Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 липня 2025 року № 520/10430/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ38621185), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (вул. Довженка Олександра, буд. 3,м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту».
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до даних, містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , а саме: в Розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає дії Міністерства освіти України щодо відмови у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", протиправними, оскільки здобуття позивачем рівня освіти "бакалавр" не суперечить послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» надали відзиви, в яких зазначено, що вони повністю заперечують проти задоволення позовних вимог та вважають заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є здобувачем освіти у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна (освітній рівень: Бакалавр, за спеціальністю 105 «Прикладна фізика та наноматеріали», форма навчання: денна), що підтверджується Випискою з ЄДЕБО та Довідкою про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №554415 від 07.01.2025 року.
03.07.2018 року ОСОБА_1 завершив навчання у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Центр професійно-технічної освіти №3 м.Харкова», та отримав диплом кваліфікованого робітника, а також атестат про повну загальну середню освіту.
01.09.2018 року ОСОБА_1 був зарахований на І курс денної форми навчання за освітнім ступенем «бакалавр», спеціальності 017 «Фізична культура та спорт» структурного підрозділу Організації спортивної діяльності в одноборствах, ігрових і силових видах спорту Харківської державної академії фізичної культури.
09.02.2021 року ОСОБА_1 був відрахований з числа здобувачів освіти. Тобто ОСОБА_1 . НЕ завершив навчання за освітнім ступенем «бакалавр», НЕ отримав диплом бакалавра, НЕ здобув кваліфікацію бакалавра.
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №554415 від 07.01.2025 року поточне здобуття ОСОБА_1 освіти у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна (освітній рівень: Бакалавр, за спеціальністю 105 «Прикладна фізика та наноматеріали», форма навчання: денна) порушує послідовність, визначену ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту».
23.04.2025 року Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України (далі - Відповідач 1), а також до Державного підприємства «Інфоресурс» (далі - Відповідач 2) із заявою, в якій просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , а саме: в Розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
За результатами розгляду заяви позивача, листом Міністерства освіти та науки України №3/3618-25 від 24.04.2025 року було повідомлено, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Таким чином, Міністерство освіти і науки України відмовило у внесення змін до даних ЄДЕБО.
Листом ДП «Інфоресурс» №01-13/1601 від 25.04.2025 року було повідомлено, що заява була передана за належністю для розгляду в межах компетенції в Міністерство освіти та науки України. Тобто ДП «Інфоресурс» не надало висновків щодо можливості внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО стосовно ОСОБА_1 .
Позивач не погоджується з висновком Міністерства освіти і науки України та вважає, що дії Відповідача щодо відмови у внесенні змін до даних ЄДЕБО є протиправними.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Як було встановлено судом вище та не заперечується сторонами по справі позивач так і не здобув освіту за рівнем освіти магістр у Харківському державному університеті харчування та торгівлі.
У 2024 році зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII єдиним документом, що підтверджує той факт, що особа успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію є диплом про вищу освіту. Оскільки, позивач не отримав свого часу диплом "бакалавра" вважається, що він не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому відсутні перешкоди для його повторного зарахування для навчання за цим рівнем вищої освіти.
Отже, посилання Міністерства освіти і науки України про те, що «після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку», є помилковим, оскільки не відповідає статтям 7, 10 Закону України "Про вищу освіту".
Щодо Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, неправильність внесення відомостей до якої оскаржує позивач, то вона передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Відповідно до п. 62 Порядку, добувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Суд звертає увагу, що ані у п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону, ані у п. 62 Порядку, немає застережень для надання відстрочки від призова, особам, які повторно поступили на навчання для здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
За таких обставин, суд не вбачає підстав для зазначення у довідці позивача про те, що здобуття ним освіти порушує послідовність здобуття освіти, оскільки таких заборон не передбачено законодавством.
Тобто, зазначений документ не впливає на отримання позивачем освіти, а лише впливає на надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У відповідності із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" позивач має право на відстрочку, якщо здобуває рівень освіти вищий за раніше здобутий.
У своїх роз'ясненнях МОН щодо формування довідки з ЄДЕБО (Лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024), останній прирівнює "відрахування" до "здобутого рівня освіти", що є грубим порушення Закону.
Суд зазначає, що Лист МОН не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж Лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024.
При цьому, Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про освіту" встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
- проводить навчання для роботи з Електронною базою;
- здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року №620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з п. 2 розділу III Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п. 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.
Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до порушення прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту».
А отже, задля належного захисту прав позивача слід зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , а саме: в Розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що предметом позову у даній справі є одна позовна вимога немайнового характеру (та похідна від неї вимога), з Міністерства освіти і науки України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ38621185), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (вул. Довженка Олександра, буд. 3,м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до даних, містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , а саме: в Розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (пров. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заічко О.В.