Справа № 522/16804/23
Провадження 1-кп/522/1826/25
03 липня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового зсідання - ОСОБА_2 ,
при розгляді у підготовчому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023164500000173 від 09.06.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця за національністю, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
суд-
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження №12023164500000173 від 09.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження обрано не було.
В судові засідання, обвинувачений ОСОБА_3 , який був повідомлений належним чином не з'являвся, про поважність причин своєї неявки у судові засідання суд не повідомляв.
03.07.2025 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси за клопотанням прокурора надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке також було подано прокурором до суду. Крім того, обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук.
У подальшому, 03.07.2025 року, обвинувачений ОСОБА_3 добровільно з'явився до суду, про що відповідно до вимог ст. 190 КПК України було повідомлено прокурора, а ухвала суду про дозвіл на затримання з метою приводу втратила закону силу. Судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відновлено.
До суду прокурором було подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, так як існують ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, та до обвинуваченого неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню ризикам та належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Так, прокурором заначено, що обвинувачений ОСОБА_3 переховується від суду. Крім того, у кримінальному провадженні не досліджено усіх доказів, а тому при обрані обвинуваченому міри запобіжного заходу не пов'язаної з триманням під вартою, існують ризики незаконного впливу на потерпілу особу та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість. Сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , обравши останньому більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов такого висновку.
У відповідності до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, санкція якої передбачає максимальне покарання у виді 3 років позбавлення волі, та яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду.
Крім цього, обвинувачений може незаконно впливати різними способами для викривлення або зміни показів потерпілим у цьому кримінальному провадженні, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином на думку суду є необґрунтованим прокурором та не знайшов підтвердження наданими стороною обвинувачення матеріалами.
Поряд з цим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , раніше не судимий, має місце реєстрації та на теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а отже застосування до нього найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вкрай негативно вплине на нього, його родину та буде не дотримано ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - право на повагу до приватного і сімейного життя та не відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини, (далі ЄСПЛ).
Враховуючи наведене, застосування запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків та забезпечить виконання завдання кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
При цьому суд зважає на практику ЄСПЛ, що за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт, прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 §1(с) Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії»). Тому суддя вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту найбільш відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло цілодобово з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 186, 194, 195, 315, 372, 376 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 01.09.2025 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, (крім часу який витрачається на прибуття до суду та випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану).
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати покладені обов'язки, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали до 01.09.2025 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: