Березівський районний суд Одеської області
10.07.2025
Справа № 494/1201/25
Провадження № 2/494/627/25
10 липня 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Рябчун А.В.,
за участю секретаря Авдєєвої С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» (далі - ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу») звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 січня 2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №173170 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися. Позивач зазначає, що ці правила є публічною офертою у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Позивач зазначає, що відповідно до вказаного кредитного договору ТОВ «Займер» надало ОСОБА_1 кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов'язки, передбачені договором. Так, сума виданого кредиту - 1300,00 грн., дата надання кредиту - 22 січня 2021 року, строк кредиту - 21 день, валюта - гривня, стандартна процентна ставка - 2,00 % в день або 730,00 % річних. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 21 січня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 6747,00 грн., а саме: 1 300,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 5447,00,00 грн. - заборгованість за процентами.
Посилається на те, що 28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу №01-28/2021, ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №173170 від 22 січня 2021 року в сумі 6747,00 грн., з яких: 1300,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 5447,00 грн. - сума заборгованості за процентами; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 06 червня 2025 року було скеровано запит до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
З отриманої судом 06 червня 2025 року відповіді вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 .
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 10 червня 2025 року позовну заяву ТОВ «Кеш Ту Гоу» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Відповідно до довідкового листа від 01 липня 2025 року сторони по справі в судове засідання не з'явилися, слухання відкладено на 10 червня 2025 року.
Представник позивача ТОВ «Кеш Ту Гоу» в судове засідання 01 липня 2025 року, 10 липня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 01 липня 2025 року, 10 липня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подавав.
Про судовий розгляд справи, призначений на 01 липня 2025 року, повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_1 . Про судовий розгляд справи, призначений на 10 липня 2025 року, повідомлявся шляхом опублікування оголошення на сайті судової влади та направленням судової повістки поштовим рекомендованим листом.
За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).
З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 22 січня 2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №173170 про надання коштів фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до договору кредиту №173170 від 22 січня 2021 року сума виданого кредиту - 1300,00 грн., дата надання кредиту - 22 січня 2021 року, строк кредиту - 21 день, валюта - гривня, стандартна процентна ставка - 2,00 % в день або 730,00 % річних.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 13 січня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 6747,00 грн., а саме: 1300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5447,00 грн. - заборгованість за процентами.
28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів виданого ТОВ «ПрофітГід», 22 січня 2021 року о 16:14:08 год. здійснено транзакцію №31132-48452-90393 на суму 1300,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 .
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.
Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Як встановлено судом, з дослідженого кредитного договору, його підписання відповідачем відбулось електронним підписом з одноразовим ідентифікатором та є безумовною згодою відповдача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту, з якими позичальник ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отримання кредитних коштів.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором AV3310 направлявся відповідачеві 22 січня 2021 року шляхом надіслання повідомлення на фінансовий номер +380980955951.
Судом враховано, що ТОВ «Займер» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за договором кредиту виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконував, у результаті чого заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 6747,00 грн., з яких: 1300,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 5447,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Наявність заборгованості підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором, копія якої міститься в матеріалах справи.
При цьому судом встановлено обставину перерахування суми кредиту на картковий рахунок відповідача. Так, згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів виданого ТОВ «ПрофітГід», 22 січня 2021 року о 16:14:08 год. здійснено транзакцію №31132-48452-90393 на суму 1300,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 .
Судом враховано подані позивачем докази на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 при цьому взято до уваги, що відповідач не надав заперечень з приводу поданого позову, свого розрахунку або доводів щодо неналежності поданих позивачем доказів, не надав.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що 28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов в повному обсязі.
З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «Кеш Ту Гоу», до якого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно задовольнити та стягнути з останнього на користь ТОВ «Кеш Ту Гоу» заборгованість у розмірі 6747,00 грн., з яких: 1300,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 5447,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кеш Ту Гоу» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн, сплачений відповідно до квитанції №3 8055 від 28 квітня 2025 року.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
30 червня 2025 року представником позивача подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
При вирішенні питання що стягнення правничої допомоги суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-5 статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частин 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України). Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави.
За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Позивачем на підтвердження надання правничої допомоги надано копію договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, уладений між ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчуком С.В., копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18 липня 2019 року, копію акту про отримання правової допомоги від 24 червня 2025 року на суму 10 500,00 грн., копію платіжної інструкції №3 9429 від 24 червня 2025 року на суму 10 500,00 грн., копію рахунку від 24 червня 2025 року на суму 10 500,00 грн.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює очікувані понесення позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати, суд вважає необхідним зменшити розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеш Ту Гоу» суму заборгованості за договором кредиту №173170 від 22 січня 2021 року в розмірі 6747 (шість тисяч сімсрт сорок сім) гривень 00 копійок, з яких: 1300 (одна тисяча триста) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5447 (п'ять тисяч чотириста сорок сім) гривень 00 копійок - сума заборгованості за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеш Ту Гоу» понесені судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеш Ту Гоу», адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя А. В. Рябчун