Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 липня 2025 року № 640/31631/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №0031 від 27.09.2021 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» штраф у розмірі 23 000,00 (двадцять три тисячі) гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №0031 від 27.09.2021 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» штраф у розмірі 23 000,00 грн., на думку позивача, підлягає скасуванню.
Відповідач, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа №01-19/1430/25 від 31.01.2025 передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема, адміністративну справу №640/31631/21.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області направлено вимоги №14.7.2-2-09/3510-21, №14.7.2-2-09/3534-21 від 03.06.2021, до яких долучено фотофіксацію щодо порушень Закону України «Про рекламу», та запропоновано позивачу надати письмові пояснення та документи.
Позивач листами №9/90-21 та №9/91-21 від 18.06.2021 поінформовано Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, що рекламні матеріали відповідно до фотофіксації, що додається до зазначених вимог, позивачем не надавались та не замовлялись.
Відповідно до протоколів Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області від 26.08.2021 за №000020, №000021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» визнано винним в порушенні вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу» та направлено матеріали справи до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для прийняття рішення про накладення штрафу.
Рішенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 27.09.2021 за № 0031 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» накладено штраф у розмірі 23 000,00 грн. за порушення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу».
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 3 липня 1996 року (далі по тексту - Закон України № 270/96-ВР) контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (далі - Положення) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення до основних завдань Держпродспоживслужби віднесено, зокрема, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
За змістом пункту 2 Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
На виконання підпункту 8 пункту 6 Положення Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що заходи державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про рекламу Держпродспоживслужба має здійснювати відповідно до закону.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 5 квітня 2007 року (далі по тексту - Закону України № 877-V).
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно з частинами 1 статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Водночас Закон № 877-V у статті 2 передбачає коло правовідносин, на які його дія не поширюється.
Перелік наглядових та контрольних правовідносин, на які не поширюється дія Закону № 877-V, є вичерпним та не містить обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу.
Водночас Закон № 270/96-ВР не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, а визначає засади рекламної діяльності, а саме, відносини, що виникають в процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Також Закон № 270/96-ВР не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.
Суд вважає, що діяльність з контролю за дотриманням позивачем законодавства про рекламу і виявлені в процесі цієї діяльності порушення є формою державного нагляду (контролю), а відповідач є державним органом, який підпадає під сферу дії та зобов'язаний дотримуватися приписів вищезазначеного Закону.
З аналізу вищевикладеного випливає, що на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу, що здійснюються Держпродспоживслужбою та її територіальними органами, поширюється дія Закону № 877-V.
Суд зауважує, що Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (далі по тексту - Порядок №693) лише регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), однак саму процедуру проведення такого державного контролю не встановлює та відповідно не врегульовує порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю).
А відтак, застосування у спірних правовідносинах Порядку № 693 не виключає обов'язку дотримуватися при цьому вимог Закону № 877-V.
Суд враховує при вирішенні спору правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.09.2021 у справі № 826/24133/15, предметом спору в якій було питання правомірності рішення Держспоживінспекції України від 21.09.2015 за № 0005 про накладення штрафу за порушення ст. 22 Закону України "Про рекламу". У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення ст. 22 Закону № 270/96-ВР поширюється, зокрема, Закон № 877-V.
Таким чином, діяльність уповноваженого органу з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже такий орган зобов'язаний дотримуватися вимог Закону № 877-V.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Нормами частини 1 статті 6 Закону № 877-V встановлено підстави для здійснення позапланових заходів.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 3 статті 6 Закону № 877-V).
На виконання частин 1 та 2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (частина 6 статті 7 Закону № 877-V).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на підставі спірних рішень відбулося всупереч вищенаведеним нормам Закону № 877-V.
Зокрема, за відсутності наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Посадові особи Держпродспоживслужби не пред'явили представнику позивача перед початком здійснення заходу посвідчення (направлення), яке повинно містити передбачену законом інформацію, у тому числі підстави для здійснення заходу, та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу.
Такий захід проведений за відсутності уповноваженої позивачем особи. За результатами заходу не складено акту з використанням його уніфікованої форми.
Вказане підтверджується, як не оформленням контролюючим органом розпорядчих документів на здійснення контролю у цій сфері, так і відсутністю матеріалів відповідної перевірки.
Отже, встановлені обставини, які не спростовані відповідачем, свідчать про те, що у спірних правовідносинах проведено захід державного контролю (нагляду) позивача без достатніх для цього правових підстав та без дотримання процедури, визначеної Законом № 877-V.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом не було вчинено жодних належних дій з урахуванням актуального законодавства з метою здійснення позапланового заходу держаного контролю за додержанням законодавства про рекламу стосовно позивача, вчинення яких дозволило б провести позапланову перевірку відповідно до діючого законодавства.
В свою чергу, невиконання або порушення вимог Закону № 877-V при призначені та проведенні заходу державного контролю (нагляду) призводить до визнання такого заходу незаконним та відсутності правових наслідків такого, оскільки такий захід державного контролю не може породжувати будь-яких правових наслідків, окрім наслідків не легітимності усіх дій/рішень, які вчинені/прийняті у межах та за наслідками такого заходу контролю.
Суд звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, якими встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, у спірних правовідносинах проведено захід державного контролю (нагляду) без дотримання процедури, визначеної Законом № 877-V.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №0031 від 27.09.2021 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» штраф у розмірі 23 000,00 грн.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» (вул. Спаська, буд. 19, м. Миколаїв, Миколаївський р-н., Миколаївська обл., 54006) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Грінченка Бориса, буд. 1, м. Київ, 01001) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №0031 від 27.09.2021 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» штраф у розмірі 23 000,00 (двадцять три тисячі) гривень.
Стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ 39924774, вул. Грінченка Бориса, буд. 1, м. Київ, 01001) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» (код ЄДРПОУ 38524687, вул. Спаська, буд. 19, м. Миколаїв, Миколаївський р-н., Миколаївська обл., 54006) сплачений судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.