Справа № 500/2541/25
10 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову №127661 від 08.04.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн до ФОП ОСОБА_1 , винесену відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби з безпеки на транспорті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2025 у місті Тернопіль посадовою особою відповідача проведено перевірку належного ФОП ОСОБА_1 транспортного засобу Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Користувачем транспортного засобу надано представнику контролюючого органу всі наявні в нього на момент перевірки документи, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В ході перевірки виявлено нібито відсутність документів передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", внаслідок чого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 051476 від 14.02.2025. Однак у водія станом на момент проведення перевірки просто не могло бути тахокарт за 18.01.2025-26.01.2025, 29.01.2025, 01.02.2025-09.02.2025, оскільки протягом вказаного періоду ОСОБА_2 перебував у відпустці, тобто не керував транспортним засобом, а тому не міг використовувати тахокарт та відповідно надати їх для перевірки.
За таких обставин, на думку позивача, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №127661 від 08.04.2025 є протиправною та підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Укртрансбезпекою подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що оскільки транспортний засіб позивача обладнаний аналоговим тахографом, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі необхідну документацію, тобто реєстраційні листки режиму праці та відпочинку (тахокарти) або бланк підтвердження діяльності (у разі не здійснення водієм вантажних перевезень). На час проведення перевірки відсутні записи роботи тахографа за 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29 січня 2025 року та 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 лютого 2025 року, бланк підтвердження діяльності за вказані дати відсутній. Зважаючи на виявлене порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051476 від 14.02.2025. Надання наказів на відпустку водія до позовної заяви жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акта наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин. Окрім цього, позивач не заперечує, а навпаки підтверджує факт відсутності реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія (тахокарт) у кількості передбаченій законодавством (28+1) та бланку підтвердження діяльності. Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
У відповіді на відзив позивач відзначає, що ОСОБА_2 , який на момент проведення перевірки керував транспортним засобом, протягом періоду за який відсутні тахокарти та бланки підтвердження діяльності водія, перебував у відпустці та відповідно не міг керувати транспортним засобом та заповнювати тахокарти, на підтвердження чого до позовної заяви долучено накази про надання останньому відпустки. Стосовно ж відсутності бланків підтвердження діяльності водія, позивач звертає увагу, що юридична конструкція абз.2 п.6.4 розділу VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, дає підстави для висновку про саме право, а не обов'язок перевізника, а саме, що перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності, у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів. Іншими словами, приписи цього Положення не зобов'язують перевізника заповнювати бланки підтвердження діяльності. І тільки у випадку фактичної наявності бланка підтвердження діяльності, водії зберігають такий протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
У запереченні відповідач вказує, що факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності. Автомобільний перевізник не забезпечив водія документами передбаченими ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: на момент перевірки мають бути в наявності записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахогафом (тахокарта за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія) або бланк підтвердження діяльності водія. Також, позивачем не надано будь-яких бухгалтерських документів, що підтверджують нарахування і виплату водієві ОСОБА_2 заробітної плати за січень та лютий 2025 року із зазначенням складових заробітної плати, як то розміру заробітної плати за час щорічної відпустки, відпустки за власний рахунок тощо.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд розглядає справу за межами строків, передбачених ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в перший робочий день - 10.07.2025.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 10.02.2025 та направлення на рейдову перевірку №003012 від 10.02.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі), по вул.Будного, м.Тернопіль.
14.02.2025 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_3 . Водій надав для перевірки товарно-транспортну накладну від 14.02.2025 №667776, відповідно до якої автомобільним перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 .
Транспортний засіб марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 , повна маса транспортного засобу становить 12000 кг, обладнаний аналоговим тахографом.
Під час перевірки встановлено, що у водія відсутні записи роботи тахографа за 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29 січня 2025 року та 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 лютого 2025 року, бланк підтвердження діяльності за вказані дати відсутній, чим порушено п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Результати перевірки оформлені актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051476 від 14.02.2025. Водій письмових пояснень не надавав, від підписання акту відмовився.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №051476 від 14.02.2025 було призначено на 08.04.2025, про що ФОП ОСОБА_1 надіслано рекомендований лист.
Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 08.04.2025 прийнято постанову №127661, якою за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із застосуванням адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п.4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно з п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За приписами п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Згідно п.27 Порядку №1567 У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".
Приписами ст.18 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
У відповідності до ч.1 ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Зокрема, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Системний аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить, що вказаний у ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість доповнити цей перелік іншими визначеними законодавством документами.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241; далі - Інструкція № 385).
Відповідно до п.1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Положеннями п.3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з п.3.5 Інструкції №385, перевізники:
забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Відповідно до п.3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Згідно з п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106; далі - Положення №340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 6.3 Положення №340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Пунктом 6.4 Положення №340 передбачено, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 (далі - ЄУТР), у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограф) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС від 15.03.2006 № 561/2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.
Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності, форма якого наведена у додатку 4 до Положення №340. У графах 12-13 зазначається календарний період обраної причини у графі 14, через яку водій не здійснював керування транспортними засобами (перебував у стані тимчасової непрацездатності, перебував у відпустці, не здійснював перевезення пасажирів та/або вантажів, виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом).
У спірних правовідносинах посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення перевірки на дорозі встановлено, що транспортний засіб обладнаний перевіреним аналоговим тахографом, однак у водія відсутні записи роботи тахографа за 18.01.2025-26.01.2025, 29.01.2025, 01.02.2025-09.02.2025, а також відсутній бланк підтвердження діяльності за вказані дати.
Позивач не заперечує відсутність у водія на момент перевірки оформленої тахокарти за 18.01.2025-26.01.2025, 29.01.2025, 01.02.2025-09.02.2025, пояснюючи це перебування водія у відпустці протягом вказаного періоду.
Суд наголошує, що Положенням № 340 та нормами ЄУТР чітко передбачено алгоритм дій перевізника та водія щодо підтвердження режиму роботи та відпочинку коли ним не здійснювались рейси.
Такі обставини можуть засвідчуватися бланками підтвердження встановленої форми, які повинні бути заповнені перед рейсом, підписані перевізником та водієм та надані уповноваженій особі під час перевірки.
Таким чином, перебування водія у відпустці не позбавляє перевізника обов'язку забезпечити такого оформленим бланком підтвердження діяльності перед початком виконання водієм своїх трудових обов'язків, з метою уникнення порушення норм чинного законодавства під час здійснення перевезень.
Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №127661 від 08.04.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.
Отже, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 липня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
відповідач:
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул.Тролейбусна, 12, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027, код ЄДРПОУ: 39816845).
Головуючий суддя Мандзій О.П.