Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 липня 2025 року № 640/22003/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив суд скасувати постанову про накладення штрафу від 13 липня 2021 року №5.1/43/14 Головного управління Держпраці у Київській області щодо сплати ФОП ОСОБА_1 170 000,00 (сто сімдесят тисяч гривень нуль копійок).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова про накладення штрафу від 13 липня 2021 року №5.1/43/14 Головного управління Держпраці у Київській області щодо сплати ФОП ОСОБА_1 170 000,00 грн., на думку позивача, підлягає скасуванню.
Відповідач, Головне управління Держпраці у Київській області, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа №01-19/1430/25 від 31.01.2025 передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема, адміністративну справу №640/22003/21.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 замінено відповідача Головне управління Держпраці у Київській області по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування постанови на правонаступника Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, 04060, місто Київ, вул.Вавилових, будинок 10).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області вручено позивачу вимогу про надання документів №5.1/43/01-В від 07.07.2021 щодо надання: копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи/фізичної-особи-підприємця, копії виписки/довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси суб'єкта господарювання (наказ на призначення/доручення), сертифікату відповідності/типу та/або декларації про відповідність продукції (Додаток 1), яка реалізується, та на яку поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 року № 62, технічної документації (паспорт, технічний файл, керівництво з експлуатації), підтверджувальної документації, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив продукцію та/або і документацію, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, якому поставлено продукцію (накладні, договори постачання), тощо.
08.07.2021 року на виконання вказаної вимоги позивач у визначений вимогою строк надав частину документів, а саме: копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; паспорт, ідентифікаційний номер; документацію щодо продукції РЕDROLLO; договір поставки №19/02/2021 р. та видаткові накладні №24 від 15.04.21 р., № 12 від 30.0321 р., №9 від 18.03.21 р.) щодо поставки насосних станцій «Дельфін»: РКm60, JSW-15Н, ХKJ-800I, JET-100S, JSW-10m, JCRm10M, DJSm102/5, XKJ-2001, JCRm15M, СРm158 та насосні станції «GRUNDFOS»: МQ3-45В, РFВазіс1-30, JD Ваsіс 4, JP 5-48.
В подальшому позивачем надано сертифікати відповідності та декларації про відповідність продукції.
Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт перевірки характеристик продукції №5.1/43/02 від 09.07.2025.
Відповідно до протоколу про виявленні порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №5.1/43/13 від 09.07.2021 на підставі акт перевірки характеристик продукції №5.1/43/02 від 09.07.2025 встановлено порушення позивачем статті 44 Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме створення перешкод у проведенні перевірки шляхом невиконання встановлених Законом вимог посадової особи, яка здійснює державний ринковий нагляд.
Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, під час перевірки з 07.07.2021 по 09.07.2021, встановлено, що у позивача відсутня частина документів витребуваних вимогою.
Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову від 13 липня 2021 року №5.1/43/14 про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення п.6 ч.4 ст.44 Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (надалі - Закон №2735- VI) встановлені правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
Пунктом 3 частини першої статті 15 Закону №2735-VI визначено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.
У статті 23 Закону №2735-VI визначено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Частиною 7 статті 23 Закону № 2735-VI визначено перелік документів (їх копій) та інформації, які підлягають перевірці під час перевірки характеристик продукції.
Положеннями частини першої та другої статті 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI До суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Головним управлінням Держпраці у Київській області вручено позивачу вимогу про надання документів №5.1/43/01-В від 07.07.2021 щодо надання: копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи/фізичної-особи-підприємця, копії виписки/довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси суб'єкта господарювання (наказ на призначення/доручення), сертифікату відповідності/типу та/або декларації про відповідність продукції (Додаток 1), яка реалізується, та на яку поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 року № 62, технічної документації (паспорт, технічний файл, керівництво з експлуатації), підтверджувальної документації, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив продукцію та/або і документацію, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, якому поставлено продукцію (накладні, договори постачання), тощо.
08.07.2021 року на виконання вказаної вимоги позивач у визначений вимогою строк надав частину документів, а саме: копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; паспорт, ідентифікаційний номер; документацію щодо продукції РЕDROLLO; договір поставки №19/02/2021 р. та видаткові накладні №24 від 15.04.21 р., № 12 від 30.0321 р., №9 від 18.03.21 р.) щодо поставки насосних станцій «Дельфін»: РКm60, JSW-15Н, ХKJ-800I, JET-100S, JSW-10m, JCRm10M, DJSm102/5, XKJ-2001, JCRm15M, СРm158 та насосні станції «GRUNDFOS»: МQ3-45В, РFВазіс1-30, JD Ваsіс 4, JP 5-48.
В подальшому позивачем надано сертифікати відповідності та декларації про відповідність продукції.
Відповідачем не заперечувалось того, що позивачем надано додаткові документи 09.07.2021 року.
При цьому, контролюючим органом виносились рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, які ґрунтувались на ненаданні позивачем документів щодо продукції.
Проте, рішенням №5.1/43/10 від 26.07.2021 року вказані рішення було скасовано та зазначено, що позивач виконав рішення повністю і результативно.
Суд вважає, що вказані обставини свідчать про те, що позивачем надано всі документи на вимогу контролюючого органу.
За таких обставин, відповідач під час винесення оскаржуваного рішення не врахував всіх наданих позивачем документів, проте прийшов до висновку, що позивачем не виконано встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, постанова про накладення штрафу від 13 липня 2021 року №5.1/43/14 винесена без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 13 липня 2021 року №5.1/43/14 про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 170 000 грн. 00 коп.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 21000,00 грн.
Відповідачем подано до суду заяву про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правової допомоги №06/07/2021 від 06.07.2021 року укладений між ОСОБА_1 (Замовник) та Адвокатським об'єднанням “Ювіто» (Об'єднання).
Крім того, до суду надано копію рахунку №73 від 21.07.2021 року, згідно якого вартість послуг склала 8000,00 грн., копію рахунку №73 від 21.07.2021 року, згідно якого вартість послуг склала 13000,00 грн., копію акту надання послуг №72 від 22.07.2021 року, згідно якого вартість послуг склала 8000,00 грн., копію акту надання послуг №74 від 03.08.2021 року, згідно якого вартість послуг склала 13000,00 грн., копію платіжного доручення №489 від 22.07.2021 про сплату послуг на суму 8000,00 грн., копію платіжного доручення №501 від 06.08.2021 про сплату послуг на суму 13000,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що понесені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 5000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, місто Київ, вул.Вавилових, будинок 10) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 13 липня 2021 року №5.1/43/14 про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 170 000 грн. 00 коп. (сто сімдесят тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44681053, 04060, місто Київ, вул.Вавилових, будинок 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44681053, 04060, місто Київ, вул.Вавилових, будинок 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.