Справа № 674/377/25
Провадження № 2/674/392/25
іменем України
10 липня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (місцезнаходження: м. Київ вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 59962,84 грн),
Представник позивача - Ткаченко Марія Миколаївна, яка діє на підставі наказу та довіреності (копії наявні в матеріалах справи), звернулася до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просив суд стягнути з Відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 2108729157438 від 28.03.2021 у розмірі 59 962,84 грн, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. Також представник позивача просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а у разі неявки представника позивача у судове засідання, провести розгляд за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Ухвалою від 24 березня 2025 року позовну заяву ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 02 квітня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про усунення недоліків, до якої долучено позовну заяву у новій редакції та докази направлення копії позову з доданими до нього матеріалами відповідачці ОСОБА_1 .
Ухвалою від 02 квітня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, проте від відповідача відзиву, заяв або клопотань не надійшло.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
28 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (надалі - Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено Кредитний договір № 2108729157438 (надалі - Договір) в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір складається з індивідуальної та публічної частин, а також графіку платежів. Відповідач уклала Договір шляхом приєднання до публічної частини та акцепту індивідуальної частини, попередньо зареєструвавшись на сайті Первісного кредитора та пройшовши процедуру ідентифікації. Індивідуальна частина договору передбачала, що у випадку незрозумілості будь-якої інформації, Відповідач мала право відмовитись від підписання. Підписання індивідуальної частини Договору/акцепту здійснювалося шляхом введення одноразового ідентифікатора, надісланого на номер телефону Відповідача.
Згідно з умовами Договору, Первісний кредитор зобов'язався надати Відповідачу грошові кошти в сумі 4 600,00 грн на строк, визначений Договором, а Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Загальний строк кредитування становив 126 днів, з 28.03.2021 р. по 31.07.2021 р. Проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 7,67 % денних (2800,55 % річних).
Первісний кредитор свої зобов'язання виконав, перерахувавши кошти Відповідачу на її картковий рахунок, що підтверджується листом ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 10.12.2024 про здійснений переказ грошових коштів. Відповідач мала відкритий картковий рахунок у банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на який були переказані кошти за кредитним договором. Однак Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108729157438.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Позивач) було укладено Договір № 10-01/2023. Відповідно до умов цього договору, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Позивача право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 2108729157438 від 28.03.2021. Факт переходу права вимоги підтверджується Актом зарахування зустрічних однорідних вимог та відповідними реєстрами боржників.
Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на дату подання позову становить 59 962,84 грн. Ця сума складається з: заборгованості по кредиту (тілу) - 4 600,00 грн; заборгованості за нарахованими відсотками - 55 362,84 грн.
Дана сума підтверджується розрахунком заборгованості станом на 15.02.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останньою зобов'язань за укладеним нею кредитним договором.
Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК).
Ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.
Позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов'язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути на умовах та у строк, передбачений укладеним договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, немає.
Відповідач, у свою чергу, не сплатила своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, що випливає з розрахунку заборгованості за договором, що наданий позивачем.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
Аналізуючи норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», а також матеріали справи, зокрема умови кредитного договору, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би переказані відповідачу.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 07 жовтня 2020 року по справі 127/33824/19.
Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення кредитного договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачу були переказані кошти на виконання укладеного нею кредитного договору. Отже, відповідач отримала кредитні кошти та була зобов'язана їх повертати на умовах та у строк, що передбачені кредитним договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, немає.
Юридичні особи, які укладали кредитний договір з відповідачем, є фінансовими установами. Позивач, якому були передані за договорами факторингу права вимоги до відповідача за кредитним договором, також є фінансовою установою.
Проаналізувавши зміст договорів факторингу, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за кредитним договором відповідно до вимог ст. 512, 514 та 516 ЦК України була правомірно передана позивачу. У зв'язку з тим, що відповідач не виконала у строк взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договорів факторингу.
Виходячи із наведених правових норм, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача.
Що стосується заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн, суд зазначає таке. Ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляла. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи критерії, визначені ч. 4 ст. 137 ЦПК України, такі як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 4 ст. 137 ЦПК України, виходить із такого.
Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, не потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин та збору великої кількості доказів. В аналогічних правовідносинах наявна усталена судова практика. Ціна позову становить 59 962,84 грн, з яких сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 4 600,00 грн.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, характер виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн є частково завищеною та не відповідає критерію співмірності витрат з огляду на вказані вище обставини. Суд доходить висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, на 7 000,00 грн. Таким чином, на користь позивача за рахунок відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, що є на думку суду справедливим, пропорційним до предмету спору та відповідає обсягам проведеної роботи у справі даної складності.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 512, 514, 516, 525, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 627, 628, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 2108729157438 від 28.03.2021 у сумі 59962,84 грн, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 4600,00 грн;
- сума заборгованості за відсотками - 55362,84 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" судові витрати у сумі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" суму витрат позивача на правничу допомогу за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді в сумі 6000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (місцезнаходження: м. Київ вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 10 липня 2025 року.
Суддя Д.Т. Барателі