Рішення від 08.07.2025 по справі 751/4071/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року

місто Чернігів

Справа №751/4071/25

Провадження №2/751/1351/25

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Ченцової С.М.

секретар Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач - ТОВ «Споживчий центр»

представник позивача - Пархоменко Марія Анатоліївна

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.06.2024-100000115 від 25.06.2024 року у розмірі 31654 гривні 98 копійок.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 25.06.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 25.06.2024-100000115, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 11000 гривень, строком на 140 днів. Відповідачем 25.06.2024 року, електронним цифровим підписом, підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 11000 гривень, отже акцептовано умови Договору.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 25.06.2024-100000115 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку.

Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за Договором належно не виконує, у зв'язку з чим, станом на 08.05.2024 року, утворилась заборгованість у розмірі 31654 гривні 98 копійок, що складається з : заборгованості по тілу кредиту - 11000 гривень; процентів - 13860 гривень, комісії - 1294 гривні 98 копійок, неустойки - 5500 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 13.05.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належно, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача (зв. а.с.4).

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, відповідно до статей 128, 131 ЦПК України, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася, відзив на позовну заяву не подала.

08.07.2025 року постановлена ухвала про проведення заочного розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

25.06.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферта) № 25.06.2024-100000115, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 11000 гривень, строком на 140 днів, з дня його надання.

Дата повернення - 11.11.2024 року. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів, з дня надання кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.87% = (13450,06/11000)/140 * 100%. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 20% від суми Кредиту та дорівнює 2200 гривень. Неустойка - 110 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-6056.

25.06.2024 року відповідачем електронним цифровим підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору Е765, підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок грошові кошти у розмірі 11000 гривень, отже акцептовано умови Договору (а.с.8-14).

Підписанням паспорта споживчого кредиту відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 20-21).

Відповідно до квитанції 2480503915 від 25.06.2024 року, на платіжний інструмент № 516874*56 від відправника ТОВ «Споживчий центр», назва: швидкий кредит, сайт: sgroshi.com.ua надійшли грошові кошти у сумі 11000 гривень, призначення: видача за договором № 25.06.2024-100000115 (а.с.11).

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 25.06.2024-100000115 від 25.06.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 31654 гривні 98 копійок, що складається з : основний борг - 11000 гривень, проценти - 13860 гривень, комісія - 1294 гривні 98 копійок, неустойка - 5500 гривень (а.с.10).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до п. 8 Заявки, яка є невід'ємною частиною оферти, комісія пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 2200 гривень.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується із висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач, уклавши кредитний договір, погодився сплатити комісію за надання суми кредиту. У кредитному договорі ТОВ «Споживчий центр» встановлена комісія саме за надання кредиту, яка є разовою, та розмір якої є незмінним. Комісія за надання кредиту встановлюється не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту, а у самому кредитному договорі, який укладається у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» та який підписується за допомогою одноразових ідентифікаторів.

Відповідачу було відомо про його обов'язок по сплаті процентів, комісії за надання кредиту та неустойки за кредитним договором № 25.06.2024-100000115 від 25.06.2024, оскільки такий обов'язок був чітко визначений у Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та Заявці, а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору № 25.06.2024-100000115 (кредитної лінії).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушила зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісії за надання кредиту та неустойки, тому з неї підлягає стягнення заборгованість за кредитним договором № 25.06.2024-100000115 від 25.06.2024 у розмірі 31654 гривні 98 копійок.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 25.06.2024-100000115 від 25.06.2024 року у розмірі 31654 гривні 98 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя С.М. Ченцова

Попередній документ
128765315
Наступний документ
128765317
Інформація про рішення:
№ рішення: 128765316
№ справи: 751/4071/25
Дата рішення: 08.07.2025
Дата публікації: 14.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (18.12.2025)
Дата надходження: 04.12.2025
Предмет позову: борг
Розклад засідань:
08.07.2025 09:30 Новозаводський районний суд м.Чернігова
25.09.2025 12:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
11.12.2025 09:20 Новозаводський районний суд м.Чернігова
22.01.2026 16:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова