справа № 380/2491/25
09 липня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ЄДРПОУ 13322503, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22 (далі відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якій позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2024 року № 134450016681 “Про відмову у перерахунку пенсії» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - Відділу перерахунку пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV перевести на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723- XII, п. 10 і п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII та здійснити вищезгаданий перерахунок пенсії з часу звернення тобто з-12 грудня 2024 року та зарахувати період роботи (служби) у виконавчих органах Львівської міської ради з 04.07.2001 по 31.05.2024 до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Ухвалою від 13.02.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 25.06.2025 суд допустив заміну первісного відповідача у справі, Відділ перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області належним відповідачем - Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322503, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування. Відтак ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно відмовило в проведенні перерахунку пенсії.
Представник відповідача ГУ ПФУ у Львівській області подала до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що на день набрання чинності Законом № 889 (01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом № 889 мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року. Зазначає, що періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування не зараховуються до спеціального стажу для визначення права позивачці на пенсію за нормами Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу».
Представник відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області подала до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, посадові особи органу місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу державних службовців.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
12.12.2024 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» (далі - Закон № 889), як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ у Вінницькій області, яким було прийнято рішення від 18.12.2024 №134450016681 про відмову в перерахунку пенсії, у зв'язку із недостатністю стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця. Зазначено, що згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 дата заповнення 20.08.1986 року, заявниця з 04.07.2001 року по 31.05.2024 року працювала в органах місцевого самоврядування. Стаж роботи заявниці на посадах державної служби (врахований з 04.03.1994 року по 03.07.2001 року) станом на 01.05.2016, становить 07 років 4 місяці 01 день. Заявницею було прийнято присягу державного службовця 04.03.1994 року. Висновок: відмовити в проведені перерахунку пенсії шляхом переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України. “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію ?а віком: відповідно до Закону України «Про державну службу» оскільки заявниця на день набрання чинності Закону України “Про державну службу» №889 (станом на 01.05.2016р.) не займала посаду віднесену до категорій посад - державної служби: та у зв'язку з відсутністю на цю дату стажу державного службовця необхідної тривалості.
Вважаючи вказане рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправним, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Аналіз частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких в осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Статтею 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Також, відповідно означеного Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування».
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.03.2019 у справі №466/5138/17.
Як видно з записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , така працювала, зокрема:
- з 04.07.2001 на посаді, віднесеній до категорії посад органів місцевого самоврядування 7 категорії;
- з 01.01.2003 на посаді, віднесеній до категорії посад органів місцевого самоврядування 6 категорії в Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради. Присвоїно 11 ранг в межах 6 категорії посади особи місцевого самоврядування;
- з 01.10.2005 переведена на посаду головного спеціаліста загального відділу;
- з 04.01.2007 переведена на посаду головного спеціаліста загально-організаційного відділу розвитку Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради;
- з 11.08.2008 переведена на посаду завідувача сектору ведення Державного реєстру виборців, із збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування;
- з 04.02.2009 переведена на посаду головного спеціаліста загально-організаційного відділу із збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування;
- з 01.10.2016 переведена на посаду адміністратора загально-організаційного відділу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, із збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування;
- з 03.10.2016 призвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 04.10.2018 призвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування та 31.05.2004 звільнена із займаної посади.
Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує, що згідно з записами трудової книжки, позивач працювала в органах місцевого самоврядування.
Отже, з урахуванням вищеозначеного законодавства період позивача на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, позивач у відповідності до умов пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ на день набрання чинності вказаним Законом мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Відтак, враховуючи досягнення 60-річного віку та наявність відповідного страхового стажу, суд дійшов висновку, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Відтак, суд встановив таке, що станом на дату звернення позивача до ГУ ПФУ у Львівській області (12.12.2024) у неї були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пункту 10 “Прикінцевих та перехідних положень» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889, а саме:
- позивач досягла 60 річного віку;
- стаж державної служби станом на день набрання чинності Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 - понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Окрім цього, станом на 01.05.2016 продовжувала працювати на посадах державної служби.
З огляду на вказане, суд вважає, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 18.12.2024 №134450016681 “Про відмову у перерахунку пенсії» ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача, в частині про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії, суд зазначає.
Обов'язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за наявності законних підстав покладається на відповідача.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов'язати пенсійний орган здійснити переведення та перерахунок пенсії по віку відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу» №889-VIII відповідачем не здійснено, тому підстави для перерахунку пенсії, відсутні.
Суд дійшов висновку, що питання про виплату пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» №889-VIII, без переведення на такий вид пенсії є передчасним, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку 3 з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Відповідно до пункту 4.8. Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних.
Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 Деякі питання документування управлінської діяльності.
У силу положень пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Отже, питання призначення пенсії вирішує орган до якого документи заявника передані в електронному вигляді за принципом екстериторіальності. У цьому випадку ГУ ПФУ у Львівській області виключно здійснило прийняття і обробку документів особи, яка звернулась за призначенням пенсії, натомість оскаржене рішення приймало ГУ ПФУ у Вінницькій області.
З огляду на викладене вище, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України та з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, п. 10 і п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-V1II з 12.12.2024 та зарахувати періоди роботи (служби) у виконавчих органах Львівської міської ради з 04.07.2001 по 31.05.2024 до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,20 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 18.12.2024 року № 134450016681 “Про відмову у перерахунку пенсії» ОСОБА_1 , у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322503, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, п. 10 і п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-V1II з 12.12.2024 та зарахувати періоди роботи (служби) у виконавчих органах Львівської міської ради з 04.07.2001 по 31.05.2024 до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322503, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.