про залишення заяви без розгляду
09 липня 2025 року м. Київ № 320/34690/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК», керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» Сердюка Володимира Олександровича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, 09.07.2025 звернулося до суду із заявою в порядку статті 289-2 КАС України про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» Сердюку Володимиру Олександровичу.
Загальними нормами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з'ясовує питання про те, чи подано позов у строк, установлений законом.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
При цьому, статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон № 1914-IX).
Крім цього, Законом №1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Отже, п. 7 ч. 1 ст. 283 КАС України передбачає право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 ПК України.
Також вказаним Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Усі наведені норми введено у дію згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.
Встановлені обставини справи свідчать, що у зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючий орган за місцем обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» сформував податкову вимогу форми «Ю» від 01.10.2024 №0020459-1302-2615, яка надіслана платнику податків рекомендованим листом та повернута до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання 27.10.2024.
Відповідно до абз. 1,4 п. 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, вимога про сплату боргу форми «Ю» від 01.10.2024 №0020459-1302-2615 вважається врученою 27.10.2024.
Відповідно 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули 23.06.2025.
При цьому заявник звернувся до суду із заявою 09.07.2025.
Статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Таким чином, норма частини 2 статті 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі статтею 122 КАС.
Суд звертає увагу на те, що норма ст. 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені частиною 2 статті 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, який дозволяє уникнути передчасного звернення до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п. 87.13 ст. 87 ПК України, та в разі її подання - з дотриманням вимог ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Отже, незалежно від формулювання назви такої заяви (позовна заява чи заява) така має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Застосування до даної категорії заяв тримісячного строку звернення до суду, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України фактично нівелює віднесення законодавцем даної категорії справ до таких, які потребують термінового розгляду.
Оскільки, 240-ий день з дня вручення податкової вимоги форми «Ю» від 01.10.2024 №0020459-1302-2615 закінчився 23.06.2025, то строк звернення до суду із цим позовом сплив 24.06.2025.
Відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених зокрема статтею 283 цього Кодексу, не поширюються правила частини другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 270 КАС України, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
За таких обставин, оскільки заява подана з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, який в силу приписів ст. 270 КАС України не може бути поновлений, остання підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 270, 283, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК», керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» Сердюка Володимира Олександровича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Білоус А.Ю.