про залишення позову без розгляду
10 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/13613/18
провадження № 2-іс/340/66/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 41348526)
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дійсним дозволу,
Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, у якому просить:
- визнати дійсним до 30 серпня 2021 року дозвіл №49952-15 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, а саме щита, що стоїть окремо, за адресою АДРЕСА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати п.287 Додатку до Наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради "Про демонтаж рекламних засобів" №267 від 21.03.2018 р. щодо демонтажу щита, що стоїть окремо, за адресою АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 , дозвіл № НОМЕР_2 .
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 судом прийнято справу до провадження.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 розгляд справи розпочато спочатку та вирішено його здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2025 р.
Судом було вирішено повідомити позивача про рух справи №826/5854/16 шляхом публікації оголошення на офіційному веб порталі Судова влада України.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 р. відкладено розгляд справи на 10.07.2025 р.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
В судове засідання позивач до суду повторно не прибув, причини неявки суду не повідомив.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п'ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21 (провадження№ 11-156заі23).
Оскільки позивач, який належним чином був повідомлений про час, дату і місце судового засідання, не з'явився в судові засідання для розгляду справи, призначені на 16.06.2025 та 10.07.2025, не надав доказів поважності причин неявки, не подав заяви про розгляд справи без участі, а також ураховуючи що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, суд виснує про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Крім цього, позивач маючи вдосталь часу між датами судових засідань, за весь цей період не виявив інтересу ані до перебігу розгляду цієї справи, ані до заяв по суті спору, які надали інші учасники справи.
Також, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Доречно зважити також на правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі “Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №990/147/23.
За правилами частини третьої та четвертої статті 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 240, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА