Справа № 688/1020/25
Провадження № 2/682/646/2025
10 липня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
секретаря судового засідання Захарчук С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 7613623 про споживчий кредит від 23.02.2024 в сумі 94 806,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 23.02.2024 укладено договір №7613623 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 22 900,00 грн строком на 360 днів шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків у розмірі 2,2% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 30.09.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 30.09/24-Ф від 30.09.2024, відповідно до умов якого право вимоги до договором № 7613623 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.02.2024 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Відповідач не повернула своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки для погашення заборгованості відповідно до умов кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 30.09.2024 її заборгованість становить 94 806,00грн, з яких: 22 900,00 грн. заборгованість закредитом, 60 456,00 грн. заборгованість за процентами відповідно до пункту 1.5 кредитного договору та розрахунку заборгованості, 11 450 грн заборгованості за штрафом відповідно до Кредитного договору.
Сторона позивача в позові до суду клопотала про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
23.02.2024 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №7613623 про надання коштів на умовах споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», згідно з яким останнє зобов'язалося надати відповідачу грошові кошти в сумі 22 900,00 грн. строком на 360 днів з стандартною процентною ставкою 2,2% в день.
Згідно з пунктом 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Договір підписано сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6336.
Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» № 20241014-1/1 від 14.10.2024 23.02.2024 було здійснено переказ коштів в сумі 22 900,00 грн. на карту НОМЕР_2 , яка належить відповідачу.
Згідно з розрахунком позивача станом на 30.09.2024 заборгованість відповідача за договором № 7613623 від 23.02.2024 становить 94 806,00 грн. та складається з:
-22 900,00 грн. заборгованість за кредитом,;
-60 456,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.5. Кредитного договору та Розрахунку заборгованості;
-11 450,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору..
Відповідно до договору факторингу № 30.09/24-ф від 30.09.2024, укладеному між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», останнє набуло права вимоги за договором №7163623 від 23.02.2024.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладення електронного договору визначаються Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Особливості укладення договору споживчого кредитування визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором .
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем було прострочено сплату чергових платежів на погашення кредитної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача.
Положеннями ст. 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: договору про надання юридичних послуг №02/08/2024 від 02.08.2024р., укладеного між позивачем та адвокатом Руденком К.В., актом приймання-передачі наданих послуг №24 від 29.12.2024 року, витягом з реєстру №1 від 29.12.2024 року, платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1864 від 30.12.2024 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає в АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за кредитним договором №7613623 від 23.02.2024 року у розмірі 94 806,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Маршал І. М.