08 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 670/761/24
Провадження № 22-ц/820/1441/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 670/761/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року в складі судді Козак О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У вересні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила не надавати час для примирення та розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_1 , зареєстрований у Віньковецькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області ЦЗМУ МЮ (м Хмельницький), актовий запис № 102 від 07 грудня 2022 року.
Позивачка вказувала, що з 07.12.2022 року, вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого дітей немає. Протягом останнього часу стосунки між ними розладились, через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуду. Вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування, а шлюб - розпався та має лише формальний характер.
Посилалася, що на даний час, вони проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Спроби примиритися між подружжям свого результату не принесли, останнє спілкування з відповідачем виявилися безрезультатним, сімейні стосунки не відновилися, шлюб остаточно припинив своє існування.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року позов задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 07.12.2022 року Віньковецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №102, розірвано, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1211 грн 20 коп судового збору.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року залишено без задоволення.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки судом порушено норми процесуального права, не досліджено всі обставини справи, тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що він не був присутнім в судовому засіданні під розгляду справи в суді першої інстанції, тому фактично був позбавлений можливості подати свої заперечення на спростування доводів позивачки. Також зазначає, що судом не було надано строку для примирення сторін та можливості збереження сімейних відносин. Крім того, зазначає, що він має намір вжити всіх можливих заходів для збереження сім'ї та прийняти участь у судовому засіданні для доведення позивачці своїх намірів щодо можливості збереження сімейних відносин.
Тому ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 07 грудня 2022 року Віньковецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом № 102 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повторним Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.09.2024 року.
Дітей від шлюбу не мають.
На час розгляду справи сторони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільне господарство сторони не ведуть.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
В силу положень частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У частині 1 статті 55 СК України закріплено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини 1 статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони проживають окремо, спільних дітей не мають, не ведуть спільного господарства, та не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, позивач наполягав на розірванні шлюбу і заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній її волі, а розірвання шлюбу не призведе до порушення особистих та майнових прав сторін, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що збереження сім'ї буде носити формальний характер.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Посилання в апеляційній скарзі на наміри відповідача вжити всіх заходів щодо збереження сім'ї, не надання судом першої інстанції строку для примирення слід відхилити.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Врахувавши пояснення позивача, яка наполягає на розірванні шлюбі і відсутності будь-якого спілкування з відповідачем та, встановивши відсутність у ОСОБА_2 наміру продовжувати подальші шлюбні відносини із ОСОБА_1 і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, слід дійти висновку про неможливість збереження шлюбу та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу. Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та нормам сімейного законодавства і жодним чином не спростовано апелянтом.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що даний спір щодо розірвання шлюбу триває понад 9 місяців з врахуванням апеляційного провадження та доказів про примирення сторін, чи наявність підстав для збереження шлюбу сторін останніми надано не було. Саме по собі голослівне твердження у апеляційній скарзі відповідача про намір зберегти сім'ю при відсутності будь-яких дій, не свідчать про реальне бажання останнього щодо продовження шлюбних відносин із позивачем та можливість примирення сторін.
Посилання апелянта про не надання судом першої інстанції строку для примирення не є підставою для скасування рішення суду.
Так, згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя».
Однак, за відсутності подружніх відносин між сторонами, відсутності в сторін спільних дітей, бажання позивача про розірвання шлюбу, були відсутні підстави для надання сторонам строку для примирення, а тому суд першої інстанції правомірно не надавав сторонам такий строк.
Також суд не враховує доводи апелянта, що він не був присутнім в судовому засіданні, а тому був позбавлений можливості надати заперечення проти позову.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 21) відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення йому судової повістки, однак своїм право на участь в судовому засіданні не скористався.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 липня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова