10 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/6455/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у врахуванні ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ з 01.08.1986 по 30.09.1987, з 01.12.1989 по 30.12.1990 до страхового стажу та проведенні перерахунку пенсії, яка оформлена листом № 5714-4913/Б-02/8-2500/25 від 09.05.2025 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.08.1986 по 30.09.1987, з 01.12.1989 по 30.12.1990 в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ та провести перерахунок пенсії з 25 березня 2025 року з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення про відмову у врахуванні періодів роботи в колгоспі до страхового стажу та проведення перерахунку пенсії є протиправним та прийнятим з надмірним формалізмом.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що законодавець передбачив можливість зарахування роботи в колгоспі до страхового стажу не безумовно, а в прямій залежності від встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві. Вказує, що будь-які дані про відпрацьовану кількість вихододнів та встановлений мінімум у трудовій книжці позивача відсутній.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 25.03.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 17).
Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.08.1986 по 30.09.1987, з 01.12.1989 по 30.12.1990 в колгоспі ім. 50-річчя ВЛКСМ (а.с. 21).
Листом від 09.05.2025 № 5714-4913/Б-02/8-2500/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивачу, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків. Вказано, що з питання можливості встановлення стажу роботи на підставі показань свідків, необхідно звернутися до відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління (а.с. 22-23).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно частин першої, другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 17 вищевказаного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 вищенаведеної Інструкції).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.
Згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 позивач, зокрема, в період з 01.08.1986 по 30.09.1987, з 01.12.1989 по 30.12.1990 працював в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ (а.с. 11-13).
Згідно записів на сторінках 18-19 трудової книжки колгоспника міститься запис щодо трудової участі в громадському господарстві, а саме 1990 рік - 282 вихододнів при встановленому річному мінімумі 280 вихододнів, інформація щодо вихододнів за 1986, 1987, 1989 роки відсутня.
Згідно довідки Трудового архіву Семенівської міської ради від 01.04.2025 № 07-03/12 внаслідок пожежі було знищено трудовий архів Семенівської міської ради та архівні документи, які передавались на зберігання до Трудового архіву (а.с. 20).
Тобто, архівними довідками та трудовою книжкою позивача не підтверджено встановлений мінімум та кількість вироблених трудоднів за 1986, 1987, 1989 роки.
Суд наголошує, що у спірному випадку трудова книжка колгоспника позивача взагалі не містить записи про вихододні за 1986, 1987, 1989 роки, наявність вихододнів та оплата їх не підтверджена архівними довідками, тоді як при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року встановлення факту виконання членом колгоспу мінімуму трудової участі в громадському господарстві є обов'язковим. Отже, у цьому випадку йдеться не про правильність записів, а підтвердження стажу необхідними записами і документами.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до абзацу першого пункту 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Абзацом першим пункту 18 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Отже, позивач не позбавлений права звернутися до пенсійного органу повторно із заявою про перерахунок пенсії, надавши додаткові документи, чи із заявою про підтвердження стажу за допомогою свідків, що підтвердять періоди роботи в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ.
Таким чином відповідно до записів трудової книжки позивачем в повній мірі підтверджено страховий стаж за 1990 рік.
Разом з тим, згідно форми РС-право, позивачу до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.1990 по 30.12.1990 (а.с. 16).
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (за 1990 рік) містять неправдиві або недостовірні відомості.
Частиною третьою статті 46 Конституції України та частиною другою статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ з 01.01.1990 по 30.12.1990 та відповідному перерахунку пенсії; зобов'язання Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1990 по 30.12.1990 в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ та провести перерахунок пенсії з 25.03.2025 з урахуванням виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ з 01.01.1990 по 30.12.1990 та відповідному перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1990 по 30.12.1990 в колгоспі ім. 50-річчя ЛКСМУ та провести перерахунок пенсії з 25.03.2025 з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.07.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА