Справа № 500/5138/24
10 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5138/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025, позовні вимоги задоволено повністю:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 16.02.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум, та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.
01.07.2025 до суду надійшла зава від ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, у якій позивачка просить надати роз'яснення для Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: «Чи повинен відповідач провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком тільки на дату визначену судом (з 16.02.2024) та чи повинен проводити такий перерахунок в подальшому щорічно у зв'язку із збільшенням мінімальної пенсії».
В обґрунтування вказаної заяви позивачка зазначає, що відповідач не проводить перерахунок її пенсії в зв'язку із зміною прожиткового мінімуму. Так, у заяві вказано, що на виконання рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії з 16.02.2024, розмір щомісячної виплати склав з 16.02.2024 - 12728,82 грн та був обчислений із розрахунку мінімальної пенсії 2093 грн. Основний розмір пенсії складав 12558 грн (2093 * 6 =12558). Однак при наступних змінах розміру мінімальної пенсії (з 01.03.2024 - 2361 грн) основний розмір пенсійної виплати залишився на рівні 12558 грн, а загальний з 01.03.2024 - 12728,82 грн.
02.06.2025 позивачка звернулась до відповідача із проханням провести перерахунок пенсії з врахуванням мінімального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність - 2361 грн, який встановлений з 01.03.2024.
Листом від 17.06.2025 № 4072-4037/Д-02/8-1900/25 відповідач відмовив в проведенні перерахунку пенсії із врахуванням мінімального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.
Таким чином, на думку позивачки, рішення суду незрозуміле в частині порядку здійснення перерахунку пенсії для суб'єкта владних повноважень в залежності від зміни розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що рішення суду в даній справі ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з огляду на викладене суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача про роз'яснення судового рішення в тому самому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходить з наступного.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5138/24 позовні вимоги задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 16.02.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум, та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5138/24 залишено без змін.
Таким чином, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5138/24 набрало законної сили 26.02.2025.
Із заяви про роз'яснення судового рішення слідує, що позивачка просить роз'яснити для Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області порядок здійснення перерахунку пенсії позивача в залежності від щорічної зміни розміру мінімальної пенсії за віком.
Положеннями частин 1, 2 та 4 статті 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи з положень вказаної статті, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання або незрозумілою є саме резолютивна частина рішення суду.
Суд зазначає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5138/24 прийняте у межах заявлених позовних вимог та з мотивувальної та резолютивної частин рішення суду слідує, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення не потребує.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходив з того, що нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII, станом на дату розгляду справи не приведене у відповідність із Конституцією України та рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021. Законом від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Закон № 1584-IX) не відновлений рівень соціальної захищеності осіб з інвалідністю що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки не досягнуто попереднього рівня, установленого частиною третьою статті 54 Закону № 796-ХІ в редакції Закону № 230/96-ВР.
У зв'язку з цим застосуванню підлягає частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
Частина перша статті 28 Закону № 1058-IV передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком визначений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Уся мотивація рішення суду, яка наведена достатньо детально, полягає в тому, що за висновками Конституційного Суду України, рівень соціальної захищеності особи з інвалідністю ІІІ групи повинен забезпечуватися за рахунок недопущення зниження рівня такої захищеності. У зв'язку з цим пенсія такої особи повинна обчислюватися виходячи з шести мінімальних пенсій за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, підвищується протягом відповідного року відповідно до норм закону України про Державний бюджет на відповідний рік.
За таких умов очевидно, що у разі підвищення прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, основний розмір пенсії підлягає перегляду в бік збільшення, оскільки законами України про Державний бюджет передбачене періодичне збільшення такого мінімуму.
Резолютивна частина рішення суду є чіткою і зрозумілою. У рішенні суду вказано, що пенсія позивачки повинна обчислюватися виходячи з шести мінімальних пенсій за віком.
Разом із тим, суд зазначає, що алгоритм дій відповідача під час та після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може охоплюватись інститутом роз'яснення судового рішення у розумінні частини першої статті 254 КАС України.
Наведені позивачкою мотиви для роз'яснення судового рішення, є фактичною незгодою із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо проведення чергового перерахунку пенсії, що може бути предметом самостійного адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява про роз'яснення рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №500/5138/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 липня 2025 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.