Іменем України
10 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/73/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Єнокян Катерини Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
14.01.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Єнокян Катерини Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій представник позивача після уточнення вимог просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошове забезпечення за період служби: з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2020 року; за період служби з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2021 року; за період служби з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року; за період служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну допомогу на оздоровлення за періоди служби: з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2020, матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2021, матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2022, матеріальну допомогу на оздоровлення за період служби з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2023, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу в відповідача в період з 01 липня 2016 року по 28 травня 2023 року та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2023 № 148 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення за переведенням для подальшого проходження військової служби до військової частина НОМЕР_4 . За період служби з 01.01.2020 по 20.05.2023 позивачу посадовий оклад та оклад за військове звання розраховувалися всупереч законодавства України, з урахуванням прожиткового мінімуму взятого станом на 1 січня 2018 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду інформацію про отримання позивачем в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2023 по 20.05.2023 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, або уточнити позовні вимоги щодо перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2023 по 20.05.2023; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цією позовною заявою.
На виконання вимог ухвали від 20.01.2025 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява та заява щодо строку звернення до суду.
За наслідком розгляду заяви представника позивача ухвалою від 31.01.2025 позовну заяву в частині вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошове забезпечення за період служби: з 19.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2022 року; за період служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 19.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2022, матеріальну допомогу на оздоровлення за період служби з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2023 - повернуто заявникові.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 360/73/25 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі. Визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.05.2025 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на те, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 позивач проходив службу у відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.20218, до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 даної постанови було викладено у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На виконання цих нормативно-правових актів та в межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2020-2023 роки, Міністром оборони України були встановлені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням (далі - ПО та ОВЗ), обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн., як це передбачено Постановою №704, і станом на сьогодні не змінювались.
За відповідними посадами осіб, які проходять військову службу, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у Збройних Силах України щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі премії та надбавка за особливості проходження служби обчислювалися з ПО та ОВЗ, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Розміри ПО, ОВЗ шляхом множення розміру 50 відсотків рівня мінімальної заробітної плати, на відповідний тарифний коефіцієнт, для військовослужбовців Збройних Сил України не встановлювалися, оскільки пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» заборонено використання мінімальної заробітної плати в якості розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів.
До пункту 4 Постанови №704 (постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 набула чинності 20.05.2023), внесені зміни, а саме: установити що розміри посадових окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховується виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В п. 4 Постанови в редакції з 21.02.2018 - установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням (спеціальним) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
В даному пункті Постанови внесено зміни в абз. 1 п. 4 лише Постановою КМ України № 481 від 12.05.2023 та викладено в редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Жодних зазначень в абз. 1 п. 4 Постанови про скасування, зміну відміну положень не має.
Також представник відповідача посилається, що позивачем пропущений строк на звернення із позовом до адміністративного суду.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
30.05.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої вказано, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.
Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, відповідач встановлюючи позивачу розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, керувався правової нормою, яка є нечинною.
Тому представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, військового квитка та посвідчення УБД.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 01.07.2016 № 187 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків, були зараховані до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_5 : 1.4.1. солдат ОСОБА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, який прибув з військової частини польова пошта НОМЕР_6 до пункту постійної дислокації, з 01 липня 2016 року зарахувати до списків особового складу, та на всі види забезпечення. Призначити на посаду водій-електрик транспортного відділення зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, BOC 837058A (3038) i вважати таким, що 3 01 липня 2016 року справи та посаду прийняв i приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.10.2018 № 318 вважати такими, що вибули із списків особового складу військової частини НОМЕР_7 : старший солдат ОСОБА_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу №288-РС від 31.10.2018), вважати, що справи та посаду здав, направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 31 жовтня 2018 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. У Збройних Силах з 29.04.2016 по 31.10.2018.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.01.2020 № 35 військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом на посадах рядового та старшинського складу, наказом командира військової частини НОМЕР_7 (по особовому складу) №25-PC від 31.01.2020 увільнено від займаних посад i призначено, зокрема, старшого солдата ОСОБА_1 , водія-номера обслуги зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, командиром відділення зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (2511), BOC-156182A. Вважати таким, що з 31 січня 2020 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.02.2023 № 40 солдата ОСОБА_1 командира відділення 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_7 з 31 січня 2023 року у зв'язку з скороченням штатних посад.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.02.2023 № 42 повернуто з розпорядження та призначено солдата ОСОБА_1 , оператора відділення управління зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Вважати таким, що з 11 лютого 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з тарифним розрядом 4, шпк «солдат».
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2023 № 148 вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , оператор відділення управління зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , призначений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №258-РС від 23.05.2023 на посаду стрільця-зенітника зенітного взводу зенітної артилерійської батареї окремого зенітного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_8 , ВОС - 104916A і вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби. З 28 травня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключено з 29 травня 2023 року.
З довідок про нарахування та утримання грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022, 2023 роки слідує, що обчислення грошового забезпечення позивача проводилось із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Зазначена обставина також не заперечується відповідачем.
23.12.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Єнокян К.Л. звернулася до командира в/ч НОМЕР_9 з заявою, в якій просила провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та розміру допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, а також грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, у разі їх виплати за період служби: з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 20.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 01.01.2023, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Листом від 08.01.2025 № 1/14 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що на виконання нормативно-правових актів та в межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2020-2023 роки, Міністром оборони України були встановлені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням (далі - ПО та ОВЗ), обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн, як це передбачено Постановою № 704. Розміри ПО, ОВЗ шляхом множення розміру 50 відсотків рівня мінімальної заробітної плати, на відповідний тарифний коефіцієнт, для військовослужбовців Збройних Сил України не встановлювалися, оскільки пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» заборонено використання мінімальної заробітної плати в якості розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України № 2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України Постановою № 704 затвердив, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 1).
Згідно з пунктом 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
У пункті 4 Постанови № 704 - у первинній його редакції, яка діяла до набрання чинності Постанови № 103 - було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Примітка додатку 1 до Постанови № 704 у цьому зв'язку повторювала нормативні положення пункту 4, а саме: «1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень».
Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.
Проте вже 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отож на момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв'язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: «1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.
А проте, ще до ухвалення зазначеної постанови № 1038 Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.
Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.
Таким чином, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Аналогічний висновок мститься в постанові Верхового Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.
Натомість, як зазначалось відповідачем, застосовувався розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, а не встановлений законом на 1 січня календарного року у 2022 та 2023 роках.
Серед іншого, Верховний Суд при розгляді справи № 420/6572/22 у постанові від 15 березня 2023 року дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), № 120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), № 440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).
Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 (на яку є покликання у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21) відображена також у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, спір у якій - подібно до цієї справи - стосувався перерахунку і виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29 січня 2020 року по 6 листопада 2020 року відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у зв'язку з ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18.
У справах, про які йдеться вище, правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Також суд вважає, що при розгляді цієї справи має буди врахований правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, та повторений у постановах, зокрема, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, при застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704.
Спираючись на цей висновок, можна дійти висновку, що посадовий оклад позивача та його оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 19.07.2022 по 19.05.2023 мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).
Так, суд зауважує, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» визначено внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
“4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
3. Установити, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Постанова КМУ від 12.05.2023 № 481 набрала чинності 20.05.2023.
Тобто, починаючи з 20.05.2023, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
Суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 постанови №481, не змінює правового регулювання відносин, що виникли до її прийняття, а саме в межах спірних правовідносин - з 19.07.2022 по 19.05.2023.
З огляду на вищевикладене, за періоди з 19.07.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 позивач мав право на нарахування грошового забезпечення з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року відповідно, однак нарахування відповідачем були здійснені неправильно.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд зазначає, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) цих видів грошового забезпечення, в залежності від дати їх нарахування та редакції постанови № 704 на таку дату.
Так, підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 1 розділу ХХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 розділу ХХХІІІ Порядку № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Абзацом першим пункту 6 розділу ХХХІІІ Порядку № 260 передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
З довідок про нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022, 2023 роки слідує, що матеріальна допомога на оздоровлення нарахована позивачеві у липні 2022 року у розмірі 14957,20 грн, у квітні 2023 року у розмірі 22023,08 грн.
При цьому суд зауважує, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №360/73/25 вже вирішено питання про перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, тому позовні вимоги в частині зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення належать до задоволення лише за 2023 рік.
Пунктом 1 розділу XXIV «Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (абзац перший пункту 7 розділу XXIV Порядку № 260).
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (абзац третій пункту 7 розділу XXIV Порядку № 260).
З довідок про нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022, 2023 роки слідує, що матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань нарахована позивачеві у листопаді та грудні 2022 року у розмірі 600,00 грн та 7321,77 відповідно. У 2023 році така матеріальна допомога не нараховувалась та не виплачувалась.
При цьому суд зауважує, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №360/73/25 вже вирішено питання про перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 складових грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу та/або окладу за військове звання, з 19.07.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок складових грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу та/або окладу за військове звання, з 19.07.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення суду.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що з урахуванням висновків постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 строк звернення згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України позивачем не пропущений.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Єнокян Катерини Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 складових грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу та/або окладу за військове звання, з 19.07.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок складових грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу та/або окладу за військове звання, з 19.07.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун