н.п.2-а/599/14/2025
Справа № 599/907/25
"10" липня 2025 р.
Зборівський районний суд Тернопільської області
в складі :головуючого суду судді Іваницького О.Р.
при секретарі Сеньківській З.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Зборові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №2/292 від 04 червня 2025 року.
В обґрунтування позову позивач вказує, що 04 червня 2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який становить 34000 грн.
Відповідно до постанови він, перебуваючи на посаді секретаря Озернянської сільської ради Тернопільського району, 08 травня 2025 року отримав розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №4044 про забезпечення заходів мобілізації, здійснення оповіщення військовозобов'язаних на території села Озерна Тернопільського району в кількості 257 чоловік, про виклик та забезпечення їх прибуття 23 травня 2025 року до відділу на 09 годину. З вказаної кількості виявилось можливим повідомити та в тому числі встановити відсутність 91 особи. Військовозобов'язані в кількості 166 осіб повідомлені не були, чим порушив п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487., ст..18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку»
Вважає дану постанову незаконною оскільки сільською радою було укладено договір з Укрпоштою на суму 50 000 грн. для розсилки повідомлень військовозобов'язаним, що стосується питань мобілізації. Проте в останній момент Укрпошта відмовилася виконувати свої зобов'язання за договором. Оскільки територія села є значною, виконати розпорядження ТЦК СП іншим способом не було можливості.
Представник відповідача надав відзив в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 , як посадова особа органу місцевого самоврядування не виконав покладених на нього обов'язків, пов'язаних з мобілізацією в особливий період.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлю, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/292 від 04 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Згідно постанови ОСОБА_1 перебуваючи на посаді секретаря Озернянської сільської ради Тернопільського району, 08 травня 2025 року отримав розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №4044 про забезпечення заходів мобілізації, здійснення оповіщення військовозобов'язаних на території села Озерна Тернопільського району в кількості 257 чоловік, про виклик та забезпечення їх прибуття 23 травня 2025 року до відділу на 09 годину. З вказаної кількості повідомлено та в тому числі встановити відсутність 91 особи. Військовозобов'язані в кількості 166 осіб повідомлені не були.Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку».
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію розуміється Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 N 2232-XII, Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Порядку ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року N 1487.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Як вбачається з спірної постанови, ОСОБА_1 порушив пп. 32, 34, 47 Постанови КМУ від 30.12.2022р. за №1487.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь які відомості щодо покладення на позивача обов'язку щодо ведення військового обліку.
Крім того, позивачем у даній справі надано розпорядження Озернянської сільської ради № 90-од від 08 травня 2025 року, яке видане на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №4044 про забезпечення заходів мобілізації, здійснення оповіщення військовозобов'язаних на території села Озерна Тернопільського району, згідно якого з цього питання визначена відповідальна посадова особа.
З аналізу Постанови КМУ №1487 випливає, що до відповідальності за порушення правил ведення військового обліку може бути притягнута посадова особа, працівник на якого покладено обов'язок ведення військового обліку та/або працівник служби персоналу, служби управління персоналом. ОСОБА_1 затверджений на посаді секретаря сільської ради. Проте, варто зазначити, що до його обов'язків не входить ведення військового обліку чи управління персоналом. В сільській раді призначена наказом посадова особа на яку покладені відповідні обов'язки.Вказане свідчить, що позивач не є суб'єктом відповідальності в даному випадку.
Зі змісту постанови №2/292 від 04 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вбачається за можливе встановити, у чому особа обвинувачується (які конкретні дії/бездіяльність ставляться особі у вину), оскільки саме по собі перелічення статей законів, підзаконних актів, без конкретизації обставин щодо дій або бездіяльності особи, наявності у такої особи певного посадового чи службового обов'язку виконати такі дії, наслідків, які спричинені такими діями (бездіяльністю), та причинного зв'язку між діянням та наслідками, не утворює склад адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Більше того, варто зауважити, що постанова складена з порушенням процесуальних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема постанова не відповідає сутті прийнятого рішення, так як у вступній частині зазначено, що винесена постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Одночасно згідно з резолютивною частиною накладається стягнення в сумі 34 000 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статтей 73-76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.
Частиною 1 статті 9 КУпАП, передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність.
В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності іззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, щодо недоведеності відповідачем, всупереч приписам КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку з чим оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
Керуючись ст.ст.9, 72, 242 КАС України, 1,4,7,9,251,283 КУпАП, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/292 від 04 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів через Зборівський районний суд.
Суддя Зборівського
районного суду Іваницький О.Р.