Справа № 560/10067/25
іменем України
10 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Салюка П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року визнано неповажними підстави ОСОБА_1 для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поноволення процесуального строку, в якій представник позивача вказує, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 10.01.2023 року по 20.05.2023 року. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню. Окрім того, позивачем не було одержано ним письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань /інших щомісячних основних та додаткових видів 10.01.2023 року по 20.05.2023 року, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022, 01 січня 2023 року за останньою займаною посадою заявника, з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника з 10.01.2023 року по 20.05.2023 року. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. У витягу з наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь- яких інших документів, з якими було ознайомлено позивача при звільненні, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поноволення процесуального строку, в якій представник позивача вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин, частина другої статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.01.2023 (справа №460/17052/21). Окрім того, просить взяти до уваги позицію Верхового Суду, викладену у постанові від 20 листопада 2023 року по справі №160/5468/23, а саме: до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Дослідивши подане клопотання, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, статтею 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22 та від 29.01.2025 у справі №500/6880/23.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2024 року № 92 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 18.03.2024 року.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду з цим позовом упродовж трьох місяців з 18.03.2024, тобто до 19.06.2024.
Однак, позовна заява подана до суду 12.06.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в цій частині.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо перерахунку грошового забезпечення позивача.
Суд наголошує, що позивач звільнився зі служби в період, коли діяла нова редакція статті 233 КЗпП України.
Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява позивача від 07.07.2025 задоволенню не підлягає.
За змістом частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи що подане позивачем пояснення не усуває недоліків позовної заяви, залишеної без руху ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяП.І. Салюк