Справа № 509/304/25
10 липня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України,-
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строк дії якого спливає.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України - за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Обвинувачені та захисник проти задоволення клопотання заперечують та захисником було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню, а клопотання захисника таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як видно з клопотання прокурора, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а зокрема, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речові докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Тримання під вартою обвинуваченого, яз запобіжний захід, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зокрема, відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, імовірне вчинення ОСОБА_5 злочинів з корисливих мотивів, пов'язані з збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, саме під час дії режиму воєнного стану в державі, за обставин, як вони викладені у обвинувачені, свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, в зв'язку з чим суд вважає, що визначений раніше розмір застави 661 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2001508 гривень не підлягає зміні та зможе забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника відмовити.
Запобіжний захід - тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 08.09.2025 року.
Визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 01.11.2024 року розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 661 (шістсот шістдесят одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2001508 (два мільйона одна тисяча п'ятсот вісім) гривень - залишити без змін.
Роз'яснити обвинуваченому, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати по першому виклику до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, обвинуваченим, експертами, іншими особами з приводу обставин інкримінованих кримінальних правопорушень;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1