Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 липня 2025 року № 953/1884/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
З Київського районного суду м.Харкова надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007663-2405-2030-UA63120270000028556 за 2023 рік про нарахування податку на нерухоме майно у розмірі на суму 185,93 грн. та всю пеню, яку буде нараховано за термін очікування рішення суду, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0007663-2405-2030-UA63120270000028556 за 2023 рік про нарахування податку на нерухоме майно у розмірі на суму 185,93 грн., на думку позивача, підлягає скасуванню.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 71,1 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення- рішення №0007663-2405-2030-UA63120270000028556 від 28.01.2025 за 2023 рік про нарахування позивачу податку на нерухоме майно у розмірі на суму 185,93 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
У відповідності до пункту 1.1 статті 1 ПК України, зазначений кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Підстави, порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК України.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стали об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, на підставі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на 11 сесії Харківської міської ради прийнято рішення від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори. Згідно п. 4 рішення №542/17 набирало чинності з 01.03.2017.
Так, додатком 1 рішення від 22.02.2017 №542/17 визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (п. 1 додатку №1); ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток (п. 2 додатку №1); ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків (п. 3 додатку №1).
При цьому, у п. 4 рішення Міської ради №542/17 вказано, що це рішення набирає чинності з 01.03.2017 та є чинним на день прийняття вказаного рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 71,1 кв.м.
Контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення №0007663-2405-2030-UA63120270000028556 від 28.01.2025 за 2023 рік про нарахування податку на нерухоме майно у розмірі на суму 185,93 грн.
Судом встановлено, що з метою продовження дії податкових пільг, відповідно до Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1477 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2024 році додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації» (зі змінами), розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 №685-р «Про затвердження розподілу обсягу додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації, за II квартал 2024 року», на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада прийняла рішення від 19.08.2024 №633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків».
Так, відповідно до п. 1.1 вказаного рішення до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» внесено такі зміни: викладено пункти 7, 8 додатка 1 у такій редакції: за період з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності юридичних осіб, на рівні 0 відсотків; за період з 01 квітня 2023 року по 31 грудня 2023 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності фізичних осіб, на рівні 0 відсотків.».
Відповідачем зазначено розрахунок податкового зобов'язання: 11,1 кв.м (пільга у розмірі 60 кв.м) х (6700,00 грн х 1% = 67 грн) =743,70/12*3=185,93 грн, де 11,1 кв.м - загальна площа об'єкта оподаткування, 6 700 грн. - мінімальна заробітна плата на 1 січня звітного 2023 року, 1% - ставка податку.
Таким чином, контролюючим органом відповідно до об'єкту житлової нерухомості позивача застосовано пільгу у розмірі 60 кв.м.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
На території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки встановлено місцеві податки і збори рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові".
Відповідно до пункту 1 Додатку 1 до рішення від 22.02.2017 №542/17 визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (п. 1 додатку №1).
Згідно з пунктом 2 Додатку №1 ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п.3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.
Пунктом 3 Додатку 1 встановлено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
При цьому, у п. 4 рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 вказано, що це рішення набирає чинності з 01.03.2017.
Таким чином, у силу дії запровадженої Харківською міською радою пільги з квартир площею до 85,00 кв.м. підлягає справлянню податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставкою 0% з 01.03.2017.
Як вже було встановлено судом, у власності позивача станом на 2023 рік обліковувався об'єкт житлової нерухомості - квартира загальною площею 71,1 кв.м.
Тобто, площа квартири, належна позивачу, не перевищує 85,0 кв.м.
Відповідач посилався на те, що контролюючим органом відповідно до вимог ПК України, до об'єктів житлової нерухомості позивача застосовано пільгу щодо зменшення бази оподаткування на 60 кв. м.
Проте, контролюючим органом не враховано пункт 3 Додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17, яким визначено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
Зважаючи на те, що загальна площа квартири позивача, яка стала об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, становить 71,1 кв.м., то відповідно ставка податку відносно таких квартир, власниками яких є фізичні особи (в даному випадку, позивач) встановлюється в розмірі 0 відсотків.
З урахуванням наведеного, у відповідача були відсутні підстави для незастосування пільги з квартири, площею до 85,00 кв.м., яка належна позивачу на праві власності, за ставкою 0% з 01.03.2017.
Суд зазначає, що право позивача на застосування податкової пільги із прийняттям рішення Харківської міської ради від 19.08.2024 № 633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків», не є обмеженим і позивач має право на податкові пільги з податку на нерухоме майно на умовах, що були визначені у попередньому рішенні від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у м. Харкові», а саме з квартир площею до 85,00 кв.м. підлягає справлянню податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставкою 0%.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0007663-2405-2030-UA63120270000028556 від 28.01.2025 за 2023 рік про нарахування податку на нерухоме майно у розмірі на суму 185,93 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині скасування всієї пені, яка буде нараховано за термін очікування рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п.57.4 ст.57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено того, що позивачу нараховано пеню на оскаржуване податкове зобов'язання.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вищевказаній частині.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач заявив позовні вимоги майнового характеру, ціна позову склала 185,93 грн.
При цьому, позивачем було додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 2725,20 грн.
Згідно з до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, підлягає сплаті в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем було подано дану позовну заяву через систему "Електронний суд".
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в частині 968,96 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н., 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0007663-2405-2030-UA63120270000028556 від 28.01.2025 за 2023 рік про нарахування податку на нерухоме майно у розмірі на суму 185,93 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.