 Закону № 3353-XII, оскільки виконання таких обов'язків, як забезпечення належного технічного стану транспортних засобів, не випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технічного контролю, потребує спеціальних технічних знань та відповідно документу, яким певну особу наділено вказаними повноваженнями.
З дослідженого колегією суддів відеозапису з портативного відеореєстратора 472895, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 прибув на місце зупинки транспортного засобу МАЗ 4371N2 та під час спілкування з працівниками поліції повідомив, що він є керівником БКП "Благоустрій", однак відповідальною особою за належний технічний стан транспортного засобу, за його обладнання або комплектність на комунальному підприємстві є механік.
Так, відповідно до наявного в матеріалах справи наказу БКП «Благоустрій» № 12-ОД від 01.01.2025 «Про призначення відповідальних осіб за безпечну експлуатацію транспортних засобів» (а.с. 8) відповідальним за проведення вступних та передрейсових інструктажів водіїв по підприємству, за випуск на лінію технічно справних автотранспортних засобів, за організацію та безпечне проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, за проведення щоденного контролю за технічним станом транспортних засобів перед виїздом та при поверненні, за видачу, правильне заповнення дорожніх листів перед виїздом та при поверненні.
Зі змісту посадової інструкції механіка (Код КП-3115) (а.с. 10) вбачається, що до основних завдань та обов'язків механіка входить, зокрема:
- організація та контроль технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, які обслуговуються на підприємстві;
- проведення діагностики автомобілів для виявлення несправностей та визначення обсягів робіт та технічного обслуговування;
- організація планово-попереджувальних ремонтів та оглядів транспортних засобів, а також проведення періодичної профілактики обладнання гаража.
Розділом 4 посадової інструкції механіка визначено відповідальність, зокрема, за:
- організацію належного технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
- за випуск на лінію технічно справних автотранспортних засобів.
У судовому засіданні в суді першої інстанції було допитано в якості свідка механіка БКП «Благоустрій» ОСОБА_2 , який пояснив, що дійсно є посадовою особою, відповідальною за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, відповідно до наказу БКП «Благоустрій» № 12 - ОД від 01.01.2025 «Про призначення відповідальних осіб за безпечну експлуатацію транспортних засобів», та Посадової інструкції, затвердженої директором БКП «Благоустрій» 01.01.2024, з якими ознайомлений.
Отже, на переконання колегії суддів, саме ОСОБА_2 є суб'єктом відповідальності у розумінні приписів частини 1 статті 128 КУпАП, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулось без належного з'ясування обставин у справі другим відповідачем.
Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності у спірних правовідносинах, як громадянин - суб'єкт господарської діяльності, з огляду на те, що у розумінні приписів частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Разом з цим, ОСОБА_1 займає посаду директора БКП «Благоустрій», а не здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА № 4152153 від 26.02.2025 вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме як особу, що відповідальна за належний технічний стан транспортного засобу, за його обладнання або комплектність, а не як громадянина - суб'єкта господарської діяльності, тому твердження апелянта про вірне визначення поліцейським суб'єкту правопорушення не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи те, що за змістом частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, колегія суддів вважає, що останнім не доведено належними та допустимими доказами, правомірності оскаржуваної постанови та наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 128 КУпАП, що зумовлює скасування постанови поліцейського 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Пушкаря А. С., серія ЕНА № 4152153 від 26.02.2025.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи встановлені апеляційним судом фактичні обставин по справі, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції закриваючи провадження у справі перебрав на себе дискреційні повноваження другого відповідача колегія суддів відхиляє, оскільки право суду скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення чітко визначено приписами частини 3 статті 286 КАС України.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 20.05.2025 по справі № 611/176/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко