Березівський районний суд Одеської області
вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300
10.07.2025
Справа № 494/1397/25
Провадження № 1-кп/494/117/25
10.07.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області кримінальне провадження № 12025162260000332 щодо обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Данилівка Березівського району Одеської області, з середньою освітою, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-11.04.2024 року Березівським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 189 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, перебуває під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор»,
в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 289 та частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - КК України);
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи раніше засудженим 11 квітня 2024 року Березівським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, маючи не зняту та не погашеному у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та діючи повторно вчинив новий злочин за наступних обставин.09 червня 2025 року, приблизно о 02:00 год., ОСОБА_4 , прибув до неогородженої ділянки місцевості, розташованої поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Знаходячись на вказаній ділянці, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, помітив припаркований легковий автомобіль марки «ВАЗ 21061», блакитного кольору, з номерним знаком « НОМЕР_1 », який на праві власності належить ОСОБА_6 та на праві користування перебуває у ОСОБА_7 , після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 умисно, повторно, за відсутності дійсного та уявного права на його користування, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, сів за кермо вищевказаного автомобіля та з використанням ключа, який був в замку запалювання, привів у рух транспортний засіб та поїхав з місця події, тобто встанов фактичний контроль над ним, поза волевиявленням власника, чим здійснив незаконне заволодіння автомобілем марки «ВАЗ 21061», блакитного кольору, з номерним знаком « НОМЕР_1 », вартістю 28991,39 грн., який перебуває у володінні ОСОБА_7 , та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 09 червня 2025 року, приблизно о 02:00 год., під час дії на території України воєнного стану, який оголошено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, продовжено Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, що затверджений Законом України від 21.04.2022 №2119-ІХ, продовжено Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, що затверджений Законом України від 21.04.2022 №22212-ІХ, продовжено Указом Президента України від17.05.2022 року № 341/2022, що затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, що затверджений Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, продовжено Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, що затверджений Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, продовжено Указом Президента України від06.02.2023 року № 58/2023, що затверджений Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, продовжено Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, що затверджений Законом України від 02.05.2023 №3057-ІХ, продовжено Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, що затверджений Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, продовжено Указом Президента України від06.11.2023 року № 734/202, що затверджений Законом України від 08.11.2023 № 3429 IX, продовжено Указом Президента України від 05.02.2024 № 4924, що затверджений законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ, продовжено Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, що затверджений законом України від 08.05.2024 № 3684-ІХ, продовжено Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024, що затверджений Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, продовжено Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, що затверджений Законом України від 29 жовтня 2024 року№ 4024-ІХ, продовжено Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025, що затверджений Законом України від 15 січня 2025 року № 4220- IX, продовжено Указом Президента України від 15 квітня 2025року№ 235/2025, що затверджений Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-IX, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до огородженої території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні у ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через незачинені ворота, проник на вказану огороджену територію, де шляхом вільного доступу, проник до приміщення гаражу. У подальшому у вказаному гаражному приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_2 , помітив мотор для човна "Рагsun Т2.6.СВМS" потужністю 1,9 КW, SN:W08090885, б/в; акумулятор «Торlа Е-75», 75 Аh; пластикову ємність з бензином А-95 об'ємом 5 л., які ОСОБА_4 визначив предметом свого злочинного посягання. У продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та викрити його злочинні дії не може, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав мотор для човна "Рагsun Т2.6.СВМS" потужністю 1,9 КW, SN:W08090885, б/в; акумулятор «Торlа Е-75», 75 Аh; б/в, вартістю 11200 грн; акумулятор «Торlа Е-75», 75 Аh, б/в, вартістю 3600 грн; 5 л бензину А-95, вартістю 49.80 грн за 1 л., загальною вартістю 249 грн., яке належить ОСОБА_8 , які помістив до багажного відділення автомобілем марки «ВАЗ 21061», блакитного кольору, з номерним знаком « НОМЕР_1 ». У подальшому ОСОБА_4 із зазначеними речами на автомобілі марки «ВАЗ 21061», блакитного кольору, з номерним знаком « НОМЕР_1 », місце скоєння злочину залишив, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 15049 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.
На підставі вищевказаного, за сукупністю злочинів ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 та ч.4 ст. 185 КК України.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судове засідання 10.07.2025 року не з'явились, однак від них до суду надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, просили призначити обвинуваченому покарання згідно чинного законодавства.
Відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - КПК України), з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони.
Крім того, суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчинені кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та надав суду пояснення про те, яким чином ним було скоєно кримінальні правопорушення, що він щиро розкаюється у вчинені злочинів, просив суд призначити найменш суворе покарання.
Відповідно до статті 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, який характеризуються за місцем проживання посередньо, раніше судимий, на утриманні нікого не має, не перебуває на обліку у нарколога, однак перебуває на обліку у психіатра, проте,як зазначив прокурор під час судового засідання - на вчиненні дії дані перебування на обліку -не впливає.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 передбачених статтею 66 КК України, суд відносить визнання вини та щире каяття.
На думку суду, ціллю вказаного зізнання та щирого каяття є можливість отримання більш м'якого покарання, що є природним правом кожного обвинуваченого, яким обвинувачений скористався.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідно статті 67 КК України - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання.
При цьому, суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень відповідно до статті 12 КК України, позицію державного обвинувача та самого обвинуваченого, думку потерпілих, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого та наслідків діянь, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, а тому суд вважає за необхідне визнати його винним у вчиненні вищевказаний кримінальних правопорушень та призначити йому за сукупністю злочинів покарання у вигляді позбавлення волі за даними кримінальними правопорушеннями.
Разом з цим, судом встановлено, що вироком Березівського районного суду Одеської області від 11.04.2024 року ОСОБА_4 засуджений до п'яти років позбавлення волі за ч.2 ст.289 КК України та на підставі ст.75 КК України останнього звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в три роки.
Крім того, призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами покарання»: «За сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України».
У зв'язку з викладеним, враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах частин статей Кримінального кодексу України за якими кваліфіковані його діяння із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України.
Вказаний вид покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та відповідатиме цілям покарання.
Достатніх підстав для застосування статей 69 та 75 КК України суд не вбачає.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає необхідним залишити без змін у Державній установі «Одеській слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з моменту набрання вироком законної сили, та на підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме: з 09.06.2025 року (день затримання) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Крім того, із ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення:
- судової транспортно-товарознавчої експертизи, згідно висновку експерта №СЕ-19/116-25/14555-АВ від 25.06.2025 року, у розмірі 3665.60 гривень;
- трасологічна експертиза №2823-34-25 від 25.06.2025 року, у розмірі 8481.60 гривень.
Цивільні позови у кримінальному проваджені не заявлено.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 11.04.2024 року, яким обвинуваченого засуджено до 5 років позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (років) років 6 місяців без конфіскації майна.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили, та на підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме: з 09.06.2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь Держави процесуальні витрати за проведення наступних експертиз:
- транспортно-товарознавчої експертизи, згідно висновку експерта №СЕ-19/116-25/14555-АВ- АВ від 25.06.2025 року, у розмірі 3665.60 гривень;
- трасологічної експертизи №2823-34-25 від 25.06.2025 року, у розмірі 8481.60 гривень.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області по справі №494/1236/25 від 11.06.2025 року - скасувати.
Речові докази:
- скляну пляшку об'ємом 0.7 мл з надписом «Green Day»; задню кришку від телефону з надписом «Samsung», чорного кольору; пластикову ємність з надписом «Господарське рідке мило, об'ємом 5 л; змив внутрішньої ручки лівої пердньої дверцяти; змив внутіршноьї ручки правої передньої дверцяти; змив керма автомобіля; змив з важеля коробки перемикання пердач; два сліди пальців рук - знищити;
- пакувальну коробку картону з-під човнового двигуна «Paksun» моделі «Т26СВМ» серійний номер «Т26СВМS W08090885», мотор для човна "Рагsun Т2.6.СВМS" потужністю 1,9 КW, SN:W08090885; акумулятор «Торlа Е-75», 75 Аh - залишити потерпілому ОСОБА_8 по приналежності;
- автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21061» д.н.з. НОМЕР_1 , 1984 року випуску, блакитного кольору - залишити потерпілому ОСОБА_7 по приналежності;
- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SМ-В110Т (SЕК)» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон» - повернути обвинуваченому по приналежності.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1