08 липня 2025 року м.Київ №320/19177/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/3/15147 від 21.06.2023 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/3/15147 від 21.06.2023 року, про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та направлено до відповідача нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з урахуванням як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення. На переконання позивача, орган Пенсійного фонду України має здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки, починаючи з 01.01.2018, а не лише з 01.04.2019, у зв'язку з чим звернувся із заявою про здійснення перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку. На думку позивача, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що змусило його звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить копія паспорту.
Позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону №2262.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Однак, відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку пенсії з посиланням на відсутність правових підстав для цього.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно зі статтею 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, саме Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
13.02.2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У пункті 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 зазначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку № 45 наявна форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Також, пунктом 1 Постанови № 103 приписано перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до Постанови № 704.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Враховуючи викладені обставини, на час виникнення спірних правовідносин (звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019), був відсутній будь-який нормативний акт, який би обмежував коло складових грошового забезпечення колишніх військовослужбовців для обчислення перерахованої пенсії, у порівнянні зі статтею 43 Закону № 2262-XII, позаяк відповідні норми Постанови № 103 та Порядку № 45 були визнані нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Суд зазначає, що вирішуючи спір у даній справі слід застосовувати безпосередньо частину четверту статті 63 Закону № 2262-XII у взаємозв'язку з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визначає, що пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з 05.03.2019 (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Отже, право позивача на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, у заявлених спірних правовідносинах виникло саме з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року було залишено без змін.
Також суд зазначає, що Верховний Суд не відступав від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.
Отже, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 до 31.03.2019 (проміжку часу, що передує даті збільшення грошового забезпечення).
Окрім того, слід зазначити, що попри чинність у період з 01.01.2018 до 31.03.2019 постанови №103 Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22).
Суд звертає увагу, що для цілей перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018, а не 05.03.2019.
У даному випадку доказів видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.03.2018 до суду не надано та судом не встановлено.
Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
В оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 був вказаний розмір премії, який у 2019 році визначався в залежності від тарифного розряду військовослужбовця.
Тарифні розряди, у свою чергу, були встановлені наказом Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90.
Так, згідно з телеграмою Міністра оборони від 28 грудня 2018 року №248/9240 з 1 січня 2019 року у Збройних Силах та у Державній спеціальній службі транспорту були встановлені щомісячні премії у розмірах згідно з Додатком 1 до цієї телеграми. Зокрема, для військовослужбовців з вислугою років понад один рік встановлені такі розміри премії (у відсотках до посадового окладу) залежно від тарифного розряду:
- 1 - 161%;
- 2 - 150%;
- 3 - 138%;
- 4 - 130%;
- 5 - 123%;
- 6 - 116%;
- 7 - 110%;
- 8 - 105%;
- 9 - 100%;
- 10 - 95%;
- 11 - 91%;
- 12 - 87%;
- 13 - 84%;
- 14 - 77%;
- 15 - 70%;
- 16 - 65%;
- 17 - 60%;
- 18 - 57%;
- 19 - 53%;
- 20 - 47%;
- 21 - 41%;
- 22 - 40%;
- з 23 по 60 - 35%.
Саме у такому розмірі була визначена премія позивача в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Натомість у 2018 році (зокрема, станом на 01.03.2018) преміювання військовослужбовців регулювалося розділом ХХХІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказ Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі - Інструкція №260).
Так, відповідно до пунктів 31.1-31.4 Інструкції №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.
Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Конкретні показники позбавлення військовослужбовців премії повністю або частково встановлюються в межах випадків, передбачених пунктом 31.5 цієї Інструкції.
Розміри премії, але не менше 10 відсотків посадових окладів, установлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження служби.
Для визначення розміру премії враховуються:
норми грошового забезпечення відповідно до законодавства;
спискова чисельність військовослужбовців.
Орієнтовна спискова чисельність військовослужбовців у розрізі бюджетних програм та категорій особового складу визначається Генеральним штабом Збройних Сил України за станом на початок року та за кожен місяць року та доводиться до відома Департаменту фінансів Міністерства оборони України протягом тижня після затвердження Державного бюджету України на відповідний рік.
Протягом року залежно від стану використання фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, розмір премії може бути переглянутий.
Преміювання здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.
Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.
Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що вказаний у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 розмір премії, який був визначений на підставі телеграми Міністра оборони від 28 грудня 2018 року №248/9240 та встановлений з 1 січня 2019 року, не може бути врахований для перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Відповідно, передумовою для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 має бути довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, докази наявності якої суду надані не були.
Посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, суд не приймає до уваги, оскільки у згаданій постанові лише відтворено зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, без врахування вищевказаних фактичних обставин цього спору.
У вказаному рішенні судом не досліджувалося питання належності довідки для перерахунку пенсії (її форма та зміст, зокрема, станом на який момент видано повноважним органом довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії).
Окрім того, правового висновку про правомірність перерахунку з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в т.ч. обґрунтування правових підстав для такого перерахунку саме відповідачем, вказані постанови не містять, а лише підтверджують право особи на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704, з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Велика Палата Верховного Суду, об'єднані палати, палати касаційних судів Верховного Суду наділені виключними повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції з огляду на те, що в протилежному випадку це означало б неможливість виправлення судом своєї власної передчасної або «застарілої» позиції, викликаної, наприклад, нечіткістю закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до неоднакового тлумачення норм права, або виключало б можливість динамічного розвитку суспільних правовідносин та права; за певних обставин відступ від попередніх правових позицій суду касаційної інстанції узгоджується з уже усталеним виробленим у праві цивілізаційним підходом, згідно з яким «truthorstability - truthispreferable» (при конкуренції між правдивим (правильний, справедливим) і стабільним пріоритет варто віддавати першому).
Згідно приписів статей 37 та 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Так, відповідно до частини другої статті 356 КАС України у постанові Великої Палати Верховного Суду має міститися вказівка про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася палата, що передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому, у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22 відсутній висновок колегії суддів Верховного Суду про необхідність відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 та справа №380/103/22 не передавалась на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Аналогічного правового висновку при розгляді справ подібної категорії дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постановах від 27 травня 2024 року у справі № 580/1198/24, від 27 травня 2024 року у справі № 580/11138/23, від 24 травня 2024 року у справі № 580/538/24, від 24 травня 2024 року у справі № 320/44061/23, від 23 травня 2024 року у справі № 620/18025/23, від 22 травня 2024 року у справі № 620/17527/23, від 22 травня 2024 року у справі № 620/459/24, від 22 травня 2024 року у справі № 580/12205/23, від 22 травня 2024 року у справі № 620/16621/23, від 21 травня 2024 року у справі № 320/38812/23, від 20 травня 2024 року у справі № 580/1299/24, від 20 травня 2024 року у справі № 320/42586/23 та інших.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати суд залишає за позивачем.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.