10.07.2025 Справа №607/13964/25 Провадження №3/607/5540/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , працює водієм в ТОВ «Транссервіс», РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
26.06.2025 приблизно о 09:59 в м. Тернополі на круговому перехресті вулиць Підволочиське шосе та 15-го Квітня, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МАН TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричіпом SCHMITZ SKO 24, д.н.з. НОМЕР_3 , був не уважним, не слідкував за зміною дорожньої обстановки, не врахував відповідного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №373253 від 26.06.2025, 26.06.2025 приблизно о 09:59 в м. Тернополі на круговому перехресті вулиць Підволочиське шосе та 15-го Квітня, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МАН TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричіпом SCHMITZ SKO 24, д.н.з. НОМЕР_3 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив зіткнення на NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався по кільці, після чого місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10.а ПДР.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Повідомив, що залишив місце пригоди, оскільки не відчув зіткнення. Підтримав свої письмові пояснення.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП. Підтримала свої письмові пояснення. Думає, що можливо ОСОБА_1 не відчув зіткнення, оскільки транспортний засіб під його керуванням був довгим.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з'ясувавши думку потерпілої, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку:
згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3.б ПДР передбачено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №373219 від 26.06.2025, у якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, на якому зафіксовані події, що мали місце після вчинення ДТП;
- схемою місця ДТП, яка сталася 26.06.2025 о 09:59 на Збаразькому кільці, виїзд з Підволочиського шосе, на якій зафіксовано, серед іншого, обстановку місця події, місце зіткнення, розташування транспортного засобу NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_4 , та його механічні пошкодження, а саме: пошкодження лівого переднього дзеркала, крила, дверки, бампера, лівого переднього колеса. Учасник ДТП ОСОБА_2 із цією схемою ознайомлена, що підтверджується проставленим нею підписом;
- поясненнями ОСОБА_2 від 26.06.2025, згідно з якими 26.06.2025 приблизно о 10:00 вона рухалася з Підволочиського шосе в напрямку вул. 15 Квітня під час виїзду на кільце. Вона знаходилася в правій смузі (центральній). Ліворуч рухалася фура. Під час одночасного виїзду на кільце водій фури змінив свою смугу руху і поїхав зі своєї лівої смуги в її праву, відповідно, наїхав на її автомобіль: зніс її ліве дзеркало, обчухрав лівий бік, передню дверку і колесо. Після чого навіть не помітив скоєного, поїхав собі далі. Вона увімкнула аварійку і викликала поліцію. Зазначила, що її автомобіль Ніссан Кашкай сірого кольору з н.з. НОМЕР_5 ;
- поясненнями ОСОБА_1 від 26.06.2025, відповідно до яких він їхав зі сторони Хмельницького, при заїзді в м. Тернопіль на кільце, перестроївся в ліву смугу, так як йому необхідно було повернути ліворуч. Він їхав на автомобілі МАН, н.з. НОМЕР_6 з причепом, н.з. НОМЕР_3 . При повороті ліворуч напівпричепом задніми колесами зачепив легковий автомобіль. Дана подія трапилася 26.06.2025 о 09:59. Моменту зіткнення не відчув, а тому покинув місце події. Після дзвінка працівників поліції повернувся на місце події;
- актом огляду транспортного засобу від 26.06.2025, у якому зафіксовані пошкодження транспортних засобів МАН TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_2 та SCHMITZ SKO 24, д.н.з. НОМЕР_3 , а саме потертості центрального колеса та відсутність ковпачків на шпильках;
- довідкою, виданою 27.06.2025 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_7 .
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що відповідним і достатнім у цьому випадку є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та мотивом нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
З аналізу вищенаведеної норми закону встановлено, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, складають дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу. Водночас такі дії мають вчинятися свідомо з метою покинення місця ДТП.
Відповідно до вимог п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Як встановлено у судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 , знаючи про зіткнення із транспортним засобом під керуванням потерпілої, мав намір залишити місце дорожньо-транспортної пригоди через нехтування правилами безпеки дорожнього руху чи здійснити дії на приховання факту ДТП.
Зокрема, відсутність в діях ОСОБА_1 наміру залишити місце ДТП чи здійснити дії на приховання факту ДТП підтверджуються наданими в судовому засіданні поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його письмовими поясненнями, відповідно до яких останній вказав, що 26.06.2025 о 09:59 не відчув моменту зіткнення, а тому покинув місце події, після дзвінка працівників поліції повернувся на місце події; наданими у судовому засіданні поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка сумнівається, що ОСОБА_1 міг відчути зіткнення, оскільки транспортний засіб під його керуванням був довгим, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , зі змісту яких не вбачається, що вона була очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, остання зазначила, що водій фури навіть не помітив скоєного і поїхав собі далі; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на 06 хв 45 с якого ОСОБА_1 повідомив, що він не бачив і не чув зіткнення, відразу приїхав після того, як до нього зателефонували працівники поліції, при цьому, вказаний відеозапис не відображає безпосередньо момент ДТП, а лише фіксує події, які мали місце після його скоєння.
Наявні в матеріалах справи докази стосуються події ДТП, однак беззаперечно не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та не свідчать, що ОСОБА_1 свідомо залишив місце ДТП з метою приховати факт його здійснення.
Таким чином, судом не встановлено суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-4, 124, 245, 247, 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель