08 липня 2025 рокусправа № 380/25734/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
судді Желік О.М.,
за участю секретаря судового засідання Кривути М.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Бідного Б.Б.,
представника відповідача Адамського Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №380/25734/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 із вимогами: визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти Відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, а саме - Акт № 432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті військовослужбовців, в тому числі штаб-сержанта ОСОБА_2 ), що стався 22 листопада 2022 року близько 09 год. 00 хв. форми Нвс-5, затверджений начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 року і Акт № 432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_2 ), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби, затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 року форми НПвс, та зобов'язати Відповідача скласти інші Акти відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністр внутрішніх справ України № 199 від 22.06.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за № 574/28704, про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 під час виконання ним обов'язків військової служби.
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позиція сторони позивача викладена в заявах по суті справи - позовній заяві (вх.№94852 від 24.12.2024), відповіді на відзив на позовну заяву (вх.№1752 від 09.01.2025).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що чоловік позивачки - ОСОБА_2 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та був прикомандирований до прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає позивач та її представник, 22.11.2022 ОСОБА_2 при виконанні військового обов'язку із захисту Батьківщини на території Донецької області внаслідок бойових дій загинув. В довідці про причину смерті від 24.11.2022 зазначено, що причиною його смерті стала вибухова травма внаслідок військових дій. В лікарському свідоцтві про смерть № 7086 від 24.11.2022 зазначено, що смерть настала від ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій внаслідок уточнених травм з залученням декількох ділянок тіла, вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків.
Починаючи з вересня 2023 року позивач і її представник адвокат Бідний Б.Б. неодноразово звертались до відповідача з метою отримання акту службового розслідування про причини смерті ОСОБА_2 , адже такий документ потрібний для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.ст.16, 16-1, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Оскільки відповідач не надавав такого акту, в листопаді 2023 року позивач звернулась до Львівського окружного адміністративного суду.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №380/28267/23 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії шляхом визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення та не завершення розслідування факту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_2 у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 №199; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 №199, розслідування факту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_2 , за результатами якого скласти передбачені пунктом 15 Інструкції №199 Акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Позивач та його представник відмічають, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №380/28267/23 ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено акти:
- №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті) військовослужбовців, що стався 22.11.2022, близько 09 год. 00 хв.;
- №432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (щодо зокрема ОСОБА_2 ).
Водночас позивач не погоджується з висновками, викладеними у вищевказаних актах, оскільки в таких зазначено, що нещасний випадок, який мав місце 22.11.2022, не пов'язаний з проходженням ОСОБА_2 військової служби.
Позивач та її представник вказують, що при складанні зазначених актів про нещасний випадок №432 і № 432/01 не була врахована позиція суду, зазначена у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №380/28267/23 від 22.05.2024, оскільки ОСОБА_2 Указом Президента України був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Окрім цього, у вказаних актах допущено технічні помилки в частині зазначення імені та прізвища дітей ОСОБА_2 , а також в частині зазначення населеного пункту, де останній проживав.
Насамкінець позивач та її представник зазначили, що неналежне виконання своїх службових обов'язків майором ОСОБА_3 по забезпеченню особового складу РОП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і «Зеніт» водою і продуктами стало причиною того, що штаб-сержант ОСОБА_2 , солдати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші військовослужбовці, які виконували бойовий наказ на цих РОП, здійснювали поїздки на придбаному ними ТЗ для самозабезпечення водою і продуктами. Такі поїздки відповідно до закону «Про військовий обов'язок і військову службу» потрібно вважати службовими, а загибель ОСОБА_2 , під час службової поїздки потрібно вважати загибеллю при виконанні обов'язків військової служби.
Позиція відповідача викладена у заяві по суті справи - відзиві на позовну заяву (вх.№1357 від 07.01.2025).
Представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позовні вимоги стосуються події первинно відображеної в рапорті начальника зведеного загону впс (тип С) «Львів-1», згідно з яким близько 09.00 22.11.2022 під час руху польовою дорогою в напрямку н.п. Майдан Донецької області на невідомому вибуховому пристрої підірвався транспортний засіб марки УАЗ «Хантер», внаслідок чого отримали травми несумісні з життям штаб-сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 .
В ході проведення розслідування нещасного випадку (випадку смерті) що НОМЕР_1 прикордонним загоном проведено службове розслідування встановлено, за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовців зведеного загону впс (тип С) «Львів-1» у відповідності до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815.
За результатами проведення службового розслідування, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 620222050010001193 від 22.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України «Недбале ставлення до військової служби», по факту події 22.11.2022 в районі ротного опорного пункту поблизу населеного пункту Майдан, Донецької області де військовослужбовці зведеного загону впс (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » штаб-сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 під час руху польовою дорогою здійснили наїзд на невідомий пристрій в результаті чого відбувся підрив автомобілю.
Представник відповідача відмітив, що з урахуванням висновків суду Східним регіональним управлінням складено Акт №432-2024 від 09.10.2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті), що стався 22.11.2022, з військовослужбовцями в числі яких був зокрема штаб-сержант ОСОБА_6 , та Акт № 432/01-2024 від 09.10.2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
Твердження позивачки про неврахування регіональним управлінням при складанні Актів Нвс-5 №432-2024 та НПвс №432/20-2024 рішення у справі № 380/28267/23, на думку представника відповідача, є необґрунтованим, оскільки предметом розгляду в справі №380/28267/23 було визначення порядку застування Інструкції №199 в частині визначення можливості проведення розслідування, складання актів визначених форм без отримання рішення органу досудового розслідування, щодо відсутності в діях загиблих ознак кримінального правопорушення), при цьому безпосередня оцінка подіям не була предметом судового розгляду.
Представник відповідача вказує, що причинами групового нещасного випадку (випадків смерті) військовослужбовців, зокрема штаб-сержанта ОСОБА_2 стало те, що в супереч відданих бойових розпоряджень останні самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої.
Штаб-сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 перебували поза територією військової частини, але у складі зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі бойового наказу виконували бойове завдання з оборони та утримання позиції на ротному опорному пункті «Зеніт», який знаходився в районі населеного пункту Майдан Краматорського району Донецької області та в порушення бойового наказу, залишили визначене місце служби без дозволу старшого начальника. Дії військовослужбовців (рух на транспортному засобі під час самовільного залишення місця несення служби) жодним чином не відповідають частині четвертій статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Як зазначає представник відповідача, за результатами розслідування нещасного випадку (випадку смерті) комісія прийшла до висновку, що відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками, що мав місце із штаб-сержантом ОСОБА_9 , солдатом ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , солдатом ОСОБА_12 вважати таким, що стався не під час виконання ними обов'язків військової служби.
Доводи позивачки про незабезпечення (зі сторони керівництва) військовослужбовців, що виконували бойові завдання на РОП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » засобами продовольства, про вимушене залишення позицій з метою їх покупки, на думку представника відповідача, нічим не обґрунтовані, оскільки: в своїх пояснення солдат ОСОБА_13 , сержант ОСОБА_14 , солдат ОСОБА_15 (виконували бойове завдання на РОП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » разом з солдатом ОСОБА_16 ) про відсутність забезпечення продовольством та проблеми з його постачанням не вказують; безпосередній начальник загиблих військовослужбовців майор ОСОБА_17 в своїх поясненнях зазначав, що ним особисто щоденно/через день доставлялись вода та продукти на РОП; солдат ОСОБА_18 , який виконував бойове завдання на сусідньому РОП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в поясненнях зазначив, що 22.11.2022 закінчувалась вода для приготування їжі, зв'язок з начальником встановити не зміг. Проте вказане не свідчить про відсутність продовольства.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 30.12.2024 в справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 04.02.2025 відмолено у задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження.
Ухвалою суду від 04.02.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Офісу Президента України (вулиця Банкова, 11, Київ, 01220) копію подання командирів відповідних підрозділів Державної прикордонної служби України, на підставі якого Президентом України був підписаний Указ № 448/2023 від 26 липня 2023 року про нагородження штаб-сержанта ОСОБА_2 орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У підготовчому засіданні, що відбулось 15.04.2025, суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
ІІІ. Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , є вдовою штаб-сержанта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебували у шлюбі з 02.06.2002, згідно з свідоцтвом про одруження.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 28.10.2022 №445-ОС штаб-сержанта ОСОБА_2 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано в оперативне підпорядкування та поставлено на речове і продовольче забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 23.11.2022 №491-ОС штаб-сержанта ОСОБА_2 виключено з оперативного підпорядкування, речового та продовольчого забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України у зв'язку із загибеллю.
Відповідно до довідки про причину смерті від 24.11.2022 №7086 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причина смерті: вибухова травма внаслідок військових дій.
У лікарському свідоцтві про смерть №7086 від 24.11.2022, виданому Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце смерті - н.п. Майдан, Донецька область; смерть настала в зоні бойових дій; смерть настала внаслідок: ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 ДПС України №12/6629 від 23.12.2022 штаб-сержант ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Донецької області.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 22.11.2022 №420-АГ призначено службове розслідування. Службове розслідування проведено відповідно до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815, у період з 22.11.2022 по 06.12.2022.
За результатами службового розслідування складено висновок. Комісія запропонувала «подію, яка трапилася 22.11.2022 за участю військовослужбовців зведеного загону впс (тип С0 « ІНФОРМАЦІЯ_6 » НОМЕР_4 прикордонного загону на відстані близько 6 км від РОП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в напрямку н.п. Майдан, внаслідок якої загинули штаб-сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 , вважати такою, яка допущена внаслідок особистої необережності загиблих військовослужбовців». Висновок затверджено начальником НОМЕР_1 прикордонного загону.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №380/28267/23 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення та не завершення розслідування факту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_2 у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 №199;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 №199, розслідування факту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_2 , за результатами якого скласти передбачені пунктом 15 Інструкції №199 Акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
За наслідком виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №380/28267/23 ІНФОРМАЦІЯ_4 складено акт №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті) військовослужбовців, що стався 22.11.2022, близько 09 год. 00 хв. та акт №432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 не під час виконання ним обов'язків військової служби.
Відповідно до Акту Нвс-5 №432-2024 в ході проведення розслідування нещасного випадку (випадку смерті) встановлено, серед іншого, наступне:
«Близько 06 год 00 хв 22.11.2022 штаб-сержант ОСОБА_6 (старший на ротному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), солдат ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_8 на транспортному засобі марки УАЗ «Хантер» без дозволу командира підрозділу (майора ОСОБА_19 ) самовільно прийняли рішення та виїхали з визначеного їм місця несення служби (РОП «Зеніт»).
Імовірною метою залишення військовослужбовцями РОП «Зеніт» стало придбання продуктів харчування та доставка води на інший ротний опорний пункт - ротний опорний пункт « ОСОБА_20 ».
Наказ (дозвіл) на залишення місця несення служби штаб-сержанту ОСОБА_21 , солдату ОСОБА_7 та солдату ОСОБА_8 не надавався, доповідь старшому начальнику про виїзд з РОП «Зеніт» не надходила.
Близько 08 год 00 хв начальник третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » майор ОСОБА_17 отримав доповідь від солдата ОСОБА_22 (виконував обов'язки на ротному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), що штаб-сержант ОСОБА_6 (старший на ротному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), солдат ОСОБА_7 - ОСОБА_11 та солдат ОСОБА_8 перестали виходити на зв'язок.
Близько 09 год 00 хв за результатами пошукових заходів неподалік населеного пункту ОСОБА_23 було виявлено транспортний засіб марки УАЗ «Хантер», який підірвався на вибуховому пристрої (тип не встановлено). Внаслідок вибуху штаб-сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 - ОСОБА_11 та солдат ОСОБА_8 загинули».
Причиною групового нещасного випадку (випадків смерті) визначено, що військовослужбовці, та зокрема штаб-сержант ОСОБА_6 , в супереч відданих бойових розпоряджень самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої (пункт 4 акту Нвс-5 №432-2024).
У підпункті 7.1. пункту 7 акту Нвс-5 №432-2024 зазначено висновок комісії про те, що груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками, що мав місце із штаб-сержантом ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 вирішено вважати таким, що стався не під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 8 акту Нвс-5 №432-2024 рішенням комісії про складання (не складення) акта форми Нвс-1 (акта форми НПвс) вирішено скласти акт форми НПвс.
Згідно акту №432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 не під час виконання ним обов'язків військової служби, причиною нещасного випадку (п.7 акту) визначено, що військовослужбовці, та зокрема штаб-сержант ОСОБА_6 , всупереч відданих бойових розпоряджень самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої.
Вважаючи протиправними висновки, викладені в актах №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті) військовослужбовців, що стався 22.11.2022, близько 09 год. 00 хв. та №432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (щодо ОСОБА_2 ), позивач звернулась до суду з метою їх скасування.
IV. Установивши необхідні дійсні обставини справи, суд, вирішуючи даний спір, керуючись принципом змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ураховуючи визначений законом обов'язок з доказування в такій категорії справи, постановляючи рішення виходить із такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом частин 1, 3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктами 1 та 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві державою гарантована виплата одноразової грошової допомоги, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 1 статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Згідно зі статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком, зокрема:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Судом встановлено, що позивач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув у зоні військових дій, а тому, позивачка є особою, яка згідно зі статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі, якщо смерть її сина військовослужбовця настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Суд враховує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №380/28267/23 ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено акти №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті) військовослужбовців, що стався 22.11.2022, близько 09 год. 00 хв. та №432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (щодо зокрема ОСОБА_2 ).
В актах зазначено, що загибель ОСОБА_2 фактично спричинена власним недбалим ставлення до військових обов'язків, а відтак нещасний випадок, що мав місце 22.11.2022, відбувся не під час виконання обов'язків військової служби.
Натомість позивач та її представник наполягають на помилковості висновків, висвітлених у вищевказаних актах №432-2024 форми Нвс-5 та №432/01-2024 форми НПвс, адже на їхню думку загибель ОСОБА_2 безпосередньо пов'язана із виконання ним обов'язків військової служби.
Таким чином, в межах даної адміністративної справи підлягає з'ясуванню факт виконання ОСОБА_2 обов'язків військової служби в момент виникнення нещасного випадку 22.11.2022.
Надаючи оцінку таким доводам сторін суд керується таким.
Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про Державну прикордонну службу України» з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до законодавства Міністр внутрішніх справ України 22.06.2016 видав наказ №199, яким затвердив Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України (далі - Інструкція №199).
Пунктом 1 розділу І Інструкції №199 визначено, що ця Інструкція визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
У відповідності до пункту 3 розділу І Інструкції №199 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.
Порядок розслідування нещасних випадків врегульовано розділом ІІ Інструкції №199.
Так, у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №199 про кожний нещасний випадок потерпілий або особа, яка його виявила, чи свідок нещасного випадку повинні негайно доповісти безпосередньому керівнику або керівнику робіт і вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.
Згідно пунктів 5-6 розділу ІІ Інструкції №199 у разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, яке оформлюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби.
Нещасний випадок, що стався в органі Держприкордонслужби з військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією, призначеною керівником органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок.
У разі якщо потерпілий є військовослужбовцем Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу відповідно.
Пунктами 8-9 розділу ІІ Інструкції №199 передбачено, що комісія зобов'язана:
оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
з'ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю або самогубства;
визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби;
установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.
Члени комісії мають право одержувати письмові пояснення від посадових осіб та інших військовослужбовців і працівників органів Держприкордонслужби, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.
У відповідності до пунктів 15-16 розділу ІІ Інструкції №199 за результатами розслідування комісія зобов'язана скласти:
акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) форми Нвс-5;
акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби форми Нвс-1 (додаток 2), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби форми НПвс (додаток 3), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.
Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.
Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В частині третій статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, що діяла на момент затвердження Інструкції №199 і яка, у зв'язку з внесенням змін у цей Закон, на даний момент є частиною четвертою) зазначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Пунктом 17 розділу ІІ Інструкції №199 встановлено, що акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:
вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
З системного аналізу вищенаведених норм Інструкції №199 суд висновує, що за наслідком розслідування нещасного випадку комісією Держприкордонслужби складаються акт форми Нвс-5, а також один з актів: або ж форми Нвс-1 (якщо нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби), або ж форми НПвс (якщо нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби).
При цьому відповідні акти форми Нвс-5, форми Нвс-1 та форми НПвс є індивідуальними актами суб'єкта владних повноважень, приймаються як остаточні документи з метою фіксування результату розслідування нещасного випадку, та підлягають як адміністративному (пункти 20-22 розділу ІІ Інструкції №199), так і оскарженню їх в судовому порядку.
Як вже встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_4 складено акт №432-2024 форми Нвс-5 та акт №432/01-2024 форми НПвс.
Згідно вказаних актів, причиною групового нещасного випадку (випадків смерті) визначено, що військовослужбовці, та зокрема штаб-сержант ОСОБА_6 , в супереч відданих бойових розпоряджень самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої.
Як пояснили у судовому засіданні позивач та її представник, самовільне залишення, зокрема, ОСОБА_2 ротного опорного пункту «Зеніт» відбулося за вимушених обставин, а саме - з метою доставки води та продуктів харчування на інший ротно-опорний пункт «Хижак». Водночас як зазначає позивач, обов'язки щодо доставки їди і продуктів харчування на ротно-опорні пункти «Зеніт» та «Хижак» було покладено на виконуючого обов'язки начальника третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») майора ОСОБА_3 , з яким тривалий час був відсутній зв'язок.
З пояснень сержанта ОСОБА_24 , майора ОСОБА_3 , долучених до матеріалів розслідування, видно, що вимоги щодо заборони залишення ротно-опорних пунктів без дозволу начальника третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») майора ОСОБА_3 чи начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») підполковника ОСОБА_25 доводились до військовослужбовців ротно-опорного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в усній формі. Картографічні схеми розміщення мінних полів та план-схема маршрутів не видавались.
Заразом у висновку службового розслідування за фактом загибелі 22.11.2022 військовослужбовців зведеного загону впс (тип «С») «Львів-1», які перебували в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, затвердженого 06.12.2022 начальником НОМЕР_1 прикордонного загону, майором ОСОБА_3 було надано таке пояснення:
«Під час постановки бойового наказу складу старшому РОП «Зеніт» штаб-сержанту ОСОБА_21 майором ОСОБА_26 визначено, що у разі необхідності (відсутність стійкого зв?язку, погіршення погодних умов, надання невідкладної медичної допомоги) старший має право за особистим окремим рішенням здійснити переміщення між РОПами «Зеніт»-«Хижак», який здійснити безпечним маршрутом.
Майору ОСОБА_27 зі слів старшого РОП « ОСОБА_20 » солдата ОСОБА_28 стало відомо, що близько 05:30 22.11.2022 побачивши, що на РОП «Хижак» закінчується питна вода (для приготування їжі) та після неодноразових спроб встановити зв'язок з ним з причин доставки води, останній звернувся по допомогу до старшого РОП «Зеніт» штаб-сержанта ОСОБА_2 щодо доставки води з РОП «Зеніт».
Таким чином з наявних матеріалів як службового розслідування, так і розслідування нещасного випадку суд встановив, що штаб-сержанту ОСОБА_2 за наявності виключних обставин було дозволено залишати ротно-опорний пункт «Зеніт» без відповідного дозволу командира.
Такою виключною обставиною, серед інших, була відсутність стійкого зв?язку з начальником третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») майором ОСОБА_3 .
Окрім цього, поясненнями ОСОБА_28 , старшим на ротно-опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_5 », підтверджується наявність такої обставини.
Так, солдат ОСОБА_18 пояснив:
«Старшим на РОП «Хижак» був призначений я особисто, старшим на РОП «Зеніт» був призначений штаб-сержант ОСОБА_29 , його та мене призначав старшими на РОПах начальник третьої прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) «Львів-1» майор ОСОБА_30 .
Близько 05:30 22.11.2022 я побачив, що на РОП «Хижак» закінчуються запаси питної води (для приготування їжі) та після неодноразових спроб встановити зв?язок з начальником НОМЕР_5 бойової прикордонної застави з причин доставки води, я звернувся по допомогу до старшого РОП «Зеніт» штаб-сержанта ОСОБА_31 щодо доставки води з РОП «Зеніт».
На підставі викладених обставин суд доходить висновку про те, що вимушеною причиною для залишення ОСОБА_2 ротно-опорного пункту «Зеніт» слугувала відсутність стійкого зв'язку з начальником 3 бойової прикордонної застави та необхідність доставки води та продуктів харчування до сусіднього ротно-опорного пункту « ОСОБА_20 ».
Відтак, оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 відбувся в момент здійснення ним доставки води та продуктів харчування, такий слід кваліфікувати саме як нещасний випадок, що стався під час виконання обов'язків військової служби.
Суд звертає увагу, що за відсутності картографічної схеми розміщення мінних полів та план-схеми маршрутів ОСОБА_2 буз позбавлений можливості самостійно визначити безпечний маршрут доїзду до ротно-опорного пункту «Хижак».
Суд також враховує, що Указом Президента України №448/2023 від 26.07.2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові майстер-сержант ОСОБА_2 нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Зі змісту Статуту відзнаки Президента України - ордена «За мужність», затвердженого Указом Президента України від 21.08.1996 №720/96 слідує, що відзнакою Президента України - орденом "За мужність" нагороджуються військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи за особисту мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків стихійного лиха, пожеж та за інших надзвичайних обставин, у боротьбі зі злочинністю, а також при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя. Нагородження орденом "За мужність" військовослужбовців та прирівняних до них осіб провадиться за поданням, зокрема, Міністерства оборони України, командування Прикордонних військ України.
Тобто, через вісім місяців після загибелі ОСОБА_2 командування Прикордонних військ України вносить на ім'я Президента подання про нагородження його орденом «За мужність» ІІІ ступеня, тоді як відповідач стверджує про здійснення досудового розслідування стосовно цього військовослужбовця (яке триває і на теперішній час) за фактом недбалого ставлення до військової служби.
Факт нагородження ОСОБА_2 орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно ставить під сумнів покликання відповідача про наявність ознак недбалого ставлення загиблого до військової служби, а встановлені у справі обставини в цілому свідчить про суперечливість покликань та недоведеність належними доказами доводів відповідача про наявність в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про протиправність зазначення в актах №432-2024 форми Нвс-5 та №432/01-2024 форми НПвс того, що нещасний випадок відбувся не під час виконання ОСОБА_2 обов'язків військової служби, а тому такі акти слід скасувати.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно провести розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 22.11.2022 з військовослужбовцем ОСОБА_2 , а також скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення даного адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Акт №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку в частині щодо смерті військовослужбовця - ОСОБА_2 , затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 09.10.2024.
Визнати протиправним та скасувати Акт №432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 не під час виконання ним обов'язків військової служби, затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно провести розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 22.11.2022 з військовослужбовцем ОСОБА_2 , а також скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2025.
Суддя Желік О.М.