Справа № 446/1533/25
10.07.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Груба Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка-Бузька в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
08.07.2025 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. через систему "Електронний суд" подала до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області заяву, в якій просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на строк шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: 1) заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців; 2) заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців.
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у якій також проживає її син ОСОБА_2 , який регулярно вчиняє щодо неї домашнє насильство. Зазначає, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, після чого стає агресивним, поводиться неадекватно, вчиняє скандали, ображає її, виражається нецензурною лайкою, систематично залякує її та погрожує розправою, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості її життя та виразилося у формі пригніченого настрою, переживанні за власне здоров'я, тривожність, напруженість, страх, розгубленість, пригніченість, емоційна лабільність, астенія. Вона неодноразово зверталась за захистом до правоохоронних органів, проте, це не дало жодного результату. ОСОБА_2 не змінив своєї поведінки. Йому виносились офіційні терміново заборонні приписи стосовно кривдника, він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, а це свідчить про систематичність вчинення насильства в сім'ї. Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_2 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , він продовжує свої умисні систематичні дії, направлені на вчинення домашнього насильства відносно матері.
З огляду на вищенаведене, вона змушена звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні заходи вжиті поліцією завершилися, а кривдник продовжує вчиняти домашнє насильство.
Ухвалою суду від 08.07.2025 відкрито провадження в справі та призначено судове засідання.
Представник заявника - адвокат Білик Р.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила такі задоволити, оскільки ОСОБА_2 вчиняє скандали відносно матері, яка має похилий вік, залякує її.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти викладених у позовній заяві обставин, вказав, що не б'є матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується паспортними даними серії НОМЕР_1 .
Факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства по відношенню до його матері ОСОБА_1 підтверджується постановами Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.03.2024, 15.03.2024, 08.04.2023, якими ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а також вироком суду від 05.07.2024, яким ОСОБА_2 визнано винним за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
Статтею 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
До переліку осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
При цьому, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 неодноразово піддавалась психологічному насильству, що підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи, вжиті заявницею заходи для її захисту, а саме звернення до правоохоронних органів, - не дали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявниці.
Підсумовуючи викладене, оцінивши всі докази у сукупності та в їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і тому підлягає задоволенню у спосіб, який просить заявник, а, отже, є необхідність в ухваленні судового рішення про видачу обмежувального припису шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що тимчасове обмеження права користування кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. Під час вирішення питання щодо застосування такого заходу суд, на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства, має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи-кривдника, враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою останнього (постанова Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 766/13927/20-ц (провадження № 61-17471св20).
Встановлюючи строк дії обмежувального припису, суд з врахуванням, що такий має бути пропорційним і достатнім та визначається із урахуванням оцінки ризиків, вважає обґрунтованим видачу обмежувального припису відносно кривдника на строк 6 місяців.
Тому з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність заявлених вимог, а тому вважає, що такі підлягають до задоволення з наведених вище мотивів.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, суд відносить на рахунок держави.
Керуючись ст. 259, 263, 264, 265, 268, 350-6 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задоволити повністю.
Видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов'язків:
- заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;
- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.07.2025.
Суддя Т.І. Котормус