Іменем України
10 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/844/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Приміча Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23.04.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Приміча Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі - відповідач № 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач № 2), в якому представник позивача після уточнення вимог просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.07.2019 та з 12.02.2020 по 19.07.2022;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.07.2019 по 12.02.2020;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 12.02.2020 по 19.07.2022, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , військова частина НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.07.2019 по 12.02.2020, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 , військова частина НОМЕР_1 , в період з 05.03.2001 по 16.06.2016, та з 13.03.2020 по 27.11.2022, а в період з 16.06.2016 по 13.03.2020 - проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_2 .
Дослідивши інформацію про грошове забезпечення позивача в період з 2001 по 2022 роки встановлено, що з 01.01.2016 по 01.11.2019 - індексація грошового забезпечення не виплачувалася зовсім, а в період з 01.11.2019 по 19.07.2022, до дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, яким частину першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо було визначено тримісячний строк звернення до суду, - виплачувалася, проте не в повному обсязі, не говорячи про належну індексацію-різниці починаючи з 01.03.2018.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 28.04.2025 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.05.2025 відповідач № 2 надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на те, що встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року після набуття чинності Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 є таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до п. 6 Постанови №1013 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року.
Фактично до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Тобто до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином, базовий місяць, який встановлювався до 01.12.2015 для обрахунку індексації не був прив'язаний виключно до події зростання тарифних окладів працівника.
З 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
Оскільки ж 01.12.2015 розміри тарифних окладів не змінились, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми.
Окремо також слід зазначити, що Порядок № 1078 ніколи не передбачав повернення до раніше встановлених «базових місяців», а передбачав лише поточну зміну «базового місяця» через зміну розмірів доходів.
Як видно з наведених показників грошового забезпечення розмір підвищення склав 3353,65 грн (8782,40 грн - 5428,75 грн).
Враховуючи базовий місяць встановлений під час проходження служби «жовтень 2014 року», індексація грошового забезпечення за березень 2018 року, виходячи з приросту індексу споживчих цін, мала б скласти 1739,75 грн.
Таким чином, порівняння виглядає наступним чином: сума можливої індексації за березень 2018 року 1739,75 грн
З вказаного випливає, що порядок встановлений в абзаці 4 п. 5 Порядку 1078 вже не може бути застосований, оскільки не виконується основана його вимога - розмір підвищення грошового забезпечення перевищив суму індексації.
За таких обставин не може йтись про встановлення «фіксованої» індексації («індексації-різниці»). Окремо слід зазначити, що визначений самостійно позивачем розмір можливої індексації в сумі 4463,15 грн нічим не обґрунтований.
Отже, в силу положень абзацу 3 п. 5 Порядку 1078, порядок встановлений в абзаці 4 Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.05.2025 6 п. 5 Порядку 1078 знову ж таки не може бути застосований, оскільки не виконується основана його вимога - розмір підвищення грошового забезпечення перевищив суму індексації.
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутні.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
05.06.2025 відповідач №1 надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на те, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 05.03.2001 по 29.06.2016 та з 13.02.2020 по 27.11.2022.
У період з 30.06.2016 по 30.07.2019 позивач не проходив службу у військові частині НОМЕР_1 , позивач лише перебував на фінансовому, речовому та продовольчому забезпеченні, про що свідчать долучені до позову картки грошового забезпечення - первинні документи. На кадровому забезпечення позивач перебував в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Всі нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу проводились на підставі наказів ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - начальника загону) від 26.11.2022 №3982-ОС «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям для подальшого проходження служби до НОМЕР_3 прикордонного загону, з 27.11.2022.
Таким чином, з військової частини НОМЕР_1 позивач не звільнявся.
Оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є не військова частина НОМЕР_1 , тому позивач повинен звернутися зі своїми вимогами до належного відповідача, який на день виключення із списків особового складу повинен розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення. З урахування викладеного, відповідач вважає, що є неналежним відповідачем у справі.
Щодо суті позовних вимог зазначив, що відповідно до довідки розрахунку індексації грошового забезпечення №599 від 30.05.2025 позивачу індексація грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року розраховувалась виходячи з базового місяця жовтень 2014 року.
З 01.03.2018 позивач під час проходження служби отримував поточну індексацію грошового забезпечення.
Аналіз редакцій норми пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє прийти до висновку, що до грудня 2015 зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Отже, до 01.12.2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання тарифних окладів працівника.
Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01.12.2015, покладає обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).
Тобто лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів), а не як вважає позивач, що базовий місяць має бути встановлений з 01.01.2008.
При цьому в якості підстави для зміни базового місяця Порядок визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів.
Пунктом 1 вказаної Постанови 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших правників.
При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в ycix галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3 тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів i коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського i старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового i начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексацій військовослужбовцям за березень 2018 року.
Отже, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, i включно до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Згідно з пунктом 3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексацій, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Отже, вказаною постановою Урядом фактично запропоновано в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Тобто Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Проте, військовослужбовцям не підвищувалось грошове забезпечення.
Аналіз вказаних редакцій пункту 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що:
- до 01.12.2015 за працівником при його переведенні на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведенні на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість зберігалася сума індексації, але тільки за умови, якщо збільшення заробітної плати є меншим від суми індексації за відповідний місяць; в іншому випадку місяць збільшення заробітної плати стає новим базовим;
- після 01.12.2015 - для новоприйнятих та переведених працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, тобто після прийняття на службу або переміщення по службі має визначатися новий базовий місяць для обрахування індексації після підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Відповідно, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника (військовослужбовця) та залежить, в тому числі, від його просування по службі.
01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку №1078).
Відповідні нарахування індексації грошового забезпечення позивач отримував разом з грошовим забезпеченням.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем у позові, відповіддю від 26.03.2025 №09/6672- 25-Вих зазначено, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в лютому 2018 року склав 5375,00 грн, в березні 2018 року склав 8782,40 грн, що призвело до підвищення грошового забезпечення на 3407,40 грн.
Згідно довідки розрахунку індексації грошового забезпечення №599 від 30.05.2025 позивачу індексація грошового забезпечення в лютому 2018 року склала 1552,32 грн.
Застосувати до спірних правовідносин положення абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 не можливо.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
02.06.2025 та 09.06.2025 представником позивача до суду надано відповіді на відзиви відповідачів, в яких останній наполягав на задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з 05.03.2001 по 29.06.2016 та з 13.02.2020 по 27.11.2022 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частини НОМЕР_1 ), що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2025 № 08/3048.
Як зазначає відповідач № 1 у відзиві на позов, у період з 30.06.2016 по 30.07.2019 позивач не проходив службу у військові частині НОМЕР_1 , позивач лише перебував на фінансовому, речовому та продовольчому забезпеченні, про що свідчать долучені до позову картки грошового забезпечення первинні документи.
З листа ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявного в матеріалах справи, встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.02.2020 №85-OС старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 та всіх видів забезпечення з 12.02.2020 як такого, який вибуває для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 . За період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_9 (з 16.06.2016 по 12.02.2020) ОСОБА_1 перебував на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 16.06.2016 по 31.07.2019.
Дослідженням архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення позивача за спірний період встановлено, що до листопада 2018 року включно позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась; за грудень 2018 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 71,08 грн, за січень 2019 року - 71,08 грн, з лютого по жовтень 2019 року - індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, в листопаді 2019 року виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 1642,56 грн, в грудні 2019 року - 216,51 грн, з січня по червень 2020 року - по 216,51 грн щомісяця, за липень 2020 року - 226,29 грн, з серпня по листопад 2020 року - індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, в грудні 2020 року виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 1138,97 грн, з січня по березень 2021 року - по 331,42 грн щомісяця, з квітня по червень 2021 року - по 415,41 грн щомісяця, з липня по листопад 2021 року - по 540,03 грн щомісяця, за грудень 2021 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, за січень 2022 року - 1126,38 грн, з лютого по квітень 2022 року - по 672,35 грн щомісяця, за травень 2022 року - 913,01 грн, за червень 2022 року - 1017,21 грн, за липень 2022 року - 1066,00 грн.
Також з архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення судом встановлено, що позивачем за лютий-березень 2018 року отримано таке грошове забезпечення (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та ураховуючи, що виплата здійснюється у поточному місяці за минулий):
за лютий 2018 року в загальній сумі 5428,75 грн, у тому числі: посадовий оклад (ПО) - 760,00 грн, оклад за військове звання (ОВЗ) - 65,00 грн, надбавка за вислугу років (ПНВР) - 247,50 грн, премія - 3116,00 грн, винагорода ПКМУ 889 - 53,75 грн, надбавка за ОУС - 114,00 грн, НВОВЗ - 1072,50 грн;
за березень 2018 року в загальній сумі 8782,40 грн, у тому числі: посадовий оклад (ПО) - 3170,00 грн, оклад за військове звання (ОВЗ) - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років (ПНВР) - 1676,00 грн, премія - 2916,40 грн.
Крім того, суд звертає увагу, що до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належить враховувати щомісячну додаткову винагороду відповідно до Інструкції № 550.
Правова позиція з цього питання висловлена у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 400/4650/19, від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий).
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий).
У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Згідно із пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З вище викладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року по справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року по справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог, які стосуються невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, суд зазначає таке.
Пункт 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, передбачав:
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);
якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
У справах №№ 400/1118/21, 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
З грудня 2015 року (з дня початку застосування пункту 10-2 Порядку № 1078) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже підставою для встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - Постанова № 1294).
Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року.
Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року (період оскаржуваних правовідносин), суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Відтак, оскільки останнє підвищення окладу за посадами позивача відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року.
Після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 17 січня 2022 року у справі № 420/15397/21, від 10 травня 2022 року у справі № 420/15397/21, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Так, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
У наведених постановах Верховний Суд зазначив, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) є січень 2008 року.
При цьому, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку, що при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Сума індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для періоду з 01.01.2016 по 28.02.2018, на величину приросту індексу споживчих цін у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, поділений на 100 відсотків.
Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 місяць підвищення доходу - січень 2008 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 83625,23 грн (вісімдесят три тисячі шістсот двадцять п'ять грн 23 коп.).
Так, у січні-квітні 2016 року прожитковий мінімум складав 1378,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у січні-квітні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) “січень 2008 року» складає 2359,14 грн щомісячно (1378,00 грн (прожитковий мінімум) х 171,20 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У травні 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) “січень 2008 року» складає 2482,40 грн (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 171,20 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У червні-листопаді 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-листопаді 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) “січень 2008 року» складає 2710,05 грн щомісячно (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 186,90 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2016 року - лютому 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2016 року - лютому 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) “січень 2008 року» складає 3177,60 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 198,60 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У березні-квітні 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у березні-квітні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) “січень 2008 року» складає 3360,00 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У травні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року - складає 3536,40 грн (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У червні-серпні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-серпні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року - складає 3730,06 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 221,50 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У вересні-листопаді 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у вересні-листопаді 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року - складає 3896,78 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 231,40 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2017 року - лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2017 року - лютому 2018 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року - складає 4258,75 грн щомісячно (1762,00 грн (прожитковий мінімум) х 241,70 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
Як вже вище вказано, дослідженням архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення позивача встановлено, що в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексація грошового забезпечення позивача відповідачем №1 не здійснювалась.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Відповідно суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо періоду проходження позивачем військової служби з 01 березня 2018 року по 19 липня 2022 року, суд зазначає таке.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є місяцем підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Тобто обчислення індексу споживчих цін здійснюється з квітня 2018 року.
Сторони не заперечують і не оспорюють тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача з'явилося право на індексацію.
Як слідує з архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення позивача, першим відповідачем починаючи з 01 грудня 2018 року здійснювалось нарахування та виплата позивачу поточної індексації із застосуванням місяця підвищення доходу - березень 2018 року.
Суд зауважує, що спір між сторонами щодо нарахування та виплати поточної індексації з березня 2018 року відсутній.
Однак слід звернути увагу на положення абзаців четвертого-п'ятого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі № 400/9920/21 та від 12 квітня 2023 року по справі № 420/6982/21, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 11, абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах третьому-шостому пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Для правильного застосування абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі № 400/3826/21, судам потрібно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 1078).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Керуючись вище вказаним способом, застосованим Верховним Судом по справі № 400/3826/21, суд зазначає таке.
Так, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У позові представник позивача вказує, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року склав 3407,40 грн.
Цей розрахунок здійснений представником позивача з посиланням на лист-відповідь відповідача, згідно з якою у лютому 2018 року сума заробітку позивача становила 5375,00 грн, у березні 2018 року - 8782,40 грн.
Проте суд не погоджується з наведеним представником позивача розрахунком підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, оскільки відомості з вказаної листа-відповіді не містять даних щодо складових виплаченого грошового забезпечення, що унеможливлює визначення, чи включають ці суми складові грошового забезпечення, які мають чи не мають разового характеру.
Як слідує з архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення, позивачем за лютий-березень 2018 року отримано таке грошове забезпечення (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та ураховуючи, що виплата здійснюється у поточному місяці за минулий):
за лютий 2018 року в загальній сумі 5428,75 грн, у тому числі: посадовий оклад (ПО) - 760,00 грн, оклад за військове звання (ОВЗ) - 65,00 грн, надбавка за вислугу років (ПНВР) - 247,50 грн, премія - 3116,00 грн, винагорода ПКМУ 889 - 53,75 грн, надбавка за ОУС - 114,00 грн, НВОВЗ - 1072,50 грн;
за березень 2018 року в загальній сумі 8782,40 грн, у тому числі: посадовий оклад (ПО) - 3170,00 грн, оклад за військове звання (ОВЗ) - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років (ПНВР) - 1676,00 грн, премія - 2916,40 грн.
Вказані відомості повністю узгоджуються з порівняльним аналізом грошового забезпечення позивача за лютий-березень 2018 року, наданим ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 3353,65 грн (8782,40 грн (грошове забезпечення за березень 2018 року) - 5428,75 грн (грошове забезпечення за лютий 2018 року)).
При цьому сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 4463,15 грн (1762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року) * 253,30 (величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, здійснена за наростаючим принципом з лютого 2008 року) / 100 %).
Сума індексації-різниці в березні 2018 року складає 1109,50 грн (4463,15 грн (сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року) - 3353,65 грн (розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року)).
Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що відповідачі відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 мали розрахувати позивачу суму індексації-різниці та здійснювати її виплату з березня 2018 року до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Так, відповідно до матеріалів справи позивач в спірний період проходив військову службу та/або перебував на фінансовому, речовому та продовольчому забезпеченні:
- в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частини НОМЕР_1 ) з 01.01.2016 по 30.07.2019 та з 13.02.2020 по 19.07.2022;
- в ІНФОРМАЦІЯ_9 з 31.07.2019 по 12.02.2020.
Зважаючи, що відповідачами в спірний період з виплата суми індексації-різниці позивачу не здійснювалась, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача у вказаному періоді здійснена відповідачами без врахування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, тобто є протиправною.
Сума індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 30.07.2019 та з 13.02.2020 по 19.07.2022, яку відповідач № 1 мав нарахувати та виплатити позивачу становить:
- за період з 01.03.2018 по 30.07.2019 - 18825,71 грн (17752,00 грн (по 1109,50 грн * 16 повних місяців) + 1073,71 грн (за 30 днів липня 2019 року (1109,50 грн / 31 день * 30 днів));
- за період з 13.02.2020 по 19.07.2022 - 32396,42 грн (650,40 грн (за 17 днів лютого 2020 року (1109,50 грн / 29 днів * 17 днів) + 31066,00 грн (по 1109,50 грн * 28 повних місяців) + 680,02 грн (за 19 днів липня 2022 року (1109,50 грн / 31 день * 19 днів)).
Сума індексації-різниці за період з 31.07.2019 по 12.02.2020, яку відповідач № 2 мав нарахувати та виплатити позивачу становить: 7151,89 грн (35,79 грн (за 1 день липня 2019 року (1109,50 грн / 31 день * 1 днів) + 6657,00 грн (по 1109,50 грн * 6 повних місяців) + 459,10 грн (за 12 днів лютого 2020 року (1109,50 грн / 29 днів * 12 днів)).
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо обраного способу захисту порушених прав позивача суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення: за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; за період з 01.03.2018 по 30.07.2019 та з 13.02.2020 по 19.07.2022 включно у розмірі, обрахованому відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Постанови № 1078;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) на корить ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 83625,23 грн (вісімдесят три тисячі шістсот двадцять п'ять грн 23 коп.), за період з 01.03.2018 по 30.07.2019 у розмірі 18825,71 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять грн 71 коп.), за період з 13.02.2020 по 19.07.2022 у розмірі 32396,42 грн (тридцять дві тисячі триста дев'яносто шість грн 42 коп.), а всього 134847,36 грн (сто тридцять чотири тисячі вісімсот сорок сім грн 36 коп.);
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.07.2019 по 12.02.2020 включно у розмірі, обрахованому відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Постанови № 1078;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на корить ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.07.2019 по 12.02.2020 у розмірі 7151,89 грн (сім тисяч сто п'ятдесят одна грн 89 коп.).
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи відповідача стосовно того, що він не є належним відповідачем у справі судом відхиляються з огляду на таке.
Згідно з нормами пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009, особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.
Проте спір, що перебуває на розгляді у цій справі, не стосується грошового забезпечення належного позивачу на день звільнення з військової служби, а стосується нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення саме під час проходження позивачем військової служби, обов'язок виплати якого відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції № 558 покладений на органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовцем.
Оскільки судом встановлено, що право позивача на належний розмір індексації грошового забезпечення у спірному періоді порушено саме відповідачами, то суд, керуючись положеннями Інструкції № 558, вважає, що обов'язок з перерахунку та виплати щомісячного грошового забезпечення в належному розмірі має бути покладений саме на відповідачів.
Також на думку суду не змінює обов'язку НОМЕР_5 прикордонного загону, на фінансовому забезпеченні якого перебував позивач, проводити йому виплату індексації грошового забезпечення у встановленому законодавством порядку.
Положення п. 1.3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем служби. Не за місцем служби грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям тимчасово прикомандированим на тривалі терміни до інших органів Держприкордонслужби - в органах Держприкордонслужби за місцем прикомандирування, якщо прикомандирування дозволено Головою Державної прикордонної служби України або його першим заступником.
Також з аналізу наведених у цьому рішенні норм вбачається, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Отже, згідно з вищезазначеними нормами та висновками Верховного Суду, індексацію грошового забезпечення позивачу має виплачувати та військова частина, яка здійснювала виплату грошового забезпечення в спірний період одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок військової частини, з якої звільняється/переводиться військовослужбовець, здійснювати перевірку правильності нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю іншою військовою частиною.
Посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин розпорядження АДПСУ від 03.03.2020 №Т/116-1743 та розпорядження від 02.06.2020 №01.11-5760/0/6-20-Вих, в яких зазначено, що виплата індексації грошового забезпечення проводиться органом Державної прикордонної служби України з якого було виключено військовослужбовця в зв'язку зі звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в інших органах Державної прикордонної служби України, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» закони та постанови Кабінету Міністрів України мають вищу юридичну силу ніж розпорядження АДПСУ, а тому, саме вищезазначеними нормативно-правовими актами суд має керуватися під час вирішення спору у цій справі.
Крім того, як зазначалося вище за текстом, згідно статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Інших нормативно-правових актів, окрім закону, Законом №2011-ХІ не визначено.
Також суд зазначає, що АДПСУ жодним нормативно-правовим актом не наділена тлумачити або роз'яснювати, розширювати положення діючих законів.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Приміча Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення: за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; за період з 01.03.2018 по 30.07.2019 та з 13.02.2020 по 19.07.2022 включно у розмірі, обрахованому відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Постанови № 1078.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) на корить ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 83625,23 грн (вісімдесят три тисячі шістсот двадцять п'ять грн 23 коп.), за період з 01.03.2018 по 30.07.2019 у розмірі 18825,71 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять грн 71 коп.), за період з 13.02.2020 по 19.07.2022 у розмірі 32396,42 грн (тридцять дві тисячі триста дев'яносто шість грн 42 коп.), а всього 134847,36 грн (сто тридцять чотири тисячі вісімсот сорок сім грн 36 коп.).
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.07.2019 по 12.02.2020 включно у розмірі, обрахованому відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Постанови № 1078.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на корить ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.07.2019 по 12.02.2020 у розмірі 7151,89 грн (сім тисяч сто п'ятдесят одна грн 89 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун