Номер провадження: 22-ц/813/4567/25
Справа № 521/8014/24
Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
26.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2025 року у складі судді Маркарової С.В.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про встановлення факту
У травні 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України вчиняти дії по виплаті відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як матері військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 одноразової грошової допомоги.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування її висновків
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що з наявних доказів (лист Головного Управління соціальної підтримки Міністерства оборони від 6.01.2025, лист Одеського обласного ТЦКСП ЗСУ МОУ від 24.02.2025) вбачається, що позивач не позбавлена права на звернення в досудовому порядку із відповідною заявою про наявність спору, яка буде врахована відповідними органами при визначенні розміру одноразової грошової допомоги відповідачу; відповідачу вже призначена та виплачується одноразова грошова допомога в розмірі частини від визначеної законом з урахуванням перебування в проваджені суду даного спору, тому підстави для забезпечення позову судом відсутні.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2025 року та заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на сьогодні існує необхідність у вжитті термінових необхідних заходів для оперативного вирішення питання щодо забезпечення позову відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку з тим, що більша частина коштів вже виплачена ОСОБА_4 . Зазначає, що згідно відповідей, наявних у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_4 призначено двічі різними протоколами рішенням комісії одноразову грошову допомогу, натомість ОСОБА_1 зверталася в Міністерство оборони України та органи ТЦК для зупинення виплат та нарахування одноразової грошової допомоги, проте відповіді так і не отримано. Оскільки ОСОБА_4 отримує ОГД, що передбачена Постановою КМУ №168 та їй призначено вказану виплату у повному розмірі, згідно наявного розрахунку загалом виплачено більше 6 000 000 грн, це впливає на право ОСОБА_1 , отримати свою частку одноразової грошової допомоги. Не вжиття заходів в межах даного позову призведе до необхідності звертатись з іншими позовами.
Позиція відповідача та третіх осіб в суді апеляційної інстанції
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від відповідача та третіх осіб не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка сторін в суді апеляційної інстанції
В судове засідання, призначене на 26.06.2025 з'явився представник ОСОБА_1 -адвокат Грицюк Т.В.
Відповідач ОСОБА_2 та представники третіх осіб - ІНФОРМАЦІЯ_6 , Міністерство оборони України, до суду не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надали.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України вчиняти дії по виплаті відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як матері військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 одноразової грошової допомоги.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права та мотиви прийняття, викладених в апеляційній скарзі доводів
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржена ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у забезпеченні позову.
Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Апеляційним розглядом справи встановлено, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалася на те, що значна частина коштів одноразової грошової допомоги вже виплачена відповідачці ОСОБА_4 . Так, згідно з наявними у справі доказами (а.с. 15-16), допомога призначалась ОСОБА_4 двічі різними протоколами рішень комісії Міністерства оборони України, що вказує на наявність правової невизначеності та існування реального спору між сторонами щодо права на отримання відповідної грошової допомоги.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 31.05.2023 у справі № 906/1223/22, від 21.12.2022 у справі № 911/121/22.
Колегія суддів враховує, що у даній ситуації існує ризик того, що у разі подальшого отримання ОСОБА_4 всієї суми допомоги без остаточного вирішення спору по суті, подальше поновлення прав позивача стане ускладненим або навіть неможливим. Ці обставини створюють загрозу реального порушення прав ОСОБА_1 та її дитини, що є неприпустимим з огляду на принципи справедливості, змагальності та забезпечення реального виконання судового рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися у випадках, коли є підстави вважати, що невжиття таких заходів може призвести до істотного ускладнення або неможливості виконання майбутнього судового рішення.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржниці ОСОБА_1 про наявність необхідності вжиття заходів забезпечення позову з метою збереження балансу прав сторін та ефективного захисту прав позивача.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову постановлена при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви забезпечення позову за вищевказаного обґрунтування.
Порядок та строк касаційного оскарження
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 353, пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, після її перегляду в апеляційному порядку із прийняттям рішення про забезпечення позову, може бути оскаржена в касаційному порядку.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2025 року скасувати.
ЗаявуОСОБА_1 задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України виплачувати одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 , до набрання законної сили рішенням у справі №521/8014/24 в розмірі частки, що припадає на долю ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10.07.2025
Головуючий
Судді: