про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
09 липня 2025 року 760/14956/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та Національної поліції України щодо внесення інформації про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 як про порушника правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Національну поліцію України (ЄДРПОУ 40108578) видалити інформацію про порушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 правил військового обліку із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в т.ч. із систем « ІНФОРМАЦІЯ_4 »/«Резерв+») та ІКС «ІПНП України» відповідно, а також привести у відповідність відомості згідно довідки військово-лікарської комісії та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 27.12.2022;
- стягнути виключно із ІНФОРМАЦІЯ_2 усі судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань.
Одночасно із пред'явленням позову до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалами Солом'янського районного суду міста Києва від 09.06.2025 заяву позивача про забезпечення позову та адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 760/14956/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Судом встановлено, що у заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки і їх територіальним підрозділам на території України, спільно із працівниками Національної поліції України (їх структурними та територіальними підрозділами) вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в т.ч. щодо призову на військову службу, переміщення до ТЦК, ВЛК, в/ч, навчальних центрів, та інших дій, до моменту набрання законної сили судового рішення у справі за адміністративним позовом від 02.06.2025.
В обґрунтування заяви зазначено, що у разі незабезпечення позову при задоволенні позовних вимог, буде неможливо виконати рішення суду про видалення відомостей із інформаційних систем про порушення правил військового обліку, що виключає доцільність самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву. Окрім цього, вказано, що при затриманні позивача при наявності «розшуку», його буде мобілізовано.
Позивач вважає, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця (не військовозобов'язаного), що унеможливить реалізацію права на виключення із військового обліку як військовозобов'язаного, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки статус не придатного до військової служби сам по собі унеможливлює несення військової служби.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Предметом спору у цій справі є протиправні, на думку позивача, дії відповідачів щодо внесення інформації про позивача, ОСОБА_2 , як про порушника правил військового обліку.
У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки і їх територіальним підрозділам на території України, спільно із працівниками Національної поліції України (їх структурними та територіальними підрозділами) вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією позивача, в т.ч. щодо призову його на військову службу, переміщення до ТЦК, ВЛК, в/ч, навчальних центрів, та інших дій.
При цьому, позивач не оскаржує у позовній заяві дії відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Такі дії відповідача не є предметом заявленого спору.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії не відповідає порушеному праву позивача за захистом якого він звернувся до суду.
Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Таким чином, обраний заявником спосіб забезпечення позову за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Парненко В.С.