Справа№592/11703/24
Провадження №2/592/307/25
10 липня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Онайка Р.А., за участі секретаря судового засідання Кузьменко Н.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальності «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду із позовною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором № 364583414 від 09.03.2020 у розмірі 28360,00 грн та судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
В обгрунтування позову зазначає, що 09.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 364583414 у формі електронного документа з використанням електронного підпису та 09.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов'язання за укладеним договором не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 60469,00 грн., яка складається з наступного: 10000,00 грн - заборгованість по кредиту; 18360,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Позивач набув право вимоги за кредитнм договором до відповідача на підставі укладеного договору факторингу.
Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 22.07.2024 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, справа призначена до розгляду.
Представником відповідача до суду надано відзив, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що кредитний договір №364583414 від 09.03.2020 укладений пізніше ніж договір факторингу, у зв'язку з чим вважає відступлення права вимоги неможливим, крім того вважає що у справі відсутні докази сплати коштів за договорами факторингу. Зазначає, що розрахунок наданий відповідачем не містить відомостей коли заборгованість була переведена в прострочену, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі та коли вони були нараховані. Крім того, вказує що відповідач є військовослужбовцем, а тому звільнений від сплати відсотків за користування кредитними коштами на підставі п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначає про завищеність та неспівмірність витрат на правову допомогу позивача у розмірі 5000,00 грн, та просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив згідно якої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, а доводи відповідача вважає необґрунтованими оскільки дія договору факторингу продовжувалася додатковими угодами, а на підтвердження оплати за договором факторингу просить долучити копію платіжної інструкції, зазначає що кредитний договір містить всі істотні умови договору, в тому числі і порядок нарахування відсотків. Витрати на професійну правничу допомогу вважає співмірними зі складністю справи та витраченим адвокатом часом, а витрати на правову допомогу відповідача такими що не підлягають задоволенню.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, раніше висловили свою позицію у позовній заяві, відзиві та відповіді на відзив.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
09.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 364583414 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 10000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти (п.1.1 договору). Кредит надається на строк 30 днів (дисконтний період) (п.1.2 договору). Дисконтна процентна ставка становить 1,7 процента від суми кредиту за кожен день (п.1.3 договору). Базова процентна ставка становить 1,7 процента від суми кредиту за кожен день(п.1.4. договору). Строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2 Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим Договором та визначається період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернения Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором (п.4.2) 43 Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту. З урахуванням положень п. 1.3. п. 1.4 та п. 1.5 цього Договору. Позичальник сплачує Товариству проценти користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 622.20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622.20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Базовою ставкою (п.4.4).
Договір № 3649302277 від 09.03.2020 підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) - «3QJ28JT6», який було відправлено відповідачу 09.03.2020 о 18:08:43 та введений ним 09.03.2020 о 18:11:20, що вбачається з копію договору долученого позивачем.
На виконання умов кредитного договору позивачем на картковий рахунок відповідача зазначений в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 09.03.2020 № 4149-49XX-XXXX-2756, 09.03.2020 перераховано грошові кошти у сумі 10000,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов'язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату на умовах, визначених цим договором, строк дії договору до 28.11.2019.
28.11.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою визначено строк дії договору факторингу до 31.12.2020
31.12.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції відповідно до умов ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступає фактору за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаних у відповідних Реєстрах прав вимоги (п. 2.1.) Згідно п. 4.1. цього Договору факторингу сторони погодили, що перехід від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами відповідного Реєстру права вимоги, а право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Строк договору закінчується 31.12.2021 (пункт 8.1-8.2).
Додатковою угодою №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.18 продовжили строк дії договору до 31.12.2022.
Згідно довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА», останнє 15.07.2020 відступило право вимоги за кредитним договором №364583414 від 09.03.2020 укладеного з ОСОБА_1 -ТОВ «ТІАЛОН ПЛЮС».
Згідно розрахунку заборгованості за період з 09.03.2020 по 15.07.2020, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за договором №364583414 від 09.03.2020 становить 26320,00 грн, з яких: 10000,00 грн.-тіло кредиту; 16320,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 89 від 15.07.2020 до Договору факторингу, до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором договором №364583414 від 09.03.2020 в сумі 26320,00 грн.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором, строк дії договору до 04.08.2021, додатковою угодою від 03.08.2021 строк дії договору продовжено до 31.12.2022, а додатковою угодою від 30.12.2022 строк дії договору продовжено до 30.12.2024.
Згідно розрахунку заборгованості за період з 15.07.2020 по 28.10.2021 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість ОСОБА_1 , за договором №364583414 від 09.03.2020 становить 28360,00 грн.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до Договору факторингу, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №364583414 від 09.03.2020 в сумі 28360,00 грн.
14.02.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 14.02.2022, до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №364583414 від 09.03.2020 в сумі 28360,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.
На підставі наданих суду доказів, суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору № 364583414 від 09.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , крім того відповідачем укладення договору у відзиві не заперечується.
В той же час, відповідач заперечує правомірність набуття права вимоги за кредитним договором № 364583414 від 09.03.2020.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час укладення договору факторингу № 28/1118-01 первісним кредитором було визначено його умови, зокрема додатковою угодою № 26 згідно п. 4.1. цього Договору факторингу сторони погодили, що перехід від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами відповідного Реєстру права вимоги, строк договору факторингу додатковими угодами неодноразово продовжувався з 28.11.2018 до 31.12.2022.
Оскільки реєстр прав вимоги № 89 від 15.07.2020 був підписаний після закінчення кредитного договору № 364583414 від 09.03.2020, доводи представника відповідача про відступлення неіснуючої вимоги є безпідставними.
Також безпідставними є і посилання необхідність підтвердження оплати за договором факторингу, оскільки згідно п. 4.1 Договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, на відміну, від досліджених Верховним Судом договорів у справах, на які посилається представник відповідача, де право вимоги переходило з моменту дійсненян повної оплати за договором.
В подальшому ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а після і позивач на підставі укладених договорів факторингу набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 вимоги за кредитним договором № 364583414 від 09.03.2020.
Відомостей про визнання договорів будь-якого з договорів нікчемним чи оспорювання договорів факторингу чи окремих їх положень до суду надано не було, а правомірність цих відуступлень прав вимоги відповідачем не оспорюється.
Враховуючи зазначене та встановлені під час розгляду справи обставини суд дійшов висновку про правомірність відступлення прав вимоги в порядку та строки встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовим.
Кредитний договір №364583414 було укладено 09.03.2020, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 30 днів (п.1.2 договору), тобто до 08.04.2020 включно, доказів пролонгації дії кредитного договору матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи доведеність факту укладення угоди, набуття позивачем статусу нового кредитора, відсутність доказів щодо погашення заборгованості за тілом кредиту на час розгляду справи у позасудовому порядку з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000,00 грн.
Щодо заявленої вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 18360,00 грн.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Тож, кредитний договір №364583414 було укладено 09.03.2020, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 30 днів (п.1.2 договору), тобто до 08.04.2020 включно, доказів пролонгації дії кредитного договору матеріали справи не містять.
Пунктом 1.3, 1.4.Договору визначено дисконтну та базову процентні ставки у розмірі 1,7 відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно пункту 3.3 Кредитного договору, закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору.
З розрахунку заборгованості первісного кредитора та ТОВ «Тіалон плюс» вбачається, що 10.04.2020, після закінчення строку кредитування (08.04.2020) визначеного п.1.2 кредитного договору, було погашено відсотки у розмірі 5440,00 грн, залишок заборгованості 10000,00 грн, тобто у розмірі тіла наданого кредиту, після чого ОСОБА_1 продовжували нараховуватися у період з 11.04.2020 по 27.07.2020 (105 днів), відсотки за процентною ставкою визначеною п.1.4 кредитного договору, та були нараховані у загальному розмірі 18360,00 грн, тобто відповідачем погашено заборгованість по відсоткам за користування кредитом у термін визначений п.1.2 кредитного договору.
У позовній заяві представник позивача обґрунтовуючи суму відсотків посилається на ст.625 ЦК України.
Укладаючи кредитний договір сторонами у п.4.3 кредитного договору погоджено, що проценти нараховані після строку надання кредиту, визначеного п.1.2 кредитного договору є процентами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 18360,00 грн, які просить стягнути представник позивача, є відсотками погодженими кредитним договором у розумінні ст. 625 ЦК України та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому представником відповідачем не оспорювався розмір нарахованих відсотків.
У своєму відзиві представник відповідача зазначає, що відповідач є військовослужбовцем та на підставі п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від сплати відсотків за користування кредитом, суд зауважує що для застосування зазначеної пільги недостатнім є лише повідомити, що відповідач є військовослужбовцем, законодавець визначає конкретні умови які повинні бути виконанні та доведені стороною, однак стороною відповідача жодних доказів визначених чинним законодавством, для об'єктивної оцінки можливості застосування вказаної вище пільги до відповідача, до суду надано не було, тож суд не вбачає можливості застосувати до спірних правовідносин п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, тому позов підлягає задоволенню, а саме сума боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача що становить 28360,00 грн, яка складається з наступного: 10000,00 грн - заборгованість за кредитом; 18360,00 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн, як доказ підтвердження останніх позивачем надано договір про надання правничої допомоги №17/06/24-02, довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт прийому передачі наданих послуг на загальну суму 5000,00 грн.
З огляду на характер спірних правовідносин, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, враховуючи заперечення відповідача щодо співмірності заявленої суми з предметом позову та його складністю, а також враховуючи вартість адвокатських послуг, які відповідач просив стягнути з позивача (10000 грн), суд не вбачає підстав для зменшення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст.2,5,10-13,19,76-82,141,258,259,264,265,273,354 ЦПК України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 364583414 від 09.03.2020 у розмірі 28360,00 грн, 2422,40 грн судового збору та 5000 грн витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «ЮНІТ КАПІТАЛ», м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .
Суддя Р.А. Онайко