про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4656/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітанівське зернозберігальне підприємство» до Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітанівське зернозберігальне підприємство» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00010272300 від 06 лютого 2025 року винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітанівське зернозберігальне підприємство» (25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 6/2, Код в ЄДРПОУ 34724540) зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 10 448 533 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №00010272300 від 06 лютого 2025 року, яким зменшено від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 10 448 533 грн., Товариство скористалось правом на досудове врегулювання спору та керуючись положеннями ст. 55 та ст. 56 Податкового кодексу України подало адміністративну скаргу до Державної податкової служби України (вх. ДПС України від 21.02.2025 № 7876/6). За результатами розгляду адміністративної скарги 17.04.2025 року ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 10763/6/99-00-06-01-01-06 від 17.04.2025 року, яким оскаржуване ППР залишено без змін, а скаргу - без задоволення (далі - Рішення ДПС України). Рішення за результатами розгляду скарги Товариство отримало 22.04.2025 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 сформулював такий правовий висновок - Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №00010272300 від 06 лютого 2025 року, яким зменшено від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 10 448 533 грн., Товариство скористалось правом на досудове врегулювання спору та керуючись положеннями ст. 55 та ст. 56 Податкового кодексу України подало адміністративну скаргу до Державної податкової служби України (вх. ДПС України від 21.02.2025 № 7876/6).
За результатами розгляду адміністративної скарги 17.04.2025 року ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 10763/6/99-00-06-01-01-06 від 17.04.2025 року, яким оскаржуване ППР залишено без змін, а скаргу - без задоволення (далі - Рішення ДПС України). Рішення за результатами розгляду скарги Товариство отримало 22.04.2025 року.
Отже, відлік строку звернення до суду з даним позовом розпочинається з 17 квітня.2025 та складає 1 місяць, тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся лише 07 липня .2025, тобто поза межами одномісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано суду заяви про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску.
Згідно статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітанівське зернозберігальне підприємство» до Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА