Справа № 732/719/25
Провадження 2/732/299/25
10 липня 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Дударенко Ю. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) до Городнянської міської ради Чернігівської області (вул. Троїцька, 13, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 04061731) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Сова В. Ф. (вул. Чернігівська, 4/17, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100),
ОСОБА_1 звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне йому майно. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті його батька.
У квітні 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Сови В. Ф. за консультацією з приводу прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , проте йому було роз'яснено, що ним пропущений встановлений законом шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини, питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини вирішується в судовому порядку. У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальних органів із заявою про прийняття спадщини через те, що перебував на амбулаторному лікуванні, що, на думку позивача, є об'єктивною та поважною причиною пропуску ним вказаного строку, у зв'язку з чим останній просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини його померлого батька.
Ухвалою судді від 16 травня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином.
У заяві від 14.05.2025 позивач просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а. с. 5).
Відповідач Городнянська міська рада Чернігівської області належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте уповноважений представник в підготовче засідання не з'явився.
12.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги відповідач визнає та не заперечує проти їх задоволення (а. с. 23-24).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Сова В. Ф. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання третя особа повідомлялася належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, з'ясувавши позиції сторін та третьої особи по суті заявлених позивачем позовних вимог, суд доходить таких висновків.
Дослідженням копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 установлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років у м. Городня Чернігівського району Чернігівської області (а. с. 6).
Відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками зазначені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а. с. 11).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (матір'ю позивача) розірвано 05 вересня 2018 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 (а. с. 8).
Отже, письмовими доказами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, відповідно, спадкоємцем за законом першої черги спадкування.
З довідки відділу ЦНАП Городнянської міської ради № 89/2 від 06.05.2025 установлено, що на день своєї смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_3 (а. с.6 зв.).
За даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81224985 від 20.05.2025 спадкова справа до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалася (а. с. 22).
Таким чином, доказами справи підтверджено, що спадщина ОСОБА_2 у шестимісячний строк, установлений ст. 1270 ЦК України, ніким не прийнята.
За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1217, 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
Позивач, в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, вказав, що він, як спадкоємець за законом, не звернувся вчасно, у строк, установлений законом, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини його померлого батька, оскільки в період з 19.01.2025 по 30.01.2025 знаходився під наглядом лікувального закладу.
Так, з дослідженої в судовому засіданні довідки КНП «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради установлено, що ОСОБА_1 , 1987 року народження, в період з 19.01.2025 по 30.01.2025 знаходився під наглядом лікувального закладу КНП «Городнянська міська лікарня» на амбулаторному лікуванні (а. с. 13).
У постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20 (провадження № 61-20156св21) Верховний Суд дійшов висновку, що нетривале перебування позивача на амбулаторному, а не стаціонарному лікуванні не є у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України тими перешкодами, які унеможливлювали звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як за місцем знаходження спірного майна, так і за місцем свого проживання. Отже, у позивача не було об'єктивних, непереборних, істотних труднощів подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Аналогічна правова позиція була викладена і у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 626/274/22 (провадження № 61-8694св23).
Крім цього, у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 153/3/16-ц (провадження № 61-6815св18) Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не можуть бути визнані поважними, оскільки вони не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення цих дій. Позивач не зазначив, що перешкоджало йому подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв'язку.
Із урахуванням викладених вище висновків Верховного Суду та встановлених у цій справі обставин, доводи позивача про те, що у зв'язку із перебуванням його на амбулаторному лікуванні, яке не передбачало госпіталізацію, у період з 19.01.2025 по 30.01.2025, йому було створено перешкоди своєчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька, є безпідставними, а вказані обставини не можуть розцінюватися як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини. Позивач не був позбавлений можливості в інший час протягом зазначеного шестимісячного строку після смерті батька подати заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини (в межах одного населеного пункту) засобами поштового зв'язку, або ж іншими доступними засобами.
Враховуючи, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відкривалася, позивачем не надано доказів звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті його батька і не надано обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, при цьому суд, надавши належну правову оцінку зазначеним позивачем у позовній заяві причинам пропуску зазначеного строку (перебування на амбулаторному лікуванні з 19.01.2025 по 30.01.2025), дійшов висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Натомість, у справі, яка розглядається, судом не встановлено обставин, які б підтверджували наявність у позивача об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини його померлого батька у встановлений законом строк.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Незважаючи на повне визнання відповідачем заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що таке визнання суперечить закону і вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК та відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, а тому й відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст. 141 ЦПК України сплачених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 1216-1218, 1270, 1272 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Сови В.Ф., відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений і підписаний 10.07.2025.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Городнянська міська рада Чернігівської області (адреса: 15100, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Городня, вул. Троїцька, 13, код ЄДРПОУ 04061731).
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Сова В.Ф. (адреса: вул. Чернігівська, 4/17, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області).
Суддя А. О. Бойко