10 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/6516/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області протиправними в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Красне Мар'їнського району Донецької області з березня по квітень 2015 року та червня по серпень 2015 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Красне Мар'їнського району Донецької області з березня по квітень 2015 року та з червня по серпень 2015 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 грудня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.01.2025 №253150005081 було відмовлено через відсутність необхідного стажу роботи та не враховано до стажу роботи, березень-квітень 2015 року та червень - серпень 2015 року, оскільки військова частина не надала звіт про сплату страхових внесків. Зазначає, що має право на призначення пільгової пенсії, а вищевказана інформація може бути отримана Управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області з відомостей, які містяться в Державній податковій службі України.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було подано відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позову, вказало, що надана позивачем довідка про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 08.09.2015 №1782, що видана військовою частиною польова пошта НОМЕР_2 за період з вересня 2014 року по серпень 2015 року, не відповідає встановленій формі, яка визначена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзив на позов подано не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 22.01.2025 № 253150005081 (а.с. 26).
Підставою прийняття вказаного рішення вказано відсутність необхідного страхового стажу, 25 років, страховий стаж особи 24 роки 8 років 10 днів.
Про прийняте рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача листом від 27.01.2024 № 2500-0211-8/5780 (а.с. 9).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з і нвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з пунктом 11 статті Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу", особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Статтею 26 Закону 1058-IV встановлено умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.
Водночас пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
За змістом підпункту 6 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, посвідчення учасника бойових дій; довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи.
З аналізу зазначених норм вбачається, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Щодо не зарахування спірного періоду з березня по квітень 2015 року та з червня по серпень 2015 року, то суд зазначає наступне.
Так, згідно військового квитка позивача, довідок військової частини п/п НОМЕР_2 від 08.09.2015 № 1782, від 15.09.2015 № 8098, довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.12.2024 № 2/5007 позивач в спірний період проходив військову службу та брав участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с. 11, 13, 15-18).
Згідно довідки військової частини п/п НОМЕР_2 від 08.09.2015 № 1782, зокрема, за березень, червень-серпень 2015 року військовою частиною було сплачено страхові внески, за квітень, травень страхові внески не сплачувались (а.с. 11).
Разом з тим, на дату звернення, 15.01.2025, згідно форми РС-право позивачу не зараховано до страхового стажу період з 01.03.2015 по 31.08.2015 (а.с. 19 та його зворот).
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац перший частини другої статті 24 Закону).
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною третьою статті 44 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно частин першої, другої, п'ятої, десятої статті 20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі № 343/659/17.
Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 та від 01.03.2021 у справі № 423/757/17.
Отже, відсутність у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для незарахування спірного періоду роботи позивача.
Як слідує з матеріалів справи, вік позивача - 55 роки, страховий стаж, з урахуванням встановлених судом обставин складає більше 25 років, що дає право на призначення пенсії за віком з урахуванням пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пункту 1 частини першої статті 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно паспортних даних позивача, він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а за призначенням пенсії звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 15.01.2025, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Частиною третьою статті 46 Конституції України та частиною другою статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З огляду на вищевикладене, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.01.2025 № 253150005081 про відмову позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до загального страхового стажу позивача період проходження військової служби з 01.03.2015 по 31.08.2015, призначити позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 18.12.2024.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що до страхового стажу період з 01.03.2015 по 31.08.2015 в силу вимог статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає зарахуванню саме як період проходження військової служби військовослужбовцем, натомість право позивача, як особи, яка безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, на пенсію за віком до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови наявності достатнього страхового стажу, не оспорюється.
Щодо позовних вимог про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області протиправними в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Красне Мар'їнського району Донецької області з березня по квітень 2015 року та червня по серпень 2015 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Красне Мар'їнського району Донецької області з березня по квітень 2015 року та з червня по серпень 2015 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то суд зазначає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії за принципом екстериторіальності приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, дії зобов'язального характеру щодо зарахування стажу та призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як орган, який відмовив позивачу у перерахунку пенсії.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.
При цьому, заявлення вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області суд вважає технічною опискою позивача.
Щодо дати призначення пенсії, то суду зазначає, що призначення пенсії згідно пункту 1 частини першої статті 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а тому підстави для призначення пенсії з 17.12.2024 відсутні.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, місто Суми, Сумська обл., 40009, код ЄДРПОУ 121390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.01.2025 № 253150005081 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 01.03.2015 по 31.08.2015, призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 18.12.2024.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.07.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА