Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
09 липня 2025 року Справа № 520/17474/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» №701 від 26.05.2025 року в частині застосування дисциплінарного стягнення до командира взводу №2 роти №3 батальйону особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» №320 о/с від 03.06.2025 року про звільнення командира взводу №2 роти №3 батальйону особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді командира взводу №2 роти №3 батальйону особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та додаткової винагороди за період з 03.06.2025 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України;
- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 , командира взводу №2 роти №3 батальйону особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
Також у позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду, у зв'язку з тим, що з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» №701 від 26.05.2025 року в частині застосування дисциплінарного стягнення до командира взводу №2 роти №3 батальйону особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції позивач ознайомлений 27.05.2025 року, про що свідчить підпис позивача на аркуші ознайомлення його з цим наказом. Разом з тим, з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» №320 о/с від 03.06.2025 року про звільнення командира взводу №2 роти №3 батальйону особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції Позивач досі не ознайомлений. Позивач зазначає, що копії наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» №701 від 26.05.2025 року та «По особовому складу» №320 о/с від 03.06.2025 року були отримані представником позивача, адвокатом Дородних С.В., 15.06.2025 року у відповідь на адвокатський запит. Враховуючи вищезазначене, для узгодження правової позиції захисту з метою оскарження рішень суб'єкта владних повноважень адвокату необхідно ознайомитись зі змістом цих рішень суб'єкта владних повноважень, а не ознайомлення захисника зі змістом цих рішень суб'єкта владних повноважень, фактично позбавляє особу можливості реалізувати своє право на захист, а також позбавляє особу права доступу до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: адвокат позбавлений можливості погоджувати правову позицію з клієнтом та здійснювати його належний правовий захист, що вказує на поважність підстав проску строків звернення до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку поважності причин позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023р. у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховним Судом у справі № 120/7567/22 від 08.02.2023р. констатовано, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Відповідно до ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким чином, враховуючи повідомлені представником позивача обставини пропустку строку звернення до суду , суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачкою строків звернення до суду, які підлягають поновленню.
Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Таким чином, перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.
Виходячи з положень статей 171 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 168, 171, 173, 174, 175, 241, 243, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі № 520/17474/25 - задовольнити.
Визнати поважними обставини пропуску позивачем строків звернення до суду у справі № 520/17474/25.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду по справі № 520/17474/25.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.
Запропонувати відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Запропонувати позивачу подати відповідь на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відповіддю із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів відповідачу - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 163 КАС України.
Запропонувати відповідачу подати заперечення - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 164 КАС України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі. Направити відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов'язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Мороко