10 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/23414/24
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового-повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.10.2024 року за №00248482304.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач дійшов помилкового висновку про початок відліку граничного строку сплати штрафу за неподання документації з трансфертного ціноутворення за 2020 звітний рік та застосування штрафної санкції передбаченої пунктом 120.3 статті 120 ПК України.
Вказує, що оскільки позивач самостійно не проводив оплату штрафу передбаченого пунктом 120.3 статті 120 ПК України, а податкове повідомлення-рішення від 09.06.2023 року за №000105282304, яким до платника податків застосовано фінансову санкцію в розмірі 420 400,00 грн. до цього часу не набуло статусу узгодженого, у зв'язку з оскарженням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року в апеляційній інстанції, тому контролюючий орган не мав законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує, що контролюючим органом було зафіксовано факт неподання документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік на запит ДПС. При цьому, згідно норм ПКУ сплата фінансових санкцій не звільняє платників податків від обов'язку подання документації з трансфертного ціноутворення. Вважає, що статтею 39 ПКУ не встановлено виключень та випадків щодо неподання документації з трансфертного ціноутворення. Зауважує, що норми ПКУ не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п. 120.3. ст.120 ПКУ у разі триваючого невиконання платником обов'язку з подання звіту та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2-4 п. 120.3 ст.120 ПКУ. Названий обов'язок є безальтернативним та поки особа не подасть звіт, вона вважається такою, що не виконала цей обов'язок незалежно від часу проведення контрольованої операції.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025, з 02.06.2025 по 18.06.2025 включно, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 правосуддя не здійснювала у зв'язку із проходженням навчання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши пояснення сторін, докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області на підставі наказу №2122-п від 06.09.2024, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 та пп.78.1.15 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПКУ) (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010р. №2755-VI проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "ОДП ГРУП", за результатами якої встановлено порушення вимог пп.39.4.4, пп.39.4.6, п.39.4 ст.39 ПКУ в частині неподання документації з трансфертного ціноутворення за звітний 2020 рік після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (фінансової санкції) та Наказу МФУ від 18.01.2016 №8 "Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" (зі змінами та доповненнями), про що складено акт від 19.09.2024 №19161/06-30-2304/33063942.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.10.2024 року за №00248482304 про застосування до TOB "ОДП ГРУП" штрафної санкції в розмірі 630 600,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст.2 КАС України, суд виходить із такого.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), зокрема ст.39 "Трансфертне ціноутворення".
Згідно пп. 39.4.1 та 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Відповідно до п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Підпунктом 39.4.3 цієї статті визначено, що платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
Згідно із пп.39.4.4. цієї статті на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Відповідно до пп.39.4.6 цієї статті документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:
а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов'язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:
контрагента (контрагентів) контрольованої операції;
осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків;
осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.
Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов'язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов'язаними;
б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарської діяльності групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);
в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;
г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;
ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;
д) опис контрольованої операції та копії відповідних договорів (контрактів);
е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов'язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);
є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);
ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов'язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;
и) економічний та порівняльний аналіз:
суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;
обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті;
обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;
обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;
розрахунок діапазону цін (рентабельності);
опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті.
Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті.
У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;
і) відомості про проведене платником податку самостійне пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 цієї статті (у разі його проведення).
Згідно із п.120.3. ст.120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;
1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Як видно із матеріалів справи, контролюючим органом в ході проведення документальної виїзної перевірки було зафіксовано факт неподання TOB "ОДП ГРУП" документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік на запит ДПС від 11.01.2023 за №1009/6/99-00-23-02-01-06, про що було складено акт від 10.05.2023 №7380/06-30-23/33063942 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2023 №000105282304.
TOB "ОДП ГРУП" оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 09.06.2023 №000105282304. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 240/34429/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
При цьому, оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення №00248482304 прийнято 24.10.2024.
Суд враховує, що згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, в період проведення перевірки з 10.09.2024 року по 12.09.2024 року, за наслідком якої прийнято спірне податкове-повідомлення рішення, відповідачу було відомо про оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 09.06.2023 №000105282304 в судовому порядку (провадження у справі відкрито 19.12.2023).
Таким чином, станом на час проведення перевірки штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2023 №000105282304 не були узгодженими, тобто граничний строк сплати штрафу не настав, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафу за неподання платником податків звіту про контрольовані операції з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати попереднього штрафу.
Відповідач вважає, що норму абз.6-7 п. 120.3. ст.120 ПК України - "після спливу 30 календарних днів, наступним за останнім днем граничного строку сплати штрафу" слід розуміти як загальний строк в 10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення від 09.06.2023 №000105282304, без прив'язки до строків узгодження грошового зобов'язання (сплати штрафу).
Водночас, суд не може погодитись із даним твердженням, оскільки податкове повідомлення-рішення від 09.06.2023 №000105282304, яким контролюючим органом застосовано штраф за неподання звіту з трансфертного ціноутворення, може бути на загальних підставах оскаржено в судовому порядку, тому відлік десятиденного строку для сплати штрафу розпочнеться із дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами такого оскарження, а не з дня отримання податкового повідомлення-рішення, як помилкового вважає відповідач.
Слід зазначити, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від від 17.12.2024 у справі №240/34429/23 за результатами апеляційного перегляду визнано протиправним та скасовано винесене Головним управлінням ДПС у Житомирській області податкове повідомлення-рішення №000105282304 від 09.06.2023 року.
Зазначене додатково підтверджує висновок суду, що на момент застосування наступного штрафу, визначеного абз.6-7 п. 120.3. ст.120 ПК України, попередньо визначена сума штрафу має бути узгодженою, адже скасування першого податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу нівелює наступні рішення контролюючого органу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 24.10.2024 року №00248482304 прийнято Головним управлінням ДПС у Житомирській області всупереч ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням вимог ч.1 ст.139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 9459 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 24.10.2024 року за №00248482304.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" 9459 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 10 липня 2025 р.
10.07.25