36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.03.2007р. Справа № 19/183а
за позовом Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Комсомольськ
до Приватного підприємства "Сервіс-житло", м. Комсомольськ
про стягнення 91 755,65 грн.
Суддя Т.М. Безрук
Представники:
від позивача: Бондаренко Л.П., Дерій С.М.
від відповідача: Бігай Т.О., Прокопенко Т.В.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з 91 755,65 грн., у тому числі 34 356,38 грн. основного боргу згідно договорів на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію від 30.12.2000р. та від 01.10.2004р. № 56, та 57 399,37 грн. - пені за період 17.06.2005р. - 16.06.2006р.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що згідно договору на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію від 30.12.2000р. та договору на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію №56 від 01.10.2004р. позивачеві надавалися послуги з водопостачання та водовідведення; за період серпень 2000р. - січень 2005р. згідно вказаних договорів позивачеві надавалися вказані послуги, за які позивач не розрахувався в повному обсязі; заборгованість становить 34 356,38 грн.; в зв»язку з викладеним згідно умов вказаних договорів відповідачу нараховано 57 399,37 грн. - пені за період 17.06.2005р. - 16.06.2006р.
В уточненнях від 09.10.2006р. №620/01 періоду виникнення заборгованості та уточнення періоду нарахування від 05.02.2007р. № 107/01 (помісячних розрахунках боргу), наданих суду позивачем, загальна сума основної заборгованості відповідача визначена позивачем в розмірі 33981,06 грн.
Відповідач у відзиві позов не визнає, посилаючись на те, що договір від 30.12.2000р. є неукладеним; позивачем пропущені строки позовної давності. В письмових доповненнях до відзиву на позовну заяву Відповідач визнає заборгованість в сумі 2 527 грн. 75 коп., що утворилась з червня 2003р. до травня 2006р.
У справі оголошувалась перерва з 06.02.2007р. до 01.03.2007р.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 01.03.2007р. судом оголошено вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд в с т а н о в и в :
Договір на відпуск води з комунального водопроводу та прийому стоків в комунальну каналізацію від 30.12.2000р., на який посилається позивач як на підставу позову, підписаний відповідачем з відміткою про наявність протоколу розбіжностей. Протокол розбіжностей сторонами не узгоджений.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР 1963р., що був чинний на момент підписання договору від 30.12.2000р. договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Оскільки, між Позивачем та Відповідачем не було досягнуто згоди по істотних умовах договору від 30.12.2000р., тому останній є неукладеним.
Факт неукладення сторонами договору від 30.12.2000р. встановлено також рішенням господарського суду Полтавської області від 12.12.2001р. по справі №4/595, і приймається судом до уваги згідно ч.2 ст.35 ГПК України.
Заяви про зміну підстав позову позивачем суду не надавалося.
Згідно п.8 ст.181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним(таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються за нормами Цивільного кодексу України.
Крім того позивачем включено до позову 3040,06грн. - заборгованість за період серпень -грудень 2000р., коли письмовий договір між сторонами не укладався.
Враховуючи, що підставою позову про стягнення боргу за період серпень 2000р. -вересень 2004р. позивачем визначено саме договір від 30.12.2000р., позовні вимоги в цій частині про стягнення 28920,62 грн. та нарахованої на дану суму пені є необгрунтованими.
Також, між Позивачем та Відповідачем 01.10.2004р. укладений договір № 56 про поставку питної води з комунального водопроводу і прийому стоків в комунальну каналізацію, відповідно до умов якого позивач (поставник) зобов'язується забезпечити відповідача (абонента) питною водою, а також та приймати стоки в комунальну каналізацію.
Пунктом 10 Договору № 56 від 01.10.2004р. сторони визначили, що розрахунок за послуги з водопостачання та водовідведення і непродуктивне використання води повинні оплачуватися абонентом в 10ти денний строк після одержання рахунку.
За період жовтень 2004р. - травень 2006р. позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 6089,86грн., що підтверджується двостороннє підписаними актами прийняття послуг, рахунками - фактурами, та не заперечується сторонами.
Відповідач одержані послуги оплатив частково -на суму 1029,42 грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями.
Залишок боргу в сумі 5060,06 грн. відповідачем не сплачений.
Посилання відповідача на проведення оплати в більшому розмірі за даний період судом відхиляється з огляду на наступне.
В ході судового розгляду сторонами було подано графік виставлення рахунків Позивачем та їх сплатою Відповідачем.
Відповідно до поданих графіків, спірними між Позивачем та Відповідачем сумами є суми, що були виставлені згідно рахунків - фактур: 1) № 313 від 28.02.2005р. на суму 301,86 грн.;
2) № 573 від 31.03.2005р. на суму 474,72 грн.;
3) № 821 від 28.04.2005р. на суму 216,72 грн.;
4) № 1265 від 30.06.2005р. на суму 188,34 грн.;
5) № 1511 від 28.07.2005р. на суму 208,98 грн.;
6) № 1712 від 31.08.2005р. на суму 337,98 грн.;
7) № 1999 від 28.09.2005р. на суму 265,74 грн.;
8) № 2264 від 27.10.2005р. на суму 259,73 грн.;
9) № 2473 від 28.11.2005р. на суму 192,94 грн.;
10) № 2774 від 27.12.2005р.на суму 70,50 грн.;
11) № 628 від 29.03.2006р. на суму 345,07 грн.
Позивач наполягає на тому, що зазначені суми Відповідачем не були сплачені, Відповідач стверджує, що рахунок-фактура № 313 від 28.02.2005р. була сплачена ним, що підтверджується платіжним дорученням № 63 від 07.02.2005р., проте, дослідивши зазначений вище платіжний документ, судом встановлено, що платіжним дорученням № 63 було сплачено 178,02 грн. на підставі рахунку № 131, що виставлявся Позивачем в попередньому періоді. Таким чином, рахунок-фактура № 313 від 28.02.2005р. на суму 301,86 грн. Відповідачем сплачена не була.
Стосовно рахунків-фактур № 573, № 821, № 1265, № 1511, № 1712, № 1999, № 2264, № 2473, № 2274, № 628 Відповідач наполягає на тому, що вони були сплачені платіжним дорученням № 179 від 01.04.2005р. Позивач визнає, що платіжним дорученням № 179 Відповідачем було сплачено 5 870,00 грн., проте призначення платежу, що містить даний платіжний документ, Відповідачем зазначено: "За воду та каналізацію згідно рах. № б/н від 29.01.2004р.- 29.01.2005р в т.ч. ПДВ - 978,33". Позивач посилається на те, що зазначений рахунок ним не виставлявся відповідачу. Зважаючи на існування заборгованості відповідача перед позивачем, зазначена сума була правомірно зарахована на погашення заборгованості за попередні періоди. Відповідачем необґрунтованість такого зарахування не була доведена, а тому суд приходить до висновку, що рахунки-фактури, що зазначені вище, Відповідачем сплачені не були.
Таким чином, за період жовтень 2004р. - травень 2006р. заборгованість відповідача що складає 5 060,44 грн.
Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Крім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 57 399,27 грн. (розрахунок пені Позивачем - в матеріалах справи).
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у зв'язку із наступним.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, за період 17.06.2005р. до 17.08.2005р. нарахування пені здійснено Позивачем неправомірно, оскільки строк позовної давності за цей період сплинув, і про застосування позовної давності є заява відповідача.
При розрахунку пені за період з 17.08.2005р. до 16.06.2006р., то суд виходить із наступного. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999р. суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. При цьому, згідно п. 19 Договору від 01.10.2004р. № 56 за несвоєчасні розрахунки за надані постачальником (Позивачем по справі) послуги, з Абонента (Відповідача по справі) стягується пеня в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми платежу, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в той період.
Крім цього, Позивачем розрахунок пені здійснено без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України стосовно припинення нарахування штрафних санкцій через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому розрахунок штрафних санкцій (пені) здійснено Позивачем із необґрунтованим завищенням їх розміру.
Враховуючи вищевикладене, а також наявну заборгованість за період жовтень 2004р. -травень 2006р. (період дії договору №56 від 01.10.2004р.), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені є обґрунтованими в сумі 213,08 грн.
В іншій частині у вимоги щодо стягнення пені слід відхилити як неправомірні.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 5 060,44 грн. основного боргу та 213,08 грн. пені; в іншій частині у позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Сервіс-Житло" (адреса: 39800, м. Комсомольськ, вул. Леніна, 75, р/р 26002055230798 КВ ПФГРУ "Приватбанк" в м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 30901900) на користь Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (адреса: 39800, м. Комсомольськ, вул. Портова, 27, р/р 26004301550003 в ПІБ м. Комсомольська, Полтавської області, МФО 331133 код ЄДРПОУ 24388032) 5 060грн.44коп. основної заборгованості, 213грн.08 коп. пені, 55грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита, 7грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. В іншій частині -у позові відмовити.
СУДДЯ Т.М. БЕЗРУК
Рішення підписано: