10 липня 2025 року справа № 580/6471/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Александрова Олексія Олександровича від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
06.06.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Александрова Олексія Олександровича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., м.Вінниця, р-н Поділля, вул.Зодчих (пн), буд.22; код ЄДРПОУ 13322403) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 28.04.2025 №084650011507 про відмову у призначенні пенсії згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу:
- періоди роботи з 08.08.1985 до 20.12.1985, з 07.07.1986 до 04.11.1986, з 06.01.1989 до 17.07.1992, з 18.09.1992 до 04.12.1994, з 01.04.1999 до 03.03.2000;
- періоди його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 10.08.2022, з 16.08.2022 до 08.10.2022, з 14.10.2022 до 05.04.2023, з 07.04.2023 до 01.09.2023, з 14.09.2023 до 18.09.2023, з 01.04.2025 до 09.04.2025 - у пільговому обчисленні - один місяць військової служби за три місяці;
зобов'язання відповідача призначити та виплачувати з 21 квітня 2025 року пенсію за віком (із зниженням віку) відповідно до п.4 ч.1 ст.115 вказаного Закону.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач усупереч чинному законодавству не врахував зазначений страховий стаж для призначення пенсії.
11 червня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного письмового провадження.
27.06.2025 відповідач подав відзив з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що прийняв оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки у позивача відсутній достатній страховий стаж.
Усі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач звернувся до органів ПФУ заявою від 21.04.2025 про призначення пенсії за віком.
28.04.2025 відповідач виніс рішення №084650011507 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.21 ст.115 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Спірне рішення). Обґрунтовуючи зазначив, що необхідний страховий стаж становить 25 років. Страховий стаж позивача - 20 років 7 місяців 14 днів. Не зараховано в страховий стаж періоди роботи:
з 08.08.1985 до 20.12.1985, оскільки дані про роботу в колгоспі внесено з порушенням вимог постанови РМ СРСР № 310 від 21.05.1975 «Про трудові книжки колгоспників;
з 01.04.1999 до 03.03.2000, оскільки відсутня дата та номер документу, на підставі чого внесені в трудову книжку;
з 07.07.1986 до 04.11.1986, з 06.01.1989 до 17.07.1992, з 18.09.1992 до 04.12.1994 - періоди роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_3 від 25.06.1993, оскільки даний дублікат видано з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993;
період навчання згідно НОМЕР_3 від 25.06.1993, оскільки відсутній запис про початок навчання.
У відзиві відповідач зазначив, що періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 10.08.2022, з 16.08.2022 до 08.10.2022, з 14.10.2022 до 05.04.2023, з 07.04.2023 до 01.09.2023, з 14.09.2023 до 18.09.2023, з 01.04.2025 до 09.04.2025 зараховано згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, інше чинним законодавством не передбачено.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 24 Закону №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До дати набрання чинності Законом №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників на той час регулювався Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310.
Отже, до стажу роботи має бути зараховано роботу, виконану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 44 Закону №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.
На підставі ч.1 ст.62 Закону №1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію за віком, підтверджуючими документами можуть бути довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.
Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Отже, відповідач після надходження заяви щодо призначення пенсії зобов'язаний прийняти відповідне рішення. Такий спосіб дій відповідачем дотримано.
Згідно з п.4 ч.1ст.115 Закону №1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.
У позивача наявний передбачений п.4 ч.1ст.115 Закону №1058-ІV відповідний страховий стаж, який дає право на пенсію за віком. Аргументи про недостатній страховий стаж для призначення пенсії не обґрунтовані з таких підстав.
У спірному рішенні вказано, що його стаж 20 років 7 місяців 14 днів і не зараховано в страховий стаж вказані вище періоди роботи і навчання.
Спірне рішення не обґрунтоване, оскільки не містить деталей обчислення страхового стажу при отриманні трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 від 26.08.1985, дублікату трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 15.06.1993. Неточності зазначені у спірному рішенні, які слугували підставами для неврахування ним до страхового стажу вказаних вище періодів роботи позивача відповідачем нормативно не обґрунтовано з позиції впливу на право врахувати як страховий стаж. Крім того, відповідач не вказав норм, за якими відсутність підпису голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи має наслідком нечинність записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 , у т.ч. не надав доказів її підробки, а також підробки дублікату трудової книжки НОМЕР_3 від 25.06.1993.
Крім того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
У постанові Верховного Суду (далі - ВС) від 21.02.2018 у справі №687/975/17, викладена правова позиція, в якій вказано, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
ВС у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд також врахував висновки ВС, викладені у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, в якій наголошено: «Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист». Отже, не обґрунтовано покладати на позивача дотримання порядку заповнення його трудової книжки.
Не врахування спірного стажу позивача відповідачем безпідставне, доводи відповідача не обґрунтовані. Повне неврахування вказаних вище періодів є наслідком не дотримання відповідачем належної процедури розгляду та обґрунтування спірного рішення. Відсутні докази того, що у відповідних датах записів його трудових книжок позивач не отримував дохід чи записи підроблені.
Щодо не зарахування періодів участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 10.08.2022, з 16.08.2022 до 08.10.2022, з 14.10.2022 до 05.04.2023, з 07.04.2023 до 01.09.2023, з 14.09.2023 до 18.09.2023, з 01.04.2025 до 09.04.2025 - у пільговому обчисленні, суд урахував.
Відповідно до статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У частині 6 вищезазначеної статті передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - ЗУ №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 ЗУ №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.
Статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 ЗУ №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 від 22.02.2025 №1564/1493 позивач дійсно в період з 24.02.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 10.08.2022, з 16.08.2022 до 08.10.2022, з 14.10.2022 до 05.04.2023, з 07.04.2023 до 01.09.2023, з 14.09.2023 до 18.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Пологівському районі, Малинівській сільській ТГр (н.п. Полтавка). Підстава: Бойове розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №99т від 11.03.2022, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_5 (розпочатий 24.02.2022), обліковий номер 2дкс за р/з, наказ командира військової частини НОМЕР_5 від 15.03.2022 №9.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 10.04.2025 №497 позивач у період з 01.04.2025 до 09.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Новоандріївка Оріхівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області. Підстава: Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_6 № 15 т від 30.07.2024.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства та врахувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що військова служба позивача підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а.
Таким чином, вказані вище періоди військової служби та участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України мають бути зараховані до страхового стажу з розрахунку один місяць такої служби за три місяці.
Тому суд дійшов висновку про невідповідність критерію обґрунтованості Спірного рішення, з огляду на що воно підлягає скасуванню.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача, у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву позивача від 21.04.2025 та зарахувати до його страхового стажу: періоди роботи з 08.08.1985 до 20.12.1985, з 07.07.1986 до 04.11.1986, з 06.01.1989 до 17.07.1992, з 18.09.1992 до 04.12.1994, з 01.04.1999 до 03.03.2000, періоди його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 10.08.2022, з 16.08.2022 до 08.10.2022, з 14.10.2022 до 05.04.2023, з 07.04.2023 до 01.09.2023, з 14.09.2023 до 18.09.2023, з 01.04.2025 до 09.04.2025 - у пільговому обчисленні - один місяць військової служби за три місяці, а за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення.
Отже, позовні вимоги обґрунтовані у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з ч.3 ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., м.Вінниця, р-н Поділля, вул.Зодчих (пн), буд.22; код ЄДРПОУ 13322403) від 28.04.2025 №084650011507 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., м.Вінниця, р-н Поділля, вул.Зодчих (пн), буд.22; код ЄДРПОУ 13322403) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.04.2025 та зарахувати до його страхового стажу: періоди роботи з 08.08.1985 до 20.12.1985, з 07.07.1986 до 04.11.1986, з 06.01.1989 до 17.07.1992, з 18.09.1992 до 04.12.1994, з 01.04.1999 до 03.03.2000, періоди його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 10.08.2022, з 16.08.2022 до 08.10.2022, з 14.10.2022 до 05.04.2023, з 07.04.2023 до 01.09.2023, з 14.09.2023 до 18.09.2023, з 01.04.2025 до 09.04.2025 - у пільговому обчисленні - один місяць військової служби за три місяці, а за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 10.07.2025.