09 липня 2025 року, справа № 580/4311/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
21.04.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника Урсу І. М. з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій просить
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Черкаської області, оформлене протоколом № 2 від 20.01.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Черкаської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник зазначила, що позивач у листопаді 2024 року звернувся до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки його батько ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи та відсутні інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані її утримувати. Однак оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову. Щодо не підтвердження потреби в матеріальній допомозі батьку позивачу, що стало підставою відмови у наданні відстрочки позивачу, представник зазначила, що посилання відповідача на ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України є загальним та таким, що не вказує на вид документа, який відсутній серед поданого позивачем пакету документів. Загальний перелік документів, поданих ОСОБА_1 , відповідає вказаним вимогам Порядку № 560. Зазначає, що обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України. Згідно з ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Відповідно до ст. 172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Тому, саме на позивача, як сина, покладено обов'язок утримувати батька з інвалідністю. Вважає, що протокольне рішення не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень. За захистом своїх прав та інтересів позивач в особі свого представника звернувся до суду.
Відповідач проти позову заперечив. 13.05.2025 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не відноситься до категорії заброньованих осіб згідно переліку у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, тому ІНФОРМАЦІЯ_3 з цих підстав заяву позивача щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не розглядає. Також вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не може бути відповідачем у цій справі та не може нести фінансову відповідальність за дії та рішення Комісії. З указаних підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
20.05.2025 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій заперечила проти викладений у відзиві обставин та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на аналогічні доводи, викладені в позовній заяві.
Ухвалою від 28.04.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою від 27.05.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_4 про залучення відповідача в адміністративній справі № 580/4311/25.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується військово-обліковим документом № 070920201388375700006 від 04.12.2024.
Батько позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи з 15.02.2016 безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 198693 від 19.02.2016.
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА від 19.02.2016 № 252187 ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_2 - 70 %.
Відповідно до посвідчення Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради серії НОМЕР_1 від 04.03.2025 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.08.2024, що набрало законної сили 23.09.2024, у справі № 705/4428/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно з витягом № 6709/22-09 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 15.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 (батько позивача), ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_4 (брат позивача).
З матеріалів справи вбачається, що батько позивача ОСОБА_2 має, окрім позивача, ще двох синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно з довідкою від 03.10.2012 № 1052 ОСОБА_4 є інвалідом дитинства.
Відповідно до нотаріальної заяви від 15.11.2024, посвідченої приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Животовською Н. Г., та зареєстрованої в реєстрі за № 6040, батько позивача ОСОБА_2 засвідчив, що маючи двох повнолітніх військовозобов'язаних дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та одного неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , він обирає свого сина ОСОБА_1 (позивача) особою, яка буде здійснювати за ним сторонній догляд та допомогу.
19.11.2024 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви позивач додав копії таких документів: паспортів громадян України, картки фізичної особи-платника податків, довідки до акта огляду МСЕК, пенсійного посвідчення, свідоцтв про народження, рішення суду про розірвання шлюбу, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, витяги з реєстру територіальної громади, витягу з застосунку Резерв+, заява ОСОБА_2 .
Рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформлене протоколом від 20.01.2025 № 2, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, оскільки не підтверджено потребу в матеріальній допомозі батька ОСОБА_2 .
Представник позивача вважає протиправним рішення Комісії щодо не надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому за захистом прав та інтересів позивача звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України “Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Процедуру надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 .
Згідно з абз. 2 п. 58-1 Порядку № 560 військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Додаток 5 цього Порядку визначає Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, відповідно до пп. 13 п. 1 додатку 5 Порядку № 560 документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Як встановив суд, батько позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи з 15.02.2016 безтерміново.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю ІІ групи.
За результатом розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову по мобілізації комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 20.01.2025 № 2, про відмову у наданні відстрочки позивачу. Причина відмови те, що згідно з ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітня донька, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними й потребують матеріальної допомоги. Не підтверджено потребу в матеріальній допомозі батька ОСОБА_2 .
Надаючи правову оцінку підставам відмови у наданні позивачу відстрочки від призову, суд зазначає таке.
Відповідач у спірному випадку мав обов'язок перевірити дотримання позивачем переліку документів, наведених у додатку 5 Порядку № 560, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, та за наявності підстав прийняти рішення по суті того права, на яке позивач має законне сподівання.
Встановлені обставини спору свідчать, що позивач надав відповідачу, зокрема, докази родинних стосунків із батьком - свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 06.04.1993, довідку МСЕК про інвалідність ІІ групи батька (лікування та нагляд невропатолога, сім. Лікаря) серії 12 ААА № 198693 від 19.02.2016, витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 15.10.2024 № 6709/22-09 (батько позивача та позивач зареєстровані за однією адресою), копію рішення суду від 21.08.2024 у справі № 705/4428/24 про розірвання шлюбу між батьком позивача та ОСОБА_3 , нотаріально засвідчену заяву від 15.11.2024 про вибір батька позивача свого сина ОСОБА_1 особою, яка буде здійснювати за ним сторонній догляд та допомогу.
Зазначене посилання на врахування ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України суд вважає загальним та таким, що не вказує на вид документа, який відсутній серед поданого позивачем пакету документів. Не було встановлено інших осіб, які допустимо могли здійснювати догляд за батьком замість позивача.
Водночас загальний перелік документів відповідає вказаним вище вимогам Порядку. Отже, подані позивачем документи для отримання відстрочки розглянуті неналежно. Відмовляючи у наданні відстрочки, відповідачі мали вказати вид документа, якого не було надано та який є обов'язковим згідно з Порядком № 560. Тому протокольне рішення не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, Комісія допустила порушення щодо належного розгляду документів позивача, а відповідач не виконав покладених ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина друга ст. 9 КАС України визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому належним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправним і скасування згаданого вище протокольного рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути у межах, порядку і строки, визначені законом, документи позивача для отримання відстрочки на підставі вказаної норм закону, прийняти обґрунтоване рішення з дотриманням мотивів, вказаних у цьому рішенні.
Щодо твердження відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не може бути відповідачем у справі суд врахував таке.
Згідно частин 7, 8 статті 23 Закону № 3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
П. 11 Положення № 154 визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:
беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві;
оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Тобто, надання відстрочки є завданням (функцією) районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в спірному випадку - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому, комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період утворюються при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах). Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. У разі позитивного рішення комісії військовозобов'язаному відповідний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надає відстрочку.
Враховуючи, що саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, суд дійшов висновку, що представник позивача правильно визначив відповідачем у цій справі, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Позовні вимоги стосуються перевірки та оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку ІНФОРМАЦІЯ_3 , а Комісія не має статусу юридичної особи, тому протилежні доводи відповідача щодо того, що він не має повноважень представляти інтереси Комісії, суд вважає необґрунтованими.
Таким чином ІНФОРМАЦІЯ_3 є належним відповідачем у цій справі.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат суд врахував таке.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у сумі 1 211,20 грн відповідно до квитанції АТ “Таскомбанк» від 18.04.2025 № 2960-4906-4108-2875.
Однак, суд врахував, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову як військовозобов'язаний, оскільки справа, пов'язана з виконанням військового обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, судовий збір у сумі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією АТ “Таскомбанк» від 18.04.2025 № 2960-4906-4108-2875, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_12 , оформлене протоколом від 20.01.2025 № 2, в частині щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в особі Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 19.11.2024 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, сплачений згідно з квитанцією АТ “Таскомбанк» від 18.04.2025 № 2960-4906-4108-2875.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО