09 липня 2025 рокусправа № 380/13865/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу:
грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020;
грошового забезпечення за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021;
грошового забезпечення за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022;
грошового забезпечення за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023.
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу:
грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Держаний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт визначений в додатках 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
грошового забезпечення за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Держаний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт визначений в додатках 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
грошового забезпечення за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Держаний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт визначений в додатках 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
грошового забезпечення за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Держаний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт визначений в додатках 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період проходження військової служби відповідач не в повному обсязі здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення. Так, нарахування грошового забезпечення та інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу у 2020 - 2023 роках здійснювалося шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, а саме - 1762,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач зазначає, що 30.04.2024 звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом до відповідача. Листом від 13.05.2024 № 253фес відповідач повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01.01.2018.
На переконання позивача, така відмова відповідача порушує його право на належний розмір грошового забезпечення, а тому просить позов задовольнити повністю
Ухвалою від 04.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому військова частина НОМЕР_1 заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що зміни до Постанови № 704 в частині визначення розміру прожиткового мінімуму для визначення розміру грошового забезпечення, внесені постановою Кабінету Міністрів України № 103, внесені в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, з метою пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Тому відповідач вважає, що при нарахуванні позивачу грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 використовувала розрахункову величину прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 № 704 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103).
Зауважує, що протягом спірного періоду, зміни до розміру прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, Кабінетом Міністрів України не вносились.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 № 182 підполковник ОСОБА_1 з 31.08.2023 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Із матеріалів справи слідує, що за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 при нарахуванні позивачу грошового забезпечення за вказаний період відповідач використовував як розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2018. Вказана обставина відповідачем не заперечується та підтверджується доводами наведеними у відзиві на позовну заяву.
З метою здійснення перерахунку грошового забезпечення та інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу у 2020 - 2024 роках здійснювалося шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 Постанови № 704, позивач 30.04.2024 звернувся до відповідача із відповідною заявою.
13.05.2024 військова частина НОМЕР_1 листом № 253фес надала позивачу відповідь, зазначивши, що згідно з п. 4 Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військове звання військовослужбовців розраховуються виходячи із розміру 1762,00 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування з січня 2020 року до травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 при нарахуванні грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про порушення його прав, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 9 Закону 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. (далі - Постанова № 704)
За первинною редакцією пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з Приміткою 1 Додатку 1 до Постанова № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни, зокрема, до Постанови №704.
Так, були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд зазначає, що зміни до Додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Приписами ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Суд наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, що передбачені законом.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою № 103, зокрема, до п.4 Постанови № 704 визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція п.4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з 29.01.2020 знову почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте згідно пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовуються як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, та висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.02.2021 у справі № 200/3775/20-а, від 11.02.2021 у справі № 200/3757/20-а, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а, від 15.02.2023 у справі №120/6288/21-а, від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21, від 22.03.2023 у справі №340/10333/21, від 27.03.2023 у справі № 280/11480/21 та від 14.02.2024 у справі №380/19884/21.
Отже, під час розв'язання колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ та п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 перевага належить положенням Закону, як акту права вищої юридичної сили.
При цьому, з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Відтак, суд вважає, що відповідач, застосовуючи при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 30.01.2020 (а не з 29.01.2020, як помилкова вважає позивач) до 19.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, діяв протиправно.
Таким чином, відповідач протиправно не здійснював позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених осбавтин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Розподіл судових витрат суд не здійснює, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо застосування з 30.01.2020 до 31.12.2020 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, за період з 30.01.2020 до 31.12.2020, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо застосування з 01.01.2021 до 31.12.2021 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо застосування з 01.01.2022 до 31.12.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо застосування з 01.01.2023 до 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна