10 липня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/824/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.04.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.04.2022 року «індексації-різниці» грошового забезпечення 4 463,15 гривень в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а також невиплати «поточної» індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.04.2022 року «індексацію-різницю» грошового забезпечення 4 463,15 гривень в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, а також «поточну» індексацію грошового забезпечення.
Ухвалою від 19.05.2025 відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.06.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого зокрема було додано довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.04.2022.
Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, вважає за доцільне перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини четвертої цієї статті докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з частинами шостою-сьомою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до положень Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання (стаття 129-1). Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення КС України від 30.06.2009 № 16-рп/2009).
Обов'язковість виконання рішення суду гарантується встановленням відповідальності за його невиконання.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною шостою статті 260 КАС України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.02.2018, що позбавляє можливості суд здійснити обрахунок «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.04.2022.
Таким чином, для повного та всебічного з'ясування обставин справи суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати суду довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.02.2018.
Враховуючи викладене, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за доцільне перейти із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Подальший розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.
Призначити у справі підготовче засідання на 05 серпня 2025 року на 10 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: вулиця Академіка Янгеля, 4, місто Дніпро.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк до 04 серпня 2025 року надати суду довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.02.2018.
Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.О. Свергун