Справа № 738/952/25
№ провадження 2/738/361/2025
(заочне)
10 липня 2025 року місто Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Савченка О.А.
за участі:
секретаря судового засідання - Шугалій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»
до
відповідача ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи - не з'явились
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
29 квітня 2025 до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» уклали договір про споживчий кредит № 3524806, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит в сумі 8 000,00 грн, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «МІЛОАН» взяті на себе зобов'язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 26.07.2024 уклали договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором від 18.11.2021 № 3524806 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Відповідач не виконала умови кредитного договору, не повернула кредит позивачу, а також не виконала всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» становить 39 520 грн. 00 коп. Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 3524806 від 18.11.2021 в розмірі 39 520,00 грн, 2 422,40 грн судового збору та 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала.
ІІ. Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, клопотань про розгляд справи тільки з її участю до суду не подала.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
У зв'язку з тим, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з'явилася, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без її участі не подала, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Суд встановив, що 18 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3524806. За умовами якого: сума (загальний розмір) кредиту 8 000,00 грн (пункт 1.2 договору); кредит надається строком на 30 днів з кінцевим терміном повернення 18 грудня 2021 року (пункт 1.4 договору); проценти за користування кредитом: 6000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту 1000,00 грн. (а.с.33-37).
З Довідки про ідентифікацію (а.с.57) слідує, що ОСОБА_1 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником: одноразовий ідентифікатор S66710, дата відправки ідентифікатора позичальнику 18.11.2021, номер телефону НОМЕР_1 .
Квитанція LIQPAY ID операції 1826477494 від 18.11.2021 свідчить, що грошові кошти в сумі 8 000 грн. згідно договору 3524806 перераховано на рахунок ІВАN: НОМЕР_2 (а.с. 6).
26 липня 2024 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором від 18.11.2021 № 3524806 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (а.с. 20-25).
Відповідач не подала докази, які б підтвердили виконання нею умов кредитного договору, станом на дату визначення позивачем суми заборгованості та станом на дату ухвалення рішення.
V. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні рішення, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд встановив, що відповідачка не виконала умови кредитного договору № 3524806, укладеного 18.11.2021 між нею та ТОВ «МІЛОАН», не повернула кредит та не сплатила відсотки за користування кредитом.
У договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 3524806 про надання споживчого кредиту від 18 листопада 2021 року у розмірі 39 520,00 грн, яка складається з: 8 000,00 грн - заборгованості за основним зобов'язанням, 30 000,00 грн - заборгованості за нарахованими процентами, 1520,00 грн - заборгованість за комісіями (а.с.8-9).
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».
Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснювало Адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року (а.с.45-46).
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», Заявка на надання юридичної допомоги від 01.03.2025, Витяг з Акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 (а.с.47-49).
Суд дійшов висновку, що обсяг та розмір наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, який зазначений у договорі, акті виконаних робіт є обґрунтованими, оскільки у повній мірі узгоджується з матеріалами справи, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Також суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 263 - 265 ЦПК Укpаїни, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за Кредитним договором № 3524806 від 18.11.2021 в розмірі 39 520 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, м. Київ, 03150) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок - витрат понесених на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А. Савченко