Справа № 604/1644/24
Провадження № 2/604/114/25
08 липня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участю секретаря судового засідання Крупи А.А.,
розглянувши в приміщенні суду в селищі Підволочиську Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики: №100885747 від 27 листопада 2021 року в розмірі 22187,50 грн.; № 12843-10/2021 від 17 жовтня 2021 року в розмірі 6075,00 грн; №0983837063 від 02 жовтня 2021 року в розмірі 3201,73 грн., загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача - 31464,23 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 02 жовтня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем було укладено в електронній формі договір позики №0983837063. На підставі договору факторингу №24/11-22 від 24 листопада 2022 року укладеного між ТОВ «ІНФІНАНС» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 3201,73 грн, з яких: 2299,98,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 9014,75 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 17 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем було укладено в електронній формі договір кредиту №12843-10/2021. На підставі договору факторингу №13012023 від 13 січня 2023 року укладеного між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 6075,00 грн, з яких: 1900,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту;4175,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також, 27 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено в електронній формі договір кредиту №100885747. На підставі договору факторингу№16072024 від 16 липня 2024 року укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 22187,50 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 16687,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 500,00 грн. - заборгованість за комісією.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договорами позики: №100885747 від 27 листопада 2021 року, № 12843-10/2021 від 17 жовтня 2021 року, №0983837063 від 02 жовтня 2021 року, в загальному розмірі 31464,23 грн.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 січня грудня 2025 року було відкрито провадження в справі розгляд справи ви рішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
20 лютого 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. В даному відзиві представник відповідача вказує, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними. Стягнення відсотків у розмірі 16687,50 грн. за договором кредиту №100885747 укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем представник відповідача вважає несправедливими, та такими що не відповідають вимогам закону «Про споживче кредитування». Крім того вказав що відсутні докази того, що номер телефону відповідача, вказаний позивачем, дійсно належить відповідачу, що унеможливлює підтвердження проведення операції по замовленню оспорюваного кредитного договору.
Щодо інших двох кредитних договорів, представник відповідача зазначив, що позивачем не надано доказів верифікації картки отримувача, а також доказів перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Також вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, а саме відповідач отримав одноразовий ідентифікатор. У зв'язку із наведеним представник відповідача просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
11 червня 2025 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача. Дані письмові пояснення суд розцінює як заперечення на відзив. Представник позивача у поданих поясненнях вказала, що з матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договори в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Тобто, верифікація та ідентифікація позичальника відбувалась через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний, зокрема, через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення отримання кредиту на Сайті Товариства, обов'язково вказує зазначені в заявці як обов'язкові для заповнення У заявці Клієнт зобов'язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Первісного кредитора здійснює реєстрацію заявника на Сайті Первісного кредитора і формує Особистий кабінет Клієнта.
Тобто, для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.
Таким чином, Кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою
одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами
спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без
отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на
мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за
допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету
кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не були би укладені.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов' язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов'язковим. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем кредитного договору в електронній формі та підписання договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Щодо перерахування кредитних коштів та розрахунків заборгованості представник позивача зазначила, що Позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорах, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. В той же час, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Однак, відповідач не заперечує факт отримання кредитних коштів, а лише посилається на відсутність доказів, які б це підтверджували.
Щодо твердження представника Відповідача про неправомірне нарахування відсотків за кредитним договором №100885747 від 27.11.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН», представник відповідача зазначила, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Договору та додатків до нього.
У зв'язку із наведеним просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, в поданих до суду позовній заяві та письмових поясненнях просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, представник відповідача у поданому до суду відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Стосовно кредитного договору №0983837063/5 від 02 жовтня 2021 року.
Судом встановлено, що 02 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс», з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав в електронному вигляді заяву-анкету на отримання кредиту №3839774 (а.с. 44).
Вищевказану заяву-анкету на отримання кредиту №3839774 ОСОБА_1 підписав за допомогою накладення останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6g6r7j.
Як вбачається із заяви-анкети на отримання кредиту №3839774 від 02 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 просить надати йому кредит на наступних умовах: сума кредиту 2300,00 грн., термін кредиту 23 дні, реквізити банківської платіжної картки НОМЕР_1 , ціль кредиту лікування, ID заявки 3839774, спосіб отримання кредиту платіжна картка.
02 жовтня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 шляхом акцептування оферти від 02 жовтня 2021 року на укладення договору надання позики (а.с. 42) укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0983831063/5 від 02 жовтня 2021 року (а.с. 42).
Вищевказаний договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0983831063/5 від 02 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписав за допомогою накладення останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6g6r7j.
Крім того, ОСОБА_1 , погодився з умовами оферти від 02 жовтня 2021 року ТОВ «ІНФІНАНС», умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», затверджених наказом №16/1 від 06.05.2021 та згоден укласти договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0983831063/5 від 02 жовтня 2021 року для надання йому кредиту на нижчевикладених умовах, викладених в цьому Акцепті та дає згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога його власноручного підпису.
Основні умови кредиту: розмір кредиту 9000 грн.; строк користування кредитом 15 днів; строк дії договору 3 роки; відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови виконання умов договору та відсутності пролонгації. Річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації.
Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 3225,75 грн., за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації.
Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 21342,96 %, за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації.
Номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбаченими правилами.
Номінальна річна відсоткова ставка 638,75% застосовується у випадках передбаченими Правилами.
Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 3225,75 грн. при використанні номінальної відсоткової ставки.
Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 21342,96 %, при використанні номінальної відсоткової ставки.
Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за один день користування кредитом, за умови неналежного виконання умов договору або скасування прогарами лояльності.
Максимальна річна відсоткова ставка 1277,5% застосовується за умови неналежного виконання умов договору або скасування програми лояльності.
Графік платежів представлений у форматі Додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором споживчий кредит (Активне посилання).
Всі інші умови викладені у ПРАВИЛАХ, з яким позичальник ознайомився до укладення договору, та які є невід'ємною частиною договору (Оферти та акцепту оферти), у тому числі:
Порядок укладення договору фінансового кредиту, надання фінансового кредиту потенційному позичальнику (п.6 Правил);
Порядок застосування та нарахування процентів за користування кредитом (п.7 Правил);
Умови взаєморозрахунків (п.7 Правил);
Порядок зміни і припинення дії договору (п.8 договору);
Права та обов'язки сторін (п.9 Правил);
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (п.10 Правил);
Умови ініціювання здійснення переказу з банківської платіжної картки в рахунок погашення заборгованості за договором (п.7.14 Правил);
Умови ініціювання здійснення переказу з банківської платіжної картки з метою забезпечення належного та своєчасного виконання грошових зобов'язань позичальника перед надавачем товарів/робіт/послуг за договором, укладеним з ним (п.7.15 Правил).
Крім того, акцептуючи оферту, ОСОБА_1 , підтвердив, зокрема, що інформація зазначена в ч.2 ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», йому товариством надана, отримання пояснень товариства з метою забезпечення позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану.
Крім того, ОСОБА_1 підтвердив зокрема, що самостійно перед укладенням договору ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті Товариства, проектом договору, і який відповідає умовам даного договору, паспортом споживчого кредиту та погоджується з ними та уклав цей договір на сприятливих для себе умовах, у тому числі з отриманням повної інформації від товариства, достатньої та необхідної для прийняття ним рішення щодо укладення цього договору, що відповідає його внутрішній волі.
Вищевказані умови кредитування, також передбачені в Паспорті споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.43), який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6g6r7j, то у такому зокрема зазначено: тип кредиту кредит, сума/ліміт кредиту 2300 грн., строк кредитування 23 днів, мета отримання кредиту для задоволення власних потреб, процентна ставка, відсотків річних 638,75 річних (1,75% в день), тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом 925,75 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 3225,75 грн., реальна річна процентна ставка 21342,96%.
Як вбачається із квитанції за сплату №112068458 від 02 жовтня 2021 року, відбулося зарахування грошових коштів в розмірі 2300,00 грн. на картку платника № НОМЕР_2 (а.с.45).
24 листопада 2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24/11-22 (а.с.46-48), за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань, та інші платежі, права на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрі Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).
Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Божника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру до боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору).
24 листопада 2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24/11-22 від 24 листопада 2022 року (а.с.49).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24/11-22 від 24 листопада 2022 року, «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 0983837063 в розмірі 3201,73 грн., з яких 2299,98 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 901,75 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 50).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №983837063, який сформовано ТОВ «ФК «ЄАПБ» за період з 24.11.2022 по 30.11.2024, станом на 30 листопада 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором позики складає 3201,73 грн., з яких 2299,98 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 901,75 грн. сума заборгованості за відсотками. Жодних додаткових нарахувань заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» з 24 листопада 2022 року не здійснювало (а.с.51).
Отже, кредитний договір №№0983837063/5 (0983831063/5) від 02 жовтня 2021 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань боржника до ОСОБА_1 за договором позики № 0983837063 (0983837063/5) від 02 жовтня 2021 року, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не надано.
Стосовно кредитного договору №100885747 від 27 листопада 2021 року.
27 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №100885747 шляхом підписання відповідачем договору електронним підписом з використанням наданого одноразового ідентифікатора F98339 (а.с. 7-11).
Відповідно до розділу 1 Договору про споживчий кредит №100885747, ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредитні кошти на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн. (п.1.2. Договору), строком на 27 днів (п.1.3. Договору), термін (дата) повернення кредиту 24 грудня 2021 року (п.1.4 Договору), комісія за надання кредиту: 500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 Договору), проценти за користування кредитом 1687,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору), тип процентної ставки - фіксована (п. 1.7. Договору). Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Згідно п.4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 100885747 від 27 листопада 2021 року, яким є графік платежів, доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, комісію за надання кредиту (а.с. 11 зворот).
Відповідно до Додатку № 2 до договору про споживчий кредит № 100885747 від 27 листопада 2021 року, а саме Паспорту споживчого кредиту № 100885747, доведено до відома ОСОБА_1 загальні умови кредитування (а.с. 12).
На підтвердження виконання первинним кредитором зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано платіжне доручення № 35769178 від 27 листопада 2021 року, з якого вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_3 кошти в сумі 5000,00 грн. Призначення платежу: Кошти згідно договору 100885747. Отримувачем вказаний ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу №16072024 (а.с.13-14), згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі, згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року (а.с. 16) до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 100885747 на суму 22187,50 грн.
Отже, кредитний договір №100885747 від 27 листопада 2021 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань боржника до ОСОБА_1 за договором позики №100885747 від 27 листопада 2021 року, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Такі правові висновки містяться у постанові
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості.
На час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_1 простроченої кредитної заборгованості за кредитними договорами № 0983837063 від 02 жовтня 2021 року та №100885747 від 27 листопада 2021 року не погасив.
В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ним зобов'язань взятих перед фінансовою установою, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Стосовно доводів відповідача про відсутність доказів укладення договорів, суд зазначає, що відповідач жодним чином не спростував факт отримання ним кредитних коштів та факт укладення договору, не надав розрахунку заборгованості або підтвердження погашення ним боргу за вказаним договором, відповідач не просив визнати зазначені договори недійсними та не надав виписки з власного рахунку, яка б підтверджувала відсутність надходження спірних коштів.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, якою передбачено що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, ТОВ «ФК «ЄАПБ» має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі передбачених кредитними договорами № 0983837063 від 02 жовтня 2021 року та №100885747 від 27 листопада 2021 року до нього обов'язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «ФК «ЄАПБ». Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 24889,23 гривень.
Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договором кредиту №100885747 від 27 листопада 2021 року за комісією в розмірі 500,00 грн., оскільки така вимога не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Керуючись положеннями ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), в якій суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником).
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (п. 31.25 постанови).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд звертає увагу, що пунктом 1.5.1. Договору про споживчий кредит №100885747 від 27 листопада 2021 року встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 500,00 гривень. Необхідність внесення плати за надання кредиту передбачена у паспорті споживчого кредиту та у графіку платежів.
Однак первісним кредитором в Договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачем встановлена комісія.
Оскільки позивач встановив плату за указані вище послуги, але не надав їх переліку і погодження зі споживачем при укладенні Договору, суд вважає, що положення щодо обов'язку відповідача сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 500,00 грн. є нікчемними відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по разовій комісії в сумі 500,00 грн., встановленою саме за надання кредиту як фінансового інструменту, необхідно відмовити із наведених підстав.
Стосовно кредитного договору №12843-10/2021 від 02 жовтня 2021 року.
17 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №12843-10/2021. Згідно умов даного договору ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (п.1.1. Договору), строк кредитування 20 днів, тобто до 05.11.2021 року (п.1.2. Договору), за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1095,0% річних від суми кредиту в розрахунку 3,00 % на добу (п.1.3. Договору), кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Крім того між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 неодноразово, а саме 09 грудня 2021 року, 05 листопада 2021 року, 25 листопада 2021 року, 08 грудня 2021 року укладались угоди про відстрочення виконання зобов'язання за договором №12843-10/2021 від 17 жовтня 2021 року.
13 січня 2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №13012023 (а.с. 31-33), згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі, згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №13012023 від 13 січня 2023 року (а.с. 35) до ОСОБА_1 за кредитним договором № 12843-10/2021 на суму 6075 грн.
Разом з тим, з постанов Верховного Суду випливає, що для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості (Постанова від 20.05.2022р. у справі №336/4796/18).
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів (меморіального ордеру, виписки по рахунку, заяви на видачу готівки, платіжного доручення тощо), на підставі яких суд може з'ясувати обставини, які мають значення для справи, а саме чи виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» перед ОСОБА_1 грошове зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 12843-10/2021 від 17 жовтня 2021 року (чи надано ОСОБА_1 , кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн.).
Тобто, позивачем не надано належних та допустимих доказів (первинних документів) виконання грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТРУМ» перед ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №12843-10/2021 від 17 жовтня 2021 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено, що ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №12843-10/2021 від 17 жовтня 2021 року у розмірі 6075,00 грн.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення на користь позивача зі ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №12843-10/2021 від 17 жовтня 2021 року у розмірі 6075,00 грн.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 24889,23 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2394,15 грн. судового збору пропорційно розміру (79,10%) задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.526, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 100885747 від 17 листопада 2021 року в розмірі 21687 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 0983837063 від 02 жовтня 2021 року в розмірі 3201 (три тисячі двісті одна) гривня 01 (одна) копійка.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2394 (дві тисячі триста дев'яносто чотири) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н.Б. Сташків