Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання забезпечення адміністративного позову
"10" липня 2025 р. справа № 520/13015/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство-16350" (пров. Рятувальників, буд. 2А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 32500456) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство-16350" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- скасувати постанову від 08.05.2025 №130723 відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн. до ТОВ "Чугуївське автотранспортне підприємство - 16350".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №520/13015/25 відкрито спрощене провадження згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
10.07.2025 від представника ТОВ "Чугуївське автотранспортне підприємство-16350" через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд:
- зупинити стягнення на підставі Постанови про застосування адміністративно господарського штрафу №130723 від 08.05.2025 В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті Черсунова Владислава, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №520/13015/25.
Заява обґрунтована тим, що 07.07.2025 старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Денисовим Андрієм Івановичем відкрите виконавче провадження з виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №130723 від 08.05.2025, оскарження якої є предметом розгляду цієї справи. Необхідність забезпечення позову у цій справі позивач обґрунтовує тим, що відкриття виконавчого провадження і дії, які державний виконавець вправі вчиняти при примусовому виконанні виконавчого документа, який є предметом судового оскарження, призведе до майнових збитків, а відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову шляхом повернення сплачених коштів призведе до значних зусиль та витрат. Пред'явлення до виконання оскаржуваної постанови до органів виконавчої служби, має негативний вплив на підприємство позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді блокування рахунків, внесення до Єдиного реєстру боржників. Крім цього, примусове виконання оскаржуваної постанови може призвести до додаткових стягнень з позивача суми виконавчого збору, витрат виконавчого провадження. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі, а для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.
Згідно із частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, ураховуючи достатність наявних у матеріалах провадження доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без участі сторін.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 151 даного Кодексу суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, частиною 1 статті 151 КАС України встановлені види забезпечення позову.
Вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України, можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 ККАС України.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Предметом заявленого адміністративного позову, про вжиття заходів забезпечення якого заявлено, є протиправність постанови відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.05.2025 №130723.
За своїм змістом подана заява про забезпечення позову, мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також ускладнить їх відновлення, на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв'язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Слід зазначити, що забезпечення позову - це, насамперед, вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням заявника.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Так, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи, що якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі №640/32519/21.
Суд ураховує, що наслідки від незабезпечення цього позову, жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки, навіть після звернення оскаржуваних постанов до примусового виконання і відкриття виконавчого провадження, заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення їх виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства.
Посилання заявника на майбутню ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь заявника по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.
Слід звернути увагу на те, що позивач не вказав, у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому та не додано жодних доказів на підтвердження цього.
Тобто, сплата заявником штрафу (у добровільному чи примусовому порядку) сама по собі не свідчить про неможливість чи істотне ускладнення виконання рішення суду, адже у цьому випадку (за умови задоволення позовних вимог та набрання законної сили судовим рішенням про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу) заявник має можливість скористатися цілком дієвими та реально функціонуючими правовими механізмами повернення коштів з Державного бюджету України.
У контексті розглядуваного у цій справі питання слід зазначити, що заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, а тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченими законом.
Суд наголошує, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною і скасування постанови. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності/неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування.
Позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
На переконання суду, надання правової оцінки оскаржуваним постановам про застосування адмiнiстративно-господарського штрафу має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб фактично призводить до вирішення спору по суті.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі №640/32519/21.
Відтак, виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, станом на час винесення цієї ухвали, беручи до уваги відсутність обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство-16350" (пров. Рятувальників, буд. 2А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 32500456) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.